КИЇВ — 17 вересня 2021 року. 8 вересня Верховна Рада України прийняла Закон «Про віртуальні активи» (проєкт №3637). Україна приєдналася до переліку держав, таких як Німеччина, Люксембург та Сінгапур, які ввели криптоіндустрію у правове поле. Той факт, що Україна стала однією з перших країн, яка впроваджує подібне законодавство, означає зацікавленість керівництва країни у так званій цифровій трансформації. Це законодавство нове, як і саме явище віртуальних активів. А отже, запровадження українського Закону стане цікавим іноземним партнерам не менше, ніж самій Україні.

Максим Саєвський, член Комітету з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та інтернету Асоціації правників України, партнер Digilaw, адвокат, та Артем Бакутін, помічник юриста Digilaw, надали коментар на запит Інформаційного агентства УНІАН.

Про що Закон? 

Закон визначає засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів, а також права й обов’язки учасників крипторинку. Юридичною новелою стала поява низки понять, таких як «віртуальний актив», «постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів» тощо. Хоча поняття «віртуальний актив» вже зустрічається у Законі про протидію відмивання доходів, нове поняття значно ширше охоплює об’єкти віртуальних активів.

Чи стане легалізація віртуальних активів можливістю для відмивання нелегальних доходів?

Це вже питання до самої системи криптовалюти. Прийняття спеціального Закону — це, передусім, позбавлення статусу КВО для держави. Тобто визнання та врегулювання того явища, що існує тривалий час, але перебувало за межами законодавчої уваги. Набрання чинності Законом матиме переваги для власників таких активів. Насамперед, у наданні гарантій їхнього захисту, зокрема, судового. Тому в Україні із часом сформується судова практика щодо обігу віртуальних активів, відмивання доходів з можливою опорою на існуючі прецеденти в країнах, де ця система вже працює.

Наприклад, транзакції Bitcoin псевдоанонімні. Кожен користувач має відомості всіх минулих транзакцій у вигляді лог-файлу, а централізована криптобіржа має персональні дані користувача, отримані під час верифікації. Поєднання цих фактів робить відмивання нелегальних доходів через операції з віртуальними активами непривабливим. Прийнятий Закон у сукупності з існуючим («Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення») покликані врегулювати ситуацію навколо централізованих бірж, які бажають працювати на території України. Сфера позабіржових угод, а саме купівля-продаж віртуальних активів, насамперед через готівкові операції, залишиться нерегульованою через очевидні технічні складнощі.

Чи є можливість перевірити вміст гаманця?

У системі блокчейну існує можливість відстежити історію будь-якої транзакції у криптовалюті, яка може бути в обігу по всьому світові. Навіть при помилковій транзакції всі дані зберігаються в історії гаманця. Але отримати інформацію про власників активів та мету переказу неможливо без саморозкриття користувачем. Водночас на всіх криптобіржах встановилася практика KYC (Know Your Customer — дослівно «Знай свого клієнта»). Користувачі перед початком використання сервісів біржі повинні авторизуватися у системі, надавши їй дані про ПІБ, дату народження, електронну пошту, країну, адресу проживання та фото паспорта. До того ж, деякі користувачі підтверджують місце проживання, додаючи комунальні рахунки.

Які недоліки цього Закону загалом?

Деякі недоліки можна лише спрогнозувати, тому що коефіцієнт ефективності Закону стане очевидним тільки під час його застосування.

Відкритим залишається питання: що саме можна вважати віртуальним активом. Мінімального або вичерпного переліку об’єктів не існує. Один закон трактує їх як «цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей», а інший — як «вид майна, який є цінністю в електронній формі, існує в системі обігу віртуальних активів та може знаходитись у цивільному обігу». Отже, ці поняття можуть створити плутанину в розумінні об’єктів.

Для постачальників послуг віртуальних активів мають бути запроваджені стандартизовані політики й правила щодо протидії відмивання коштів. Наразі існує «дорожня карта» їх запровадження. Український правовий режим має спиратися на міжнародні правила, які схвалює Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Але якщо ці правила будуть прийняті пізніше, ніж основний Закон набере чинності, цей часовий пробіл залишить власників віртуальних активів незахищеними від ризикових транзакцій.

Тому постає питання: як бути міжнародним компаніям і криптобіржам, що надають послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів в Україні. Чи будуть вони зацікавлені отримувати державну реєстрацію? До моменту створення нового державного органу, який виступатиме суб’єктом державного фінансового моніторингу постачальників послуг ним залишатиметься Мінцифри. У деяких випадках повноваження матимуть НБУ та Національна комісія з цінних паперів. А для регулювання діяльності криптобірж планується створити Національну службу з регулювання обігу віртуальних активів. Саме ця служба повинна буде стежити за виконанням AML-вимог. Але наразі будь-які чіткі пояснення компетенцій відсутні. І це впливає на момент законного старту функціонування ринку віртуальних активів повною мірою.

Висновок

Діяльність ринку віртуальних активів потребувала законного регулювання. Тому навіть існування закону з недоліками краще, ніж його повна відсутність. Із запровадженням Закону власники активів зможуть легально здійснювати угоди щодо віртуальних активів, а іноземні та українські криптобіржі працюватимуть офіційно. Вже із часом будуть зрозумілі ефективні сторони та прогалини Закону. Але у будь-якому випадку, ринок віртуальних активів почне виходити із тіні.

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Запити на акредитацію для ЗМІ, експертні коментарі та інтерв’ю членів Асоціації надсилайте на адресу: pr@uba.ua, координаторка з PR та міжнародного співробітництва Юлія Матвєєва.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.