КИЇВ — 20 травня 2021 року. Сьогодні ми розкажемо вам казку про трьох ефективних принцес правничого світу, які мріяли зробити всіх людей щасливішими й ближчими одне до одного в бентежному, а на той час — ще й карантинному світі. 

Вони були серйозними, тому не просто гадали на зоряному небі, а поступово навчалися в трьох європейських столицях — Києві, Парижі та Стокгольмі. Врешті вони оголосили перший набір молодих правників та менторів на програму року 2020 в місяці, коли в Парижі та Стокгольмі розквітли сакури, у Києві — каштани, а по всьому світу – статистика захворювання на COVID-19 (неказковою мовою — в травні 2020 року). 

Полетіла звістка про менторську програму по королівству (Асоціації правників України — чи про яке ви королівство подумали?) та зібралися юристи великі й маленькі (досвідчені та не дуже), щоб збагатити одне одного досвідом і драйвом.

Детальніше про перші результати, труднощі та успіхи ми дізналися від засновниць програми: Анни Буквич (А.Б.), Голови Комітету АПУ з міжнародного права, старшої юристки PWC Legal Ukraine Ольги Кучмієнко (О.К.), її заступниці, адвокатки, к.ю.н. та Оксани Варакіної (О.В.), радниці EQUITY Law Firm. 

Спеціально для Юридичної газети.

«Казка є, а в ній... пролог» 

— Розкажіть про ціль менторської програми.

А.Б.: Саме мрія наблизити покоління молодих та досвідчених юристів одне до одного й стала нашою відправною точкою. Ми хотіли створити форум, де молоді правники зможуть відкрито поставити питання та поділитись переживаннями, як досягти заповітної цілі — стала відправною точкою. Як це зробити? За допомогою менторства, яке завжди корисне для обох сторін. 

Ментор — це  більш досвідчений наставник. Він не має видати інструкцію, як досягнути успішного успіху, але може:

— поділитися досвідом; 

— вислухати;

— поставити слушні запитання; 

— познайомити з потрібними людьми та вберегти від помилок;

— якщо пощастить, то ще й смачним чаєм пригостити й другом стати.

О.К.: І для менторів таке спілкування теж корисне —  інакше як вони дізнаються про нові тренди, що бентежить молоде покоління у виборі роботодавця та як ефективніше організувати процес з молодим поколінням?

Таким чином, ринок лише в виграші: молоді юристи навчатимуться досягати цілей екологічним способом (без надриву і страждань) та зможуть принести найбільше користі своїм роботодавцям. Таким чином, важко переоцінити цінність оточення, що збагачує. Ось і ми вирішили використати глобальний бізнес тренд про те, що оточення визначає успіх.

Так мрія перетворилась програму з 3 організаторами, 7 менторами, 29 учасниками. 

Персоналії

— Заінтригували! І чим же відрізняються організатори програми від менторів?

А.Б.: Організаторів програми троє: я, Оксана Варакіна (вона навчалась в Женеві та працювала в Парижі, після чого повернулася в Україну. Крім того, цікавиться інвестиційними стратегіями приватних осіб, та є експертом зі здорового сну) та Ольга Кучмієнко. Наразі Ольга працює в міжнародній компанії в Стокгольмі. Крім того, вона є гостьовою лекторкою Університету Уппсали (Швеція) на програмі з міжнародного інвестиційного арбітражу та організатором спільноти випускників. Тому Ольга є нашою експерткою з проєктного менеджменту та нетворкінгу.

О.В. Ну, а Анна Буквич, крім іншого, є запрошеною викладачкою ІМВ ІНУ ім. Тараса Шевченка. Крім того, вона навчається дистанційно в Університеті Лондону та мама маленького синочка. Тому напевно Анна є нашою головною експерткою з тайм-менеджменту.

— Ключове завдання організаторів?

О.В. Як ми казали, зробити всіх щасливими й за можливості допомогти розкрити потенціал учасників. Наприклад, Ольга Кучмієнко в Клубі Юристів України в Clubhouse час від часу модерує ефіри серії «Записки юриста». У квітні спікером став один з учасників менторської програми — Владислав Бандровський, з темою «Внутрішні розслідування юридичних компаній для своїх клієнтів. Бонус: інсайди про менторство. 

Зустріч пройшла успішно і майже весь ефір нас слухав один відомий ресторатор. Сам Владислав теж залишився задоволеним та зазначив: «Дуже крутий формат, значно живіший, ніж звичайні презентації в PowerPoint. Кому є що розповісти — не соромтеся брати участь.». 

О.К. А основне ж наше завдання — продумати концепцію програми, запросити менторів, відібрати учасників, познайомити всіх між собою та надавати підтримку запропонованими форматами роботи, організацією зустрічей тощо. Суть менторської програми полягає в тому, що після знайомствам менторів та учасників, участь організаторів вже не потрібна на постійній основі. Надалі від нас вимагалась лише координація та організація онлайн заходів.  

— А хто серед менторів?

А.Б. Ми дуже ретельно підійшли до підбору менторів, виходячи зі сфери практики ментора, бажання долучитись до програми й наявності часу, який треба було б приділяти програмі та учасникам. 

В результаті нам пощастило співпрацювати з надзвичайними наставниками. Наша «фантастична Вісімка» менторів це: Амінат Сулейманова, Ігор Свечкар, Наталія Тужеляк, Олександра Костриця, Сергій Гришко, Сергій Пєтухов, Ігор Олехов та Ірина Нікітіна, яка є загальним ментором програми.

— У кожного учасника свій ментор?

О.В. Всі 29 учасників розділені на 7 груп, а у кожної групи є свій ментор. При цьому учасники вільно можуть звертатись до інших менторів за порадою, якимось конкретним запитанням або проханням. 

— А далі?

О.В. Далі все залежить від учасника та ментора: чи є в нього час та можливість допомогти саме з цим запитом. По суті, менторська програма — це єдина спільнота, де кожний може і попросити про допомогу, і допомогти. 

Постулати програми

— Як працює програма?

А.Б. Головним постулатом є проактивність. Кожен учасник має поставити собі ціль, яку він повинен досягнути протягом року, використовуючи атмосферу, поради та нетворк, що у нього з’явився завдяки ментору й іншим учасникам. Фактично, відповісти на запитання: чому я на програмі та що маю досягти за рік роботи з ментором. 

По-друге, кожен учасник і група мали створити власний план та запропонувати його ментору на затвердження. Ідея цієї частини завдання полягає в брейншторму ідей, командній роботі та створенні безпечного середовища однодумців. 

По-третє, підготовка до дзвінків із ментором та одночасна гнучкість у форматі програми — важливі складові успіху наших учасників. Точно як в реальному житті — все змінюється дуже швидко. І саме завданням учасників є пошук ефективних форматів роботи зі своїм ментором і групою.

— Чи отримали учасники якісь інструкції щодо роботи програми?

О.К. Навіть більше! :) Перед початком учасники отримали 7 заповідей нашої програми:

1. Будьте відкритими до нового досвіду.

2. Обговоріть формат роботи зі своїм ментором.

3. Готуйтесь до зустрічей та дзвінків.

4. Не приймайте все на власний рахунок, якщо ментор не може приділити вам увагу саме зараз.

5. Будьте гнучкими.

6. Графік та цілі — ключове.

7. Спілкуйтеся між собою.

— Це загальні інструкції?

А.Б. Так, але суть програми полягає у самостійній роботі саме в межах команди. Знову ж, усе як в реальному житті юриспруденції: треба завжди мати план та бути на крок по переду за інших і бути трошки авантюристом (але зовсім трошки).

Детальніше про менторів

— Чи є в програмі ментори з-за кордону? Розкажіть більше про наставників.

О.К. Всі наші ментори надзвичайно досвідчені! Але важливо, щоб учасники були проактивними та готовими взяти максимум від спілкування зі своїм ментором. Іншими словами: знайде той, хто шукає!

Наш закордонний ментор — Наталія Тужеляк. Вона є юристкою White & Case у Парижі та кваліфікованою адвокаткою в Україні та Англії й Уельсі. Наталія навчалася в Університетському коледжі Лондону та Університеті права, отримала ступінь докторки наук у сфері економічної злочинності. Вона має досвід роботи в Україні, Англії та Франції.

— Напевно, учасники щасливі мати такого наставника.

О.В. Саме так! Завдання організаторів — створити середовище, в якому можуть зустрітися учасники — люди, що шукають відповіді на запитання, та ментори — експерти, які мають ці відповіді чи досвід. Далі вже питання техніки: поставити своє запитання та вміти почути  відповідь. І ми віримо, що наші учасники з цим чудово можуть впоратися.

О.К. Точно. Наприклад, один із підопічних Наталії Олександр Цвик поділився з нами кількома відгуками про свій прогрес завдяки ментору. Це дуже яскравий кейс, оскільки в листопаді він зміг сформулювати мету менторства в його випадку з допомогою Наталії, а навесні вже мав всю необхідну інформацію у вигляді таблиці. 

О.В. А у листопаді Олександр розповів свою візію проактивності: 

«Основний висновок за місяць роботи в менторській групі — у досягненні великих цілей дуже важливо робити маленькі, щоденні кроки. Цю тезу постійно проєктує моя менторка Наталія Тужеляк. 

Саме тому наша співпраця почалася з визначення цілей і мети менторства. А відстеження результатів ґрунтується на плануванні й регулярних звітах. Окрім цього, я не лише покращив свої комунікативні навички, вміння ставити правильні питання, але й встановив якісні професійні контакти з прогресивними правниками.

Вкотре переконуюсь, що потрібно бути проактивним, адже досвід який ми отримуємо на програмі — неоціненний!»

Менш ніж за 3 місяці Олександр відзначив, що нарешті визначив релевантні програми, конкретні ВНЗ і стипендії для вступу. Згрупував їх в таблицю і визначив проміжні цілі, щоб маленькими кроками досягти велику ціль. Крім цього, для нього корисними були поради щодо планування та складання CV для подачі закордон.

Такі історії дуже надихають організаторів: ми відчуваємо, що наша програма та в першу чергу Наталія Тужеляк, допомогли Олександрові скоротити шлях до цілі на місяці, а можливо й роки.

— Чудово, що між учасником і ментором виникла така «хімія»! 

А.Б. Ми дуже хотіли, щоб так і було, дуже за це вболіваємо: щоб хімія сталася між учасниками в групі, між групою та ментором, між групами тощо. Ми віримо в цю ідею ще більше, коли ми отримуємо такі відповіді на запитання про враження. Альона Ящук (ментор — Сергій Пєтухов) розповіла наскільки вона почувається «у своїй тарілці»:

«Враження чудові:) 

По-перше, у мене дуже відкриті, приємні, ерудовані колеги й колежанки, які зі мною в  менторській групі. По-друге, я в захваті від ментора! Скажу відверто, спочатку, тобто до першої нашої спільної онлайн-зустрічі, я трішки боялась ментора, не знала як себе правильно подати та поводитися. Однак, з першої хвилини нашої зустрічі, я видихнула, і зрозуміла, що все буде «Ок», я «у своїй тарілці». Отримую від ментора саме ті враження, досвід та енергію, яких мені справді не вистачало.

По-третє, мене неабияк тішить те, що ми кожного тижня виходимо на зв'язок і спілкуємося в месенджері. Обговорюємо як і поточні події, які відбуваються в Україні  та в світі (політика, зміни до законодавства і тд.), а також підіймаємо ті, питання, які є важливими та цінними для кожного з учасників групи».

— Чи обмежується спілкування учасника лише зі своїм ментором?

О.К. Звісно ні! По-перше, учасники можуть ставити запитання та співпрацювати з іншими менторами та організаторами. По-друге, самі ментори можуть знайомити учасників з колегами в разі необхідності/бажання/можливості. У нас навіть є конкретний приклад в групі Олександри Костриці. 

О.В. Точно! Наразі Олександра є керівницею практики із супроводу транзакцій у PWC Legal. Вона має унікальний досвід роботи в міжнародних юридичних компаніях, провідних українських холдингах і компанії великої четвірки.

Олександра працює у сфері корпоративного права, злиття та поглинання. Має понад 15 років практичного досвіду юридичного супроводу українських й іноземних компаній з таких питань, як транскордонне злиття та поглинання, організація структури корпоративного управління, укладання корпоративних договорів та договорів купівлі-продажу акцій, консультування з питань відповідності корпоративному, антимонопольному, трудовому та договірному праву.

— Звучить так, ніби немає питань, на які Олександра не може відповісти сама.

А.Б. Це правда. Наприклад, вона детально й індивідуально допомогла одному учаснику з поданням документів до закордонного університету. Ще й розширила його нетворк.

А Олексій Чижик поділився, що і програма і ментор дуже допомогли йому — як у визначенні цілей на майбутнє, так і з відповіддю на сьогоднішні проблеми:

«...надзвичайно вдячний Олександрі Костриці за можливість дізнатися про її досвід та бачення багатьох важливих для мене проблем — навчання за кордоном, пошуку роботи та вибору майбутнього кар‘єрного шляху. Під час першого місяця програми ми вирішили сконцентруватися на вступі за кордон.

Олександра надала мені просто неоціненні рекомендації щодо написання мотиваційного листа, особливо — щодо прикладів з життя та висвітлення практичної сторони свого досвіду. Вона зв‘язала мене зі своїми колегами, які теж дали мені дуже багато корисних порад.

Олександра не пошкодувала часу, щоб розібратися в моїй особистій мотивації та підказати саме ті слова, цінності, та проблеми, на які слід було звернути особливу увагу. Переконаний, що саме допомога Олександри дозволила мені краще виділити свої сильні сторони та підготувати яскраву й нетривіальну заявку до закордонного університету».

— Чи організовують ментори загальні заходи та зустрічі на тематику, що цікавить всю групу? 

О.К. Загалом так, але все залежить від менторів, груп і активності учасників. Якщо група зацікавлена та проявляє ініціативу, а ментор має змогу організувати таку зустріч, то майстер-класу бути!

Наприклад, група Сергія Гришка цікавилась темою протидії корупції та розвитком у сфері ГО. Їм пощастило зустріти Сергія і вуаля — ще в жовтні група зустрілася з Дариною Калинюк із Центру протидії корупції на тему роботи в NGO.

— Наскільки мені відомо, Сергій Гришко є одним із визнаних експертів у сфері міжнародного арбітражу.

О.К. Він є адвокатом, партнером і керівником практики вирішення спорів та міжнародного арбітражу Redcliffe Partners.

Він має понад 17 років досвіду професійної роботи та багаторазово представляв інтереси іноземних клієнтів у провадженнях щодо примусового виконання арбітражних рішень в Україні, інвестиційних арбітражах, спорах щодо M&A та спільних підприємств, а також міжнародних арбітражах у сферах енергетики (включаючи нафтогазовий сектор), будівництва, інфраструктури, фармацевтики, банківського та фінансового права, страхування та телекомунікацій.

Пан Гришко є й арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (ICAC). Він виступав арбітром у більш ніж 10 справах.

— Ви наштовхнули мене на думку, що хорошим є ментор, який не лише розкаже все про свою практику, а й покаже альтернативні шляхи в кар'єрі.

О.К. 100%! Саме за цю перспективу та щире бажання допомогти нашим учасникам ми й вдячні нашим наставникам! Зокрема, Віктор Пасічник розповів, що тільки перша зустріч з Сергієм зайняла 3 години. Йому було цікаво «послухати про кар'єру Сергія, роботу в сфері міжнародного арбітражу, перспективи арбітражу в Україні та необхідні для успіху скіли. Також наш ментор прокоментував наші резюме, що було корисно.». Коли активні й ментори, і учасники групи, то організатори можуть радісно спостерігати за цим симбіозом!

— Чи не складно учасникам вчитися спілкуватися з партнерами юридичних фірм з огляду на зайнятість останніх?

А.Б. Життя взагалі іноді буває непростим. Але якщо залишити жарти осторонь, то наші партнери дуже відкрито поставились до програми та виділили достатньо часу для роботи з групою та кожним учасником окремо. Учасники ж своєю чергою вчаться ставити питання, користуватися виділеним для зустрічі часом за призначенням та групувати питання у відповідні «сесії».

О.К. Та попри тенденцію до відкритості в сучасних міжнародних фірмах, де партнер не є великим начальником, все ж між юристом початківцем і партнером завжди відчувається дистанція. На менторській програмі всі це рамки нівелюються й партнер фірми — це людина, до якої ти можеш вільно звертатись з будь-яким цікавим тобі питанням. 

— Є приклади організації роботи, якими ви могли б поділитись?

А.Б. Так, можемо почати з Амінат Сулейманової та її групи. Амінат є керуючим партнером юридичної фірми AGA Partners. Це профі в побудові юридичного бутіка з унікальними спеціалізаціями з 2005 року. Пані Сулейманова є улюбленицею юристів за свою мудрість та вміння побудувати відносини з клієнтами на основі довіри. Ми не сумніваємося, що вона поділиться досвідом створення доброзичливої й легкої атмосфери в колективі, навчить, як стати радником, експертом, підприємцем та партнером, і при цьому залишитися собою.

Амінат надзвичайно душевна менторка, що надихає, вміє допомогти людині «відкрити себе для себе». Вона запросила групу на першу зустріч в офіс. Після цього, із учасниками вони запланували індивідуальні сесії для обговорення плану та питань за зачиненими дверима. Звичайно, сесія відбувалась sub rosa.

Валентина Заінчковська, учасниця групи Амінат відзначила, що їй приємно розвиватися в «підтримуючому та сприятливому середовищі» та додала, що група швидко самоорганізувалася: створили загальний чат для підтримки зв‘язку, додали один одного в друзі в соцмережах. Будуємо спільноту активних та прогресивних молодих юристів.  

Нагадаю, що організатори створюють форум, але не втручаються в роботу груп. Тому такі відгуки нагадують нам, що ми робимо щось правильне.

— Чи не втомлюють учасники менторів своєю активністю?

О.В. Досі жоден ментор протягом програми не постраждав!:) 

О.К. Крім того, наскільки б довгими не були зустрічі в онлайн та офлайн форматі, порядок денний залишається з питаннями, які ментор та учасники домовляються обговорити наступного разу. Додатково ментори дають учасникам домашні завдання на переосмислення почутого для досягнення своїх цілей. 

І це чудово, коли ментори та учасники не можуть наговоритись. Саме така ситуація була в групі одного з наших менторів — групі Ігоря Свічкаря, партнера ЮФ Asters.

— Ігор вміє зацікавити своїх підопічних.

А.Б. Скажу більше, Ігор є одним з унікальних випадків ментора — зірки на українському юридичному ринку: за своїми професійними та менторськими якостями. Але перш за все захоплює те, що при своїх зіркових якостях, Ігор дуже зацікавлений в програмі та своїх підопічних. Крім того, він сповідує ідею, що ментори теж можуть вчитись у своїх підопічних.

Як наставник, пан Свечкар вміє відшукати сильні сторони учасника та спрямувати їх на його особистий розвиток. Вимогливість Ігоря до якості юридичного аналізу та рівня клієнтських послуг може перетворити перші кроки в юридичній практиці на особисті перемоги юриста та впевнену ходу професіонала.

— Про які приклади співпраці з менторами вище можете розказати?

О.К. Програмі дуже пощастило, що стати ментором погодився Ігор Олехов. Якщо говорити про професійний досвід та здобутки Ігоря, то напевно буде замало й книги замість інтерв'ю. Людина, яка має понад 30 років досвіду роботи в практиці банківського та фінансового права.  Партнер провідних міжнародних юридичних компаній, спеціалізується на корпоративному управлінні, реорганізаціях, фінансовому регулюванні, податкових питаннях в складних транскордонних транзакціях. Також, Ігор є співголовою Комітету Банківських та фінансових послуг Американської торговельної палати.  

Пан Олехов дуже радо відгукнувся на пропозицію стати ментором, оскільки багато займався і займається менторством в рамках своєї практики. 

А.Б. Так, і саме тому ми вважаємо, що групі Ігоря дуже пощастило отримати настанови, скажімо так, ментора не лише з професійним, але й менторським досвідом. Учасники його групи фактично не мали професійного досвіду на старті програми, тому не надто розуміли, що вони мають отримати від співпраці з ментором. 

В цьому напевно полягає найбільша складність, що деякі учасники покладають надію на ментора в виробленні свого плану та постановки точних завдань, проте, як ми вже неодноразово зауважували, саме учасники мають бути рушійною силою цього проєкту. Тим паче коли ментором є справжня зірка юридичного ринку України. 

— Чи є ментори не лише з приватної практики?

О.В. Оскільки майбутня кар’єра юриста — це не лише юридична фірма, ми мріяли, щоб до нас долучився і Сергій Пєтухов. Він відгукнувся і залюбки приєднався до проєкту.  Сергій Пєтухов є випускником КНУ ім. Т.Шевченка та Кембриджського університету, має понад 5 років досвіду роботи на державній службі та займається викладацькою діяльністю у Києво-Могилянській академії.

За відгуками учасників у групі Сергія склалась настільки тепла та довірлива атмосфера, що організатори лише можуть потішитися!

— Ви регулярно отримуєте фідбеки учасників?

О.К. Так, ми на постійному зв'язку з ними в закритій групі в Facebook, усіх месенджерах, а з деякими навіть бачились особисто (ви ж пам'ятаєте про проактивність).

Один з перших відгуків ми отримали одразу після початки програми. Богдана Сеник дуже щиро розповіла нам про те, що Сергій та учасники говорять про юриспруденцію, політику і навіть більше: «За перший місяць програми ми з нашою групою встигли познайомитись і навіть потоваришувати. Майже щотижня ми бачились онлайн, обговорювали питання, які найбільше нас цікавили, ділились враженнями й спостереження щодо рішень влади і місцевих виборів.

Треба сказати, що наше спілкування з самого початку виявилось дуже невимушеним і легким, не тільки між учасниками, але й з ментором -—Сергієм Петуховим. Він цілком відкритий до спілкування, завжди готовий допомогти і дати слушну пораду. Ми не тільки говоримо на серйозні теми, але й багато сміємось. Мої перші враження яскравіші, ніж я могла цього очікувати :)».

Про труднощі

— Виглядає так, ніби учасники та ментори надзвичайно натхненні та активні, шукають шляхи самореалізації кожного учасника та організовують активності групи. Але мають бути й труднощі?

А.Б. Враховуючи те, наскільки у нас тепла розмова, привідкриємо вам залаштунки нашої організаторської кухні (сміється). 

По-перше, варто пам’ятати, що програма є 100% волонтерською та існує тому що ментори, Секретаріат АПУ, організатори приділяють їй свій вільний час, в який люди інших професій займаються волейболом, дивляться Netflix або сплять. 

По-друге, в перший же місяць програми ми зіштовхнулись з тим, що ментори дуже хотіли допомогти учасникам досягти їх цілей, а не всі учасники знали, які цілі поставити або як їх сформулювати. Іншими словами — як взяти максимум від програми. 

Так, ще в жовтні ми отримали від одного з учасників бентежне повідомлення: «В цілому, складається таке враження, (…) учасники (в т.ч. я) не розуміють як саме вони мають працювати. Свій план я складав на базі плану менторської програми Young ICCA та деяких інших менторських програм, які я знайшов в інтернеті. Було б гарно провести загальну зустріч з організаторами, де було б роз'яснено як вони бачать формат нашої роботи». 

— Звучить трохи безвихідно.

О.В. Спочатку нам теж так здалось, особливо враховуючи, що до цього ми провели зустріч організаторів з кожною групою, надіслали Guide учасникам, де запропонували скласти власний план та план групи. Додатково ми наголосили на тому що програма — як справжнє життя: відповідальність за його наповнення лежить на учасниках. Точково у відповідь на цей відгук ми поспілкувались з учасником та порадили сконцентруватись на цілі цього конкретного учасника та розглянути її на основі методики SMART.

Але звичайно це не головний наш козир у боротьбі з труднощами! 

— Інтрига?

О.К. Тут саме час представити нашого особливого ментора — Ірину Нікітіну. Вона є стратегічною радницею юридичних партнерств понад 15 років. Ірина навчаласьяв Україні та Німеччині, працює з українськими й іноземними клієнтами. 

Пані Нікітіна є улюбленицею молодого покоління юристів, допомагаючи молоді знаходити питання, на які потрібно шукати відповіді, є авторкою книги «Вітаю, я хочу бути партнером» та засновницею однойменного закритого Клубу молодих правників. 

А: Ви не перестаєте дивувати! І яка роль Ірини в програмі?

А.Б. Вона має величезний досвід менторства та проєктного менеджменту в юридичній сфері. Ми попросили Ірину долучитись до нас для натхнення, чарівних прискорень виходу з екзистенційних криз порадами та досвідом.

Ще в жовтні  ми провели онлайн зустріч Ірини з нашими учасниками. Вона розповіла учасникам про те, які найунікальніші речі можна взяти від менторів в частині особистого та професійного розвитку.

Іншими словами, Ірина відповіла на питання: «Що робити в менторській програмі, якщо я ще не маю власної цілі?».

— Виглядає, як майстер-клас на тему, що робити в менторській програмі, якщо ви уже тут. Це супер!

О.В. Ми ж казали, що Ірина майстер кризового менеджменту та велика натхненниця! Ця зустріч дуже допомогла нашим учасникам. Одна з учасниць програми Валентина Заінчковська відзначила, що учасники отримали «позитивний заряд енергії від Ірини Нікітіної: на ZOOM-зустрічі отримали поради про те, як краще створити й прописати свій персональний план розвитку; які питання слід обговорити з менторкою, щоб отримати від Програми максимальну користь та задоволення».

Про реальність та мрії організаторів

— Як справи з менторською програмою наразі?

А.Б. Насправді навіть краще, ніж ми могли очікувати. Ми планували значно більше активностей від організаторів, втім з часом зрозуміли, що ментори та учасники легко знайшли спільну мову. Тому ми вирішили дати повну свободу учасникам в тому, як саме вони хочуть працювати з менторами та на які теми.

Тому ми втрьох зайняли позицію спостерігачів і час від часу цікавимось у менторів та учасників, як ідуть справи на програмі та чи не потрібна якась допомога. В 99% випадків все супер, що не може нас не радувати!

— Які подальші плани? 

О.В. Програма розрахована на 1 рік (з урахуванням відпусток). Тому до осені ми проведемо закриту зустріч з учасниками та менторами з підбиттям підсумків: поділимось враженнями, досягненнями та планами на майбутнє.

— Ви вже знаєте, в якому форматі буде зустріч?

О.К. Як завжди, свобода учасників — наше кредо, тому все залежить від ідей та побажань учасників, які ми оформимо в один реалістичний план.

— За яких умов організатори були б щасливі й повністю задоволені результатом?

А.Б. У нас є дві мети. По-перше, випускники програми мають вийти з ідеєю про те, що вони режисери власної кар’єри та життя. По-друге, лише після того, як вони самі усвідомлять, що їм потрібно — вони це отримають в зовнішньому світі.

Наше завдання — не наповнити вільний час учасників та менторів цікавими активностями, а створити якісне середовище, де кожна людина, може сама зрозуміти, що їй потрібно і як цього досягти.

— Плануєте другий набір програми у 2021?

А.Б. Все можливо!

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.