КИЇВ — 26 листопада 2021 року. Асоціація правників України провела ювілейний Х Форум з податкового права, що незмінно залишається одним із ключових заходів і майданчиком для професійного обговорення актуальних питань галузі.

На урочистому відкритті заходу Анна Огренчук, Президентка Асоціації правників України, керуюча партнерка LCF Law Group, звернула увагу, що за останній час відбулося багато важливих і водночас дискусійних змін у податковому законодавстві та практиці, зокрема: податкова амністія, легалізація грального бізнесу, що спричинило низку питань щодо його оподаткування, створення Бюро економічної безпеки. Окрім цього, на розгляді у Верховній Раді України зараз перебуває контраверсійний законопроєкт № 5600. «Я сподіваюся, що сьогодні під час форуму у нас буде нагода обмінятися думками щодо цих питань і, можливо, запропонувати шляхи вирішення окреслених проблем», — наголосила пані Анна.

Тетяна Лисовець, Голова Комітету АПУ з податкового та митного права, старша партнерка АК «Соколовський і Партнери», підтримала колегу і зазначила, що більшість змін, які окреслила Анна Огренчук, наразі перебувають на теоретичному етапі, тож завдання правничої спільноти — обговорити, як це реалізовуватиметься на практиці і як зменшити ризики для платників податків.

Розпочали висвітлення актуальних питань сфери податкового права у форматі інтерв’ю з Данилом Гетманцевим, Головою Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Інтерв’юером виступив Владислав Соколовський, керуючий партнер АК «Соколовський і Партнери», який висловив переконання, що в Україні щороку відбувається своєрідна революція у сфері податкового права, зокрема, наразі це прийняття законів про БЕБ, податкову амністію та подальше дискутування щодо законопроєкту № 5600.

Данило Гетманцев нагадав, що податкова амністія дозволить громадянам, які ухилялися від сплати податків, відкрити свої справжні статки й доходи, уникнувши при цьому покарання шляхом декларування активів. На сьогодні ця процедура займає, за досвідом доповідача, близько тижня, отже, є простою та доступною. Закон про амністію звільняє лише від податкової відповідальності, а не від кримінальної, тобто якщо людина скоїла якийсь злочин, то вона відповідатиме за нього. Спікер запевнив, що жодних перевірок декларацій не буде. Участь у податковій амністії є цілком добровільною, проте вона дає змогу українцям отримати від держави документ, що підтвердить легальність грошей, з яких сплачені податки, і їх можна буде вільно використовувати: «Податкова амністія — це про майбутнє, про можливість використання своїх грошей, маючи декларацію». Окрім цього, ця процедура дасть можливість до набуття чинності міжнародних угод про обмін податковою інформацією «вийти в білу».

Данило Гетманцев наголосив, що податкова амністія не стосується тих коштів, які людина отримала, заплативши з них податки (зарплата, майно або гроші у спадок). Водночас він зауважив, що наразі ще залишається проблема щодо оподаткування криптовалюти, оскільки у нас немає закону про віртуальні активи. Теоретично криптовалюту можна задекларувати, але виникає питання, чи це актив український, чи іноземний.

Спікер висловив сподівання, що вже наступного тижня ВРУ проголосує в другому читанні за прийняття законопроєкту № 5376, яким встановлюється особливий режим оподаткування резидентів «Дія-City» і якого так очікує ІТ-сфера.

Світлана Мусієнко, партнерка Sayenko Kharenko, модераторка першої сесії заходу, переконана, що податкова прозорість наразі є міжнародним трендом, тож запропонувала поговорити про її особливості та вплив на ринок юридичних послуг. Розпочали сесію з опитування аудиторії, щоб визначити, чи довіряють респонденти податковій амністії. Голоси розділилися так: довіряю — 5, не довіряю — 12, залежить від обставин — 25. Після цього розпочали обговорення питань податкової амністії, непрямих методів оподаткування доходів громадян та автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.

Зокрема, Дмитро Бакуменко, директор Департаменту з комплаєнс-контролю АТ «Укрексімбанк», прокоментував ситуацію з податковою амністією з погляду представника банківської системи та поділився досвідом роботи свого банку з податковими деклараціями.

Дар’я Гулінська, експертка програми публічного управління фінансами (EU4PFM) Міністерства фінансів України, запевнила, що перший автоматичний обмін інформацією здійсниться вже у вересні наступного року, а інформацію про бенефіціарів з інших країн можна отримати вже зараз. Доповідачка роз’яснила, що CRS — це не лише про банківські рахунки, а й про пенсійне забезпечення, страхування життя в інших юрисдикціях, щодо CRS будуть працювати ризик-орієнтовані підходи. Міністерство фінансів комунікуватиме з фінансовими агентами і банками, щоб зрозуміти принципи функціонування CRS.

Продовжив дискусію Василь Андрусяк, адвокат, партнер ЮК MORIS, який порушив питання, чи ж готові іноземні банки прийняти кошти громадян, амністованих в Україні. З досвіду інших країн, вони готові на такий крок. Натомість постає проблема щодо громадян, які хотять задекларувати закордонні активи, адже іноземні банки не надають жодних довідок. Тому цей аспект ще потребує доопрацювання.

Навіщо взагалі потрібна податкова амністія, намагався розібратися Семен Ханін, керуючий партнер ЮК «АМБЕР». У нашій країні, передусім, є проблема з нелегальними доходами, тоді як за кордоном цей механізм є інструментом оптимізації. На думку доповідача, податкова амністія — своєрідний рейтинг довіри державі. Ці заходи нічим не допоможуть, оскільки БЕБ як податковий орган буде перевіряти інформацію.

Результати голосування після фахової дискусії кардинально змінилися, в аудиторії з’явилася недовіра до процедури податкової амністії: довіряю — 3, не довіряю — 21, залежить від обставин — 12.

Специфіку, проблеми і перспективи функціонування Бюро економічної безпеки під час відвертої розмови обговорили Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена, та Яків Воронін, голова Ради громадського контролю Бюро економічної безпеки, під модеруванням Тетяни Лисовець.

Спікери дійшли згоди, що створення БЕБ є органічним і необхідним, це можливість для адвокатів, що всі економічні злочини розслідуватиме Бюро. «Наразі дуже важливо почути і зрозуміти очікування від роботи БЕБ, щоб не запозичити старі стандарти», — висловив сподівання Яків Воронін.

Зараз завершився перший етап конкурсу на посади працівників БЕБ і 24 листопада почав роботу центральний апарат Бюро, тобто орган вже готовий приймати кримінальні справи. В кожній області також має бути створений окремий підрозділ БЕБ, що дозволить Бюро ефективно функціонувати, саме з цією метою законодавчо встановлена необхідна кількість працівників — 4 тис.

На переконання доповідачів, можна буде говорити про те, що Бюро працює за новими стандартами, якщо вдасться не лише досягти системності у роботі, а й чітко дотримуватися строків розслідування кримінальних проваджень.

Виступаючи зі спеціальною доповіддю «Боротьба з беззаконням у законі: звертаємося до основ» Олександр Мінін, старший партнер АО «KM Partners», зазначив: «Сьогодні часто-густо не тільки застосування законів створює проблеми, а й власне зміст / суть деяких законів чи інших нормативних актів викликає питання щодо правомірності / збалансованості / справедливості». Спікер намагався донести до учасників не стільки конкретні приклади та пропозиції, а пробудити зацікавленість, спонукати думати у відповідному напрямі. На його думку, закон, який явно виходить за межі розумного, співмірного, доцільного, є неправовим. Пропорційність означає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення. За словами доповідача, цей баланс порушений у багатьох випадках, зокрема, у галузі оподаткування, серед іншого — адміністративних податків. На завершення Олександр Мінін на реальних прикладах розглянув можливості вирішення проблемних питань.

Другу сесію присвятили експертному обговоренню оподаткування в нових індустріях.

Під час першої частини панелі звернули увагу на оподаткування однієї з нових галузей — грального бізнесу. Модератор Андрій Реун, партнер LCF Law Group, запропонував обговорити основні податкові незручності для індустрії, чи є оподаткування грального бізнесу справедливим, нюанси сплати GG, особливості законопроєкту 2713-д.

До дискусії долучилися: Христина Дутка, членкиня Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, Яна Крупчинська, Head of legal (ShangriLa, Slots City), Михайло Коваль, юридичний директор Parimatch Ukraine, та Олександр Лисий, заступник директора з юридичних питань Cosmolot.

Серед позитивних аспектів законопроєкту 2713-д Христина Дутка назвала можливість неоподаткування невеликого виграшу (до 65 тис. грн), що дозволить гравцям перейти з нелегальних гральних закладів до легальних. Підтримала цю тезу Яна Крупчинська і додала, що легалізація грального ринку матиме наслідком ще й підвищення туристичної привабливості України. За словами Михайла Коваля, податок на виграш наразі сприймається як атавізм, оскільки в багатьох країнах його взагалі немає. Погодився з колегами й Олександр Лисий, і висловив сподівання, що законопроєкт 2713-д як прогресивний і такий, що частково вирішує питання оподаткування грального бізнесу, приймуть наступного тижня.

Про оподаткування ІТ-індустрії поговорили під час другої частини другої сесії, яку модерувала Юлія Федосюк, членкиня Ради Комітету АПУ з податкового та митного права, адвокатка, податкова експертка, яка порівняла ІТ-індустрію з єдинорогом, адже вона розвивається не завдяки, а попри. Так, частка ІТ у ВВП України становить 5,6 % у І кварталі 2021 року, а експорт Україною ІТ-послуг у 2020 році перевищив $ 5 млрд на рік.

Учасники панелі порушили питання викликів для ІТ-сфери, податкового структурування ІТ-бізнесу (зокрема, вплив MLI, BEPS), зосередилися на аналізі правового режиму «Дія City», а також поговорили про оподаткування віртуальних активів.

Участь в обговоренні брали: Олексій Добронравов, legal-експерт проєктного офісу «Дія City», Віта Форсюк, заступниця керівника секретаріату Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Оксана Бульба, Chief Legal and Complience Officer Luxoft Україна, та Микита Полатайко, радник AEQUO.

На думку Олексія Добронравова, режим «Дія City» можна трактувати як реакцію держави на поточні виклики та ризики бізнесу. Віта Форсюк зазначила, що резидентом цього режиму може бути лише юридична особа, що відповідає певним чітко визначеним критеріям. «Податкова частина «Дія City» — це найбільша «плюшка» режиму», — впевнена Юлія Федосюк.

Завершальна сесія форуму відбулася у форматі розмови із суддями, яку модерував Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та партнери». Судді поділилися актуальною судовою практикою та відповіли на запитання учасників заходу.

До дискусії долучилися: Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, Оксана Епель, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду, Ольга Ніколаєва, суддя Харківського окружного адміністративного суду, Катерина Застрожнікова, слідча суддя Солом’янського районного суду м. Києва, та Антон Поляничко, к.ю.н., голова наукової ради Асоціації податкових радників, адвокат АО «ЛНМ».

Асоціація правників України щиро дякує всім учасникам форуму за змістовні доповіді та професійну дискусію. Окремо висловлюємо особливу вдячність генеральному партнеру заходу — АК «Соколовський і партнери»; партнерам заходу: АО «КМ Partners», АО «Вдовичен та партнери»; партнерам сесій: LCF Law Group, Sayenko Kharenko, ЮК «АМБЕР», соціально відповідальному партнеру — ЮК MORIS, а також інформаційним та медіапартнерам.

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.