КИЇВ — 29 жовтня 2021 року. Асоціація правників України провела традиційний щорічний захід галузі інтелектуальної власності IP Ukraine NOW. Як і минулого року, подія відбувалася онлайн. Цього разу зосередилися, зокрема, на реформі ІВ в дії, питаннях створення ІР-суду, проблемах захисту від недобросовісної конкуренції об’єктів інтелектуальної власності, діяльності Апеляційної палати в системі НОІВ, а також практичних рекомендаціях щодо захисту бізнесу від недобросовісної конкуренції.

З вітальними словами до учасників форуму звернулися Олександр Мамуня, Голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнер MAMUNYA IP, адвокат, патентний повірений України, який також модерував першу сесію заходу, та Богдан Львов, заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Олександр Мамуня наголосив: «За результатами конференції ми готуватимемо проєкт резолюції, який розішлемо всім членам Комітету АПУ з інтелектуальної власності для затвердження, і після цього направимо державним органам та іншим організаціям, які беруть участь у процесі змін у галузі ІВ. Одна з таких резолюцій стосуватиметься суду з питань інтелектуальної власності».

Богдан Львов подякував Асоціації правників України за постійну увагу до сфери ІВ і від вітального слова одразу перейшов до виступу. Він зазначив, що IP Ukraine NOW — це не лише нагода висловити власну позицію, а й почути інші думки, щоб врахувати їх під час судової практики. Доповідач також висловився щодо актуальності створення ІР-суду: «Безумовно, це позитивний крок, і таке завдання має бути одним із першочергових для ВККСУ. Проте, на жаль, спрогнозувати, коли ж саме запрацює ІР-суд, неможливо».

Богдан Падучак, заступник директора департаменту розвитку сфери iнтелектуальної власності — начальник управління промислової власності і міжнародної співпраці Мінекономіки, розповів про новації у діяльності Міністерства у співпраці з НОІВ, а також запевнив, що наразі питання у сфері ІВ є пріоритетними у роботі уряду.

Наступний доповідач, Тарас Тарасенко, народний депутат України, бере активну участь у законодавчих ініціативах щодо охорони прав ІВ. На його думку, зараз є необхідність у прийнятті таких норм, що працюватимуть з першого дня їх запровадження, тож закликав членів АПУ активно долучатися до співпраці.

Микола Потоцький, радник ПЮА «Дубинський і Ошарова», адвокат, патентний повірений України, д.ю.н., презентував очікування бізнесу від НОІВ, серед іншого, це: оперативність, прогнозованість, цифровізованість, відкритість, спрощення реєстраційних процедур. «Звісно, що окремі положення передбачають відповідні зміни у законодавстві», — зауважив доповідач.

Олексій Столяренко, радник практики інтелектуального права київського офісу Baker McKenzie, висловив свій погляд на створення ІР-суду в Україні. Він переконаний, що діяльність ІР-суду дасть можливість вирішувати складні справи, наприклад, у сфері штучного інтелекту, дозволить пришвидшити вирішення справ, уніфікувати їх, відшкодовувати майнові збитки потерпілій стороні, а також зменшить навантаження на інші суди.

Протягом другої сесії під модеруванням Вікторії Сопільняк, партнерки ПЮА «Дубинський і Ошарова», адвокатки, патентної повіреної України, поговорили про функціонування Апеляційної палати в системі НОІВ.

Марія Василенко, директорка Департаменту права та методології інтелектуальної власності ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), голова Апеляційної палати, та Оксана Жмурко, начальниця відділу забезпечення діяльності колегіальних органів ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), зосередилися на особливостях діяльності Апеляційної палати за новим Регламентом, що був прийнятий 25 травня цього року.

Інна Шатова, заступниця начальника управління промислової власності та міжнародної співпраці — начальниця відділу промислової власності департаменту розвитку сфери інтелектуальної власності Мінекономіки, продовжила тези своїх колег і зазначила, що наразі Апеляційна палата функціонує на належному рівні, і проблем, які б заважали її роботі, немає.

Мирослава Коваль-Лавок, юристка з права ІВ Baker McKenzie, зауважила, що нові функції Апеляційної палати значно розширили інструмент захисту прав інтелектуальної власності, а новий порядок формування апеляційної колегії з використанням автоматизованої системи гарантує дотримання принципу об’єктивності.

Юлія Прохода, членкиня Правління НАПА, директорка ДП «ІНТЕЛС-Україна», адвокатка, патентна повірена України, розповіла про принципи та особливості формування і діяльності Апеляційної палати в ЄС.

Вікторія Сопільняк, підсумовуючи виступи колег, висловила сподівання, що попри наявні недоліки, в Україні все ж таки вдасться створити таку систему, яку можна буде вважати найкращою і найсправедливішою.

Третя сесія під модеруванням Ярослав Огнев’юка, партнера практики інтелектуальної власності Sayenko Kharenkо, адвоката, патентного повіреного України, пройшла у форматі дискусії щодо недобросовісної конкуренції. Своїми думками та актуальною судовою практикою поділилися Оксана Манько, начальниця відділу розслідування недобросовісної конкуренції виробничої сфери АМКУ, Ірина Булгакова, cуддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, і Тарас Кислий, партнер Arzinger, адвокат.

Так, Оксана Манько поділилася з учасниками заходу законодавчою базою та прокоментувала судову практику у справах про захист від недобросовісної конкуренції.

Ірина Булгакова розповіла про проблемні питання судового захисту і зазначила: «Сьогодні у нас не так багато справ щодо захисту від недобросовісної конкуренції. У 90 % випадків ми підтримуємо позицію Антимонопольного комітету України у таких справах».

Тарас Кислий підготував доповідь про стандарти доказування з погляду справ про захист від недобросовісної конкуренції, проаналізував судову практику ЄСПЛ та в Україні. «Національне конкурентне законодавство не встановлює стандарт доказування для справ про недобросовісну конкуренцію, на практиці застосовується стандарт переваги доказів (балансу вірогідності), який слід закріпити нормативно», — зробив висновок доповідач.

Темі захисту прав ІВ на кордоні присвятили четверту сесію під модеруванням Олександра Пахаренка, партнера Патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери», директора Українського альянсу по боротьбі з підробками та піратством.

У фокусі обговорення були питання контрафакту, позитивних результатів застосування прикордонних заходів, розміщення та зберігання призупинених товарів на митному складі та особливостей організації роботи підприємств, що знищують контрафактну продукцію.

До дискусії долучилися: Вітяніс Алішаускас, міжнародний ключовий експерт з питань митниці Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM), Леонід Муромцев, в.о. Управління нетарифного регулювання Державної митної служби, Артем Тищенко, начальник відділу сприяння захисту прав інтелектуальної власності управління забезпечення митного контролю та оформлення Одеської митниці Держмитслужби, та Павло Рябець, експерт з питань захисту прав інтелектуальної власності Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

Вітяніс Алішаускас поділився практикою ЄС щодо захисту прав ІВ. Зокрема, повідомив, що у межах протидії порушенням прав інтелектуальної власності у Литві дуже багато уваги приділяється просвітницькій діяльності. «Найкраща практика ЄС — це взаємодія митниці, правовласника та висока поінформованість населення», — наголосив доповідач.

Леонід Муромцев нагадав, що на виконання міжнародних зобов’язань щодо захисту прав ІВ на кордоні Законом України №202–ІХ від 17.10.2019 р. було внесено зміни до Митного кодексу України, а також ухвалено Міністерством фінансів підзаконні акти № 281 та № 282 від 09.06.2020 р., якими затверджено два нові порядки — Порядок застосування заходів щодо сприяння захисту прав ІВ і взаємодії між митними органами, правовласниками та декларантами та Порядок реєстрації об’єктів права ІВ у митному реєстрі.

Артем Тищенко запевнив, що Одеська митниця створює максимально сприятливі умови для правовласників при організації процесів знищення товарів, які переміщувалися через митний кордон з порушенням прав інтелектуальної власності. Також доповідач наголосив: «Сьогодні не є предметом дискусії, що система сприяння захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні — одна з найважливіших складових національної системи захисту прав інтелектуальної власності. Останні законодавчі зміни, що відбулися два роки тому, надали цьому напряму роботи потужного імпульсу».

Павло Рябець нагадав, що з метою захисту прав інтелектуальної власності з серпня цього року реалізується проєкт «Підтримка в трансформації Державної митної служби України в єдину юридичну особу та розбудова спроможності окремих митних функцій». А для підвищення ефективності роботи митних органів щодо захисту прав інтелектуальної власності необхідне впровадження комплексу заходів організаційно-кадрового, інформаційно-технічного та методологічного характеру.

Олександр Пахаренко, підсумовуючи результати обговорення, зазначив, що новий Митний реєстр об’єктів прав ІВ запрацював. За останні три місяці ситуація в Україні із призупиненнями контрафактних товарів на митному кордоні покращилася. Проте у цей процес включилися не усі митниці, а призупинення стосуються лише незначних партій товарів. «Для ефективності функціонування процедури розміщення контрафактних товарів на митних складах та їх подальше знищення повинні бути простими для виконання», — наголосив пан Олександр.

Останню, п’яту сесію, модерувала Анна Кравчук, партнерка ПЮА «Синергія», адвокатка, патентна повірена України.

Марія Ортинська,керуюча партнерка IPStyle, адвокатка, патентна повірена України, порадила, на які тренди ІР та інновацій потрібно звернути увагу українському бізнесу при запуску продукту чи продажу технології в США та ЄС. На її думку, «для того, щоб більше патентувати, треба більше винаходити». 

Юлія Сидорець, старша юристка юридичного управління АТ «Райффайзен Банк», розповіла про особливості процесу управління та захисту інтелектуальної власності в компаніях, що здійснюють цифрову трансформацію. 

А Тетяна Харебава, радниця з юридичних питань META.UA, звернула увагу на гарантії захисту прав ІВ для резидентів «Дія City» в межах нового законодавства. Законодавча база «Дія City» складається з 3-х частин: загальної, податкової та правоохоронної. Резидентам «Дія City» обіцяють певні переваги та пільги, додаткові механізми захисту, спеціальні умови оподаткування. Серед новацій, зокрема, передбачено таке правило для комп’ютерних програм та баз даних, створених працівником: виключні майнові права ІВ за замовчуванням належатимуть роботодавцю. «Ми в очікуванні нових правил гри та їх застосування», — підсумувала пані Тетяна.

Наостанок Катерина Сопова, заступниця Голови Комітету АПУ з інтелектуальної власності, судова експертка, патентна повірена України, к.ю.н., та Іларіон Томаров, радник, керівник практики інтелектуальної власності АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», адвокат, влаштували запеклий батл на тему: «Соціологічні опитування vs висновки експерта як докази у справах у сфері інтелектуальної власності».

Іларіон Томаров зайняв позицію підтримки соціологічних опитувань. За його словами, якщо порівняти одного-двох експертів і 1000-2000 споживачів, то думка останніх завжди буде переконливішою. «Не потрібно ніяких спеціальних знань, достатньо лише опитати споживачів. Натовп розумніший, ніж експерти», — впевнений Іларіон.

Натомість Катерина Сопова виступила за висновки експертів: «Щоб провести нормальне соцопитування, потрібно дотримуватися багатьох правил. Зазвичай, суди не довіряють таким опитуванням, і одним із засобів доказування у судових спорах все ж залишається висновок експерта».

Врешті-решт учасникам так і не вдалося досягти консенсусу. «Мабуть, цей батл ніколи так і не закінчиться, і ми продовжимо його і в наступному році. Тож до зустрічі на IP Ukraine NOW 2022!» — наголосила Катерина Сопова.

Асоціація правників України щиро дякує всім учасникам форуму за змістовні доповіді та професійну дискусію.

Окремо висловлюємо особливу вдячність генеральним партнерам заходу: ПЮА «Дубинський і Ошарова», IP Style, Mamunya IP, Патентно-правовій фірмі «Пахаренко і партнери» та партнерам події: Baker McKenzie і META.UA.

Попереду ще багато цікавого, тож слідкуйте за календарем заходів і долучайтеся до нових проєктів! Разом наш голос гучніший!

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.