КИЇВ — 29 квітня 2021 року. Законотворча діяльність комітетів Асоціації правників України не вповільнюється: юристи пильно стежать за потенційними змінами законодавства та регулярно надають пропозиції для його вдосконалення. Так, 10 листопада 2020 року комітети АПУ з конкуренційного права та процесуального права направили відкрите звернення заступнику Голови Верховного Суду, Голові Касаційного господарського суду Богдану Львову щодо підвищення ефективності роботи судових органів і забезпечення процесуальних прав учасників судового розгляду. 

Експерти, серед іншого, наголошували на неможливості позивачів у спорах про визнання недійсними рішень органів АМКУ надавати нові докази на підтвердження своїх аргументів. А вже 21 квітня 2021 року ВС виніс постанову в справі № 910/701/17, де виклав два важливі для цієї категорії справ правові висновки. Про що йдеться та яку роль зіграли в цій історії комітети Асоціації? Розповіла Ксенія Прохур (Погружальська), членкиня Ради Комітету АПУ з процесуального права, старша юристка практики вирішення спорів Baker McKenzie.

— Раді повідомити про позитивні зрушення у формуванні судової практики в господарських спорах, зокрема, щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України (надалі – «АМКУ»). Не в останню чергу вони були зумовлені висвітленням проблематики зазначених справ з боку АПУ.

21 квітня 2021 року Верховний Суд виніс постанову в справі № 910/701/17, де виклав два надважливі для цієї категорії справ правові висновки: 1) щодо оцінки судом нових доказів, які не подавалися під час розслідування АМКУ; 2) щодо правого статусу висновків експерта, підготовлених іншими фахівцями з відповідних галузей знань без присвоєної кваліфікації судового експерта.

1. Правовий висновок ВС щодо оцінки судом нових доказів, які не подавалися під час розслідування АМКУ

У листопаді 2020 року комітети АПУ з процесуального та конкуренційного права АПУ звернулися до Голови КГС Богдана Львова зі спільним зверненням щодо правових позицій, висловлених у постановах КГС у складі ВС від 19.08.2019 у справі № 910/12487/18 та від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18. Вони стосувалися неможливості позивачів надавати суду нові докази у спорах про визнання недійсними рішень органів АМКУ на підтвердження своїх аргументів і обов’язок судів розглядати такі спори виключно на підставі доказів, зібраних АМКУ.

Ця правова позиція широко використовувалася господарськими судами при розгляді відповідної категорії справ як по суті, так і при розгляді процесуальних питань, пов’язаних із дослідженням доказів та проведенням експертиз.

У зверненні члени комітетів просили ВС при формуванні своїх майбутніх правових позицій врахувати, що зазначені підходи господарських судів не відповідають положенням ГПК та ст. 8 Конституції України, яка закріплює дію в Україні принципу верховенства права. Крім того, вони не відповідають гарантіям справедливого процесу, передбаченим ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Текст звернення доступний за посиланням.

У відповідь на звернення комітетів АПУ листом від 10 листопада 2020 року Голова КГС Богдан Львов повідомив, що це питання буде обговорено судовою палатою для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та антиконкурентним законодавством КГС під час вивчення судової практики та аналізу судової статистики. Текст листа доступний тут.

І ось, нарешті, 21 квітня 2021 року необхідність відступу від вказаних правових позицій була розглянута палатою КГС у межах справи 910/701/17.

Постановою від 21 квітня Палата вирішила уточнити зазначені правові позиції та висловила таку правову позицію: «положення статті 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 16 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції стосовно прав осіб, які беруть (брали) участь у справі (зокрема, щодо наведення доказів), не обмежують цих осіб у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції». 

Тобто ВС підтвердив, що суди повинні брати до уваги докази, що подаються учасниками справи до суду в справах про оскарження рішень АМКУ навіть у разі, якщо вони не подавалися під час розслідування справи АМКУ.

Висловлена Верховним Судом позиція є довгоочікуваною та демонструє готовність ВС до пошуку істини й удосконалення судової практики в справах за участі АМКУ.

Впевнені, що винесенню ВС зазначеного рішення посприяло і порушення вказаного питання комітетами Асоціації правників України.

2. Правовий висновок ВС щодо правого статусу висновків експертів, підготовлених іншими фахівцями з відповідних галузей знань без присвоєної кваліфікації судового експерта

Зазначена постанова у справі 910/701/17 поставила ще одну крапку в питанні, яке господарські суди вирішували по-різному з моменту введення у дію нового Кодексу в грудні 2017 року.

Суди систематично відмовляли в наданні оцінки висновкам експерта, що були підготовлені фахівцями з відповідних галузей знань без присвоєної кваліфікації судового експерта. Посилаючись при цьому на положення Закону України «Про судову експертизу» як такі, що нібито встановлюють монополію експертів із присвоєною кваліфікацією судового експерта на виготовлення висновків, які мають статус доказу в господарських справах.

Такий підхід не узгоджується ні з нормами процесуального кодексу (який не визначає наявність кваліфікації судового експерта як обов’язкову вимогу до експерта), ні з положеннями названого Закону (який з грудня 2017 року наділяє правом на проведення експертизи та підготовку висновків експерта, окрім судових, ще й «інших фахівців з відповідних галузей знань», які не мають відповідної кваліфікації).

У справі № 910/701/17 ВС саме досліджував дії судів попередніх інстанцій щодо надання оцінки висновку експерта, який був підготовлений «іншим фахівцем з відповідних галузей знань» без присвоєної кваліфікації судового експерта та наданий до суду позивачем.

У постанові від 21 квітня ВС, повертаючи справу на новий розгляд через недотримання судами порядку оцінки доказів, зазначив:

«Згідно зі статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» (у редакції, чинній станом на час складення відповідного висновку експерта) судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках — також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

…

Суд зазначає, що згідно з наведеними положеннями ГПК України та Закону України «Про судову експертизу» висновок експерта у господарській справі може бути наданий державною спеціалізованою установою, судовим експертом, який не є працівником такої установи, та іншим фахівцем (експертом) з відповідної галузі знань у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про судову експертизу».

Отже, Верховний Суд підтвердив рівнозначність правового статусу висновків експерта, що готуються судовими експертами та тими, що готують інші фахівці з відповідних галузей знань без присвоєння відповідної кваліфікації.

Такі позиції ВС, безумовно, мають позитивно вплинути на розвиток судової практики у справах за участі АМКУ та господарських справ загалом, сприяти забезпеченню дотримання прав учасників таких справ і справедливого судочинства.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.