КИЇВ — 29 травня 2021 року. Актуальна практика та механізми для оптимізації діяльності, головні підсумки та тенденції, законодавчі новації: щорічно на платформі Асоціації правників України фахівці мають змогу обговорити ключові аспекти разом із провідними колегами та експертами. Цього разу, першою у посткарантинному сезоні, відбулася вже ХІ Щорічна конференція корпоративних юристів (юрисконсультів):

«У цей посткарантинний час, під час першого глобального після локдауну івенту, хотілося б, щоб ми знову звикали бути разом. Ділитися, спілкуватися, сміятися. Ми повертаємося до теплого людського спілкування. І маємо пишатися, що саме ми рухаємо юридичний ринок вперед. Саме ми є тими людьми, які говорять з бізнесом щодня, точно знають, куди повинна рухатися юриспруденція. І, дорогі юрисконсульти, досить ховатися! Пам’ятайте, що сила — в єдності, і ми зобов’язані об’єднуватися», — відкрила захід Світлана Романова, директорка з правового забезпечення Групи Метінвест, членкиня організаційного комітету.

Цифровий підпис & документообіг

Розпочали захід із обговорення теми цифровізації документообігу під модеруванням Максима Лазарєва, керівника юрдепартаменту групи компаній «Макрохім». Про юридично значущі електронні підписи: кваліфікований електронний підпис (далі — КЕП), удосконалений електронний підпис (далі — УЕП), УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа розповіла Ірина Мусійчук, керівниця юридичного відділу ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд». 

«...майбутнє українського бізнесу саме за електронними підписами»

В Україні, за словами спікерки, впродовж 2020 року електронними підписами скористалися понад 4 млрд разів, тоді як у 2019 цифра становила лише 1,5 млрд.

Пані Мусійчук зауважила, що українське законодавство передбачає 3 види електронних підписів, хоча держава визнає лише 2:

«Експериментальний проєкт щодо застосування удосконаленого електронного підпису дає можливість спростити та популяризувати використання ЕЦП» — зазначила Мусійчук.

Продовжила тези колеги Вікторія Огриза, керівниця юрдепартаменту компаній PepsiCo в Україні. Вона зауважила, що електронний підпис істотно спростив життя бізнесам:

«Перше питання, що постало на карантині — як ми будемо підписувати документи? Щодня в компанії їх підписуються тисячі. Наші компанії у країнах ЄС перейшли на ЄЦП за 2-3 дні. В Україні було трошки складніше. Для себе ми обрали використання КЕПів», — підкреслила спікерка.

Водночас Олександр Олефіренко, заступник директора з правових питань ТОВ «Київський БКК», зауважив, що якість та швидкість внутрішнього електронного документообігу в компанії залежить від рівня співпраці юр- та ІТ-департаменту, а Іван Юрченко, начальник управління договірної та загальноправової роботи Групи Метінвест, наголосив, що в Україні досі відсутнє чітке визначення терміну «підпис». 

На завершення блоку начальник відділу з підвищення кваліфікації в M.E.Doc, провідний експерт навчального центру з впровадження ЕДО, спікер YouTube-каналу ЕДО talks Сергій Кондратюк та керівник сервісу обміну електронними документами «Вчасно» Антон Скоков  дали рекомендації щодо перших кроків для старту впровадження електронного документообігу.

Все про електронне судочинство

Продовжився захід виступом заступника начальника юридичного департаменту АТ «Макрохім» Володимира Вінокурова. Він розповів про історію впровадження ЄСІТС, відповідні законодавчі зміни та надав практичні поради використання сервісу. 

Спікер звернув увагу, що наразі в українському законодавстві відсутнє чітке визначення поняття електронного суду. Та для розуміння його функціонування достатньо розуміти його, як один із модулів ЄСІТС. 

Наразі система фактично є веб-порталом, який дозволяє переводити процеси в електронну форму. Для того, щоб отримати доступ до сервісу, потрібно зареєструвати офіційну електронну адресу з доменом @mail.gov.ua та підтвердити особу:

«Якщо ви фізособа — підтверджуєте за ідентифікаційним кодом, якщо юрособа — за кодом ЄДРПОУ підприємства. Це крок перший. Крім того, для реєстрації особистого кабінету юрособи вона має верифікувати себе за допомогою електронної печатки», — зазначив пан Вінокуров.

В електронному кабінеті ви отримуєте можливість створення, редагування, перегляду та подання документів. Крім того, є функція передоручення повноважень за е-довіреністю.

Спікер розповів, що подання документів у ЄСІТС починається з вибору шаблону та суду, дані сторін заповнюються автоматично. При цьому сервіс не підтримує мультимедійні файли, проте їх можна завантажити додатково до заяви. Судовий збір сплачується з картки одразу, автоматично.

Від консультанта до інхауса

Наступна частина заходу — інтерв’ю з Ярославом Теклюком, директором із юридичних питань НАК «Нафтогаз України» щодо досвіду переходу до служби НАК «Нафтогаз» і нагальних нюансів головного спору країни — «Нафтогазу» проти «Газпрому». Інтерв’юер: Олександр Онуфрієнко, партнер Asters.

Пан Теклюк розповів, що на момент його переходу до «Нафтогазу» двома головними напрямами роботи компанії були відносини з «Газпромом» і анексія Криму:

«На час загострення суперечки з «Газпромом», після підвищення ціни на газ, виставлення Україні боргу та денонсації Росією розміщення власної бази на Кримському півострові, працювалося легко, бо відчувалася підтримка та ініціативність команди щодо вирішення наявних проблем», — зазначив респондент.

Складність справи, за його словами, полягала й у тому, що розгляд відбувався у міжнародному арбітражі, новій для фахівця галузі:

«Був ризик взагалі втратити постачання газу — допустити цього ми не могли, тому мали зробити власну правову позицію чіткою для розуміння арбітрами та експертами. У результаті ми отримали позитивне рішення — наразі «Нафтогаз» уже осучаснюється», — розповів Ярослав Теклюк.

За його словами, нині триває робота над об’єднанням всіх компаній «Нафтогазу» в єдиний організм, уже структуровано бізнес за напрямами: нафта, енергетика, відновлювальна енергетика, прибуткові галузі тощо. Крім того, вже трансформовано юридичні функції. 

Актуальне в конкуренційному правозастосуванні

Другий блок обговорень розпочала суддя Господарського суду міста Києва Ганна Бондаренко-Легких із доповіді щодо нагальних аспектів судових оскаржень рішень Антимонопольного комітету України. Вона зауважила, що суд розглядає справи переважно на основі доказів, зібраних АМКУ під час розгляду справи:

«При цьому справи про оскарження рішень щодо відмови на проведення концентрації майже відсутні. Крім того, оскарженню підлягає рішення АМКУ про відмову у відкритті справи щодо порушень законодавства про захист економічної конкуренції», — підкреслила спікерка.

Продовжила виступ судді заступниця директора юридичного департаменту FOZZY GROUP Ірина Дячук, зауваживши: за останні 10 років діалог бізнесу та АМКУ вийшов на якісно новий рівень. Вона навела приклад справи щодо підняття цін рітейлу на певний перелік продукції на старті пандемії навесні минулого року:

«АМКУ оперативно прокомунікував із бізнесом і надав відповідні рекомендації. Втілені вони були швидко, тому ціни на стратегічні продукти були зменшені», — розповіла спікерка. Також вона зауважила, що для АМКУ як органу та його підходів у роботі давно назріла потреба реформування. 

Про роботу Комітету зсередини розповіла державна уповноважена АМКУ Ольга Нечитайло. У контексті підходів до формування пріоритетів вона зазначила: 

«Щороку в АМКУ є справи щодо ринку паливно-енергетичного сектору, щоразу його гравці отримують штрафи. Підстава — раз на півроку всі переважні АЗС узгоджено підвищують роздрібні ціни на пальне. Це узгодження конкурентної поведінки — порушення. І попри постійні штрафи, порушення продовжуються».

Тему додаткових повноважень Комітету розкрила Ганна Кривошей, директорка юрдепартаменту АМКУ, а на завершення сесії Олександр Янєв, юрист Teva Ukraine, розповів про досвід виконання рекомендацій АМКУ. За його словами, основна проблема полягає у недосконалому регулюванні законодавством рекомендацій АМКУ.

«Було б бажано, щоб Комітет, приймаючи рекомендації, попередньо інформував суб’єкта, проти якого вони виносяться», — наголосив юрист.

Технології & оптимізація роботи

Модератором останньої сесії, присвяченої технологіям для оптимізації роботи корпоративних юристів, виступив Микита Підгайний, СЕО Bot&Partners, юридичний інженер «Опендатабот».

Про специфіку та особливості побудови роботи розповіла керівниця департаменту претензійно-позовної роботи Дирекції з правового забезпечення ДТЕК ЕНЕРГО Катерина Верещагіна:

«Наша компанія розпочала процес автоматизації ще в 2012 році. Наразі працівники користуються базами даних, які формують самостійно, наприклад, реєстром судових рішень щодо нерухомості, обтяжень. Крім цього, у роботі використовуються системи YouControl та Verdictum», — розповіла пані Катерина.

Питання автоматизації процесів роботи в контексті ефективності розглянула директорка з правового забезпечення Групи Метінвест Світлана Романова. Вона розповіла, що в компанії самостійно визначається потрібна стратегія та бажані параметри результативності.

«Ми, перш за все — сервіс. Ми чітко розуміємо додану вартість, яку створюємо. Тому ми розробили моделі перевірки компетенції, щорічно 5 тис. клієнтів проходять опитування та надають фідбек — якими хочуть нас бачити», — зазначила пані Романова. 

Крім того, вона розповіла, що існують також централізовані регіональні служби, що працюють із софтом для спілкування з клієнтами. Так керівник може сформувати статистику і в контексті кожного регіону, і щодо конкретного юриста. 

Детальніше розкрила питання впровадження відкритих даних фінзвітності компаній керівниця напряму відкритих даних проєкту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» Катерина Оніліогву.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.