КИЇВ — 07 квітня 2021 року. Минулого тижня ВРУ прийняла за основу президентський законопроєкт №5153, яким пропонується амністія капіталів — одноразове декларування активів фізосіб для легалізації власних прибутків. Детально розглянув запропоновані новації Олександр Ягодка, адвокат.

— Законопроєкт №5153 ініційований Президентом України Володимиром Зеленським передбачає так звану податкову амністію у вигляді одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Період проведення: з 1 липня 2021 року по 1 липня 2022. 

Про все по черзі

Рівень тіньової економіки від обсягу ВВП в Україні відповідно до даних Мінекономіки наразі дуже високий. Відмічається динаміка росту, що є негативним явищем для формування бюджетів. 

Частина неформально зайнятого населення не декларує та не сплачує податки і збори, передбачені чинним законодавством, відтак це теж відображається на відповідних бюджетах. Зазначені особи не мають ніяких шляхів відступу, а тому боячись утисків й переслідувань з боку держави продовжують вести свої справи в тіні та ухилятися від подальшої сплати податків.

Яке рішення пропонує влада? 

При прийнятті законопроєкту Україна продовжить рухатись в напрямку покрокової та поступової імплементації Плану дій BEPS.

Документ передбачає одноразову добровільну декларацію, в якій суб'єкт декларування зазначає усі свої активи набуті коштом доходів, що підлягали оподаткуванню, але податки та збори не були сплачені. 

Такими декларантами можуть стати громадяни України, за виключенням осіб, що за будь-який рік (починаючи з січня 2005 року) подавали/мають подавати декларації відповідно до законодавства. Але до таких не відносяться ті особи, які претендували/претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає/вимагало подання декларації, але не були призначені на такі посади. 

Декларант має право подати знеособлену декларацію нотаріусу, документально підтвердивши грошову вартість об'єктів декларування. Звісно ж такими об’єктами не можуть бути активи, які були одержані неправомірним шляхом та містять ознаки кримінальних правопорушень.

Всі, хто скористається правом й подасть відповідну декларацію юридично визнають себе неплатниками податків та після зізнання у порушенні законодавства мають сплатити одноразовий збір (від 5% до 9%).

Що гарантує держава суб’єктам декларування? 

Насамперед слід відзначити, що ніяких додаткових преференцій, крім звільнення від відповідальності за порушення податкового, валютного законодавства та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання активів такі особи не отримають. 

До всіх, хто не скористався так званою податковою амністією будуть застосовувати непрямі методи виявлення порушень, а саме порівнювати доходи з витратами та способом життя. Прискіпливо будуть перевірятися особи, що придбали нерухомість, автомобіль, тощо, але не змогли підтвердити джерела такого доходу.

Впевнений, що охочих взяти участь у так званій податковій амністії буде мало. Складно визнавати себе де-юре неплатником податків. Потенційні ж інвестори із тіньовими активами не мають ніяких гарантій щодо недопущення подальшого репресивного характеру й певних ризиків, збільшення податків і зборів тощо, щодо них у майбутньому.

Замість висновку

Наразі рівень довіри бізнесу до держави дуже низький, тому очікувати хороші результати від так званої податкової амністії не варто. Насамперед необхідно створити зручні умови для підприємців та співмірні з реаліями ставки податків і зборів, а не тягнути на шию податковий зашморг, створюючи таке підґрунтя, на якому вигідніше й зручніше працювати в тіні.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.