КИЇВ — 31 березня 2021 року. Вже понад пів року однією з ключових тем для обговорення є поданий у листопаді законопроєкт №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». Він передбачив створення для ІТ-компаній спеціального режиму «Дія.City». Про деталі проєкту експерти АПУ розповідали раніше.

17 лютого Комітет ВРУ з питань цифрової трансформації рекомендував доопрацювати документ. Вже за місяць до парламенту надійшов доопрацьований законопроєкт №4304-д. Та чи дійсно враховані зауваження IT-спільноти й що нового пропонує цей драфт? Спробували розібратися Максим Саєвський, адвокат, партнер Digilaw і Лада Бурич, юристка Digilaw.

— Важко повірити, але й ІТ-сектор можна зацікавити нормативним лонгрідом (якщо він звичайно стосується відповідної індустрії). Чи врахували в доопрацьованому законопроєкті №4304-д 53 сторінки зауважень і пропозицій до тексту від представників ІТ-сектору? 

Поступово щодо новацій.

1. Зменшено обсяг повноважень регулюючого органу 

Законопроєктом 4303-д встановлені чіткі вимоги та процедура як набуття, так і втрати статусу резидента Дія.City. 

Тобто, уповноважений орган має право приймати відповідні рішення не спираючись на дискреційні повноваження, а лише виключно на конкретні статті закону. Також, деякі повноваження частково розділені між Мінцифрою та КМУ для уникнення зосередження повноважень в одного органу. 

2. Уточнені вимоги до набуття резидентства, особливо, для стартапів

2.1. Загальні критерії

Вимога щодо спеціальних видів економічної діяльності залишається в силі, проте в новому проєкті вони значно розширені та деталізовані. Сума доходу від визначених видів діяльності не має бути менш як 90% від суми загального доходу, як і раніше.

Уточнено розмір середньомісячної винагороди підрядникам і зарплати працівників — 1200 євро на 1-ше число відповідного календарного місяця (не на 1.01., як у минулій редакції).

Вимога щодо кількості працівників чи гіг-спеціалістів незмінна — не менше 9 осіб.

2.2. Особливості набуття резидентства стартапами

Змінено умови для набуття статусу резидента Дія.City для стартапів. Законодавець прибрав вимогу щодо подання стартапами бізнес-плану.

Залишилося положення, що до стартапів в перші сім місяців не застосовується критерій щодо розміру мінімальної винагороди працівника/гіг-спеціаліста. 

Проте, вводиться нова вимога — відсутність перевищення лімітів доходу у розмірі, як для ФОП-платників 3-ої групи ЄП (зараз — 7 млн 2 тис грн), як за 1 рік до подання заяви про набуття резидентства, так і надалі впродовж пільгового періоду. Такі вимоги є дещо логічними, аби  відповідними преференціями не користувалися інші компанії, що вже мають суттєвий дохід і яких важко назвати «стартапами».

Щоправда, стартап-проєкту надаються певні пільги не назавжди, а лише до 31 грудня наступного календарного року. Наприклад, за умови набуття стартапом статусу резидента у 2021, то перебуватиме він в пільговому режимі щонайдовше до 31.12.2022.

3. Уточнення щодо кола осіб для співпраці з компанією

Встановлено, що резидент задля здійснення своєї діяльності може залучати працівників на підставі трудових договорів, гіг-спеціалістів на підставі гіг-контрактів, а також підрядників та виконавців, в тому числі ФОП, на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів. Минула редакція згадувала тільки про цивільно-правові договори. Нагадаємо, що сторонами господарського договору може бути тільки суб'єкт господарювання (ФОП, юридична особа). 

Таким чином, додатково деталізовано, що резиденти все ж таки зможуть співпрацювати з ФОПами і це питання висвітлено однозначно. А отже, згідно з теперішньою редакцією проєкту ситуація, за якої резидент дотримуючись вимог щодо постійної наявності 9 гіг-спеціалістів/працівників, з іншими ж працюватиме за старою ФОП-системою — здається більше, ніж реальною.

4. Втрата резидентства та процедура апеляції

Чітко встановлені 5-ть підстав для втрати резидентства. Серед головних — невідповідність вимогам резидентства та прострочення звітності.

Впроваджується механізм за яким регулюючий орган у разі виявлення порушення — надсилає електронне повідомлення, а резидент може надати пояснення. Після цього регулюючим органом приймається рішення щодо втрати резидентства (або ні), що може бути оскаржено і скасовано в судовому порядку.

5. Добровільність вступу резидента до саморегулюючої організації

В минулому законопроєкті у розділі про самоврядну організацію нібито вирізали частину з Кодексу законів про працю 1971 року. Вступ до неї був обов'язковим для всіх протягом 30 днів з дня набуття статусу резидента. Ба більше, встановлювався обов'язок платити незрозумілі членські внески. 

У доопрацьованій редакції вступ до такої організації — право резидента, яке він може реалізувати за власним бажанням.

6. Новації в регулюванні гіг-контрактів

• Оновлена редакція законопроєкту надає резидентам, що втратили свій статус 3 місяці для вирішення «долі» гіг-контракту. Він може бути замінений на трудовий контракт або цивільно-правовий договір, або взагалі припинений. Втрата статусу резидента Дія.City може бути зазначена в контракті, як підстава для його припинення. 
• Встановлення вимоги  мінімум у 17 робочих днів щорічної оплачуваної перерви (аналог відпустки). Більший строк можна визначити у контракті. Однак, спеціаліст може використати право на таку відпустку після спливу 6 місяців співпраці з резидентом, якщо сторонами в контракті не визначено менший строк (знову відлуння КЗпП).
• Майнові права інтелектуальної власності на створені твори за гіг-контрактом автоматично належать резиденту, якщо інше не встановлено самим контрактом. Відповідний розподіл прав інтелектуальної власності відображає реальний зміст і мету правовідносин на відміну від ситуації створення службового твору — коли працівник і роботодавець спільно володіють майновими правами, якщо інше не визначено договором між ними.  

7. NDA, NSA та NCA 

Проєктом додано істотні умови договору NDA — строк нерозголошення та перелік конфіденційної інформації. В іншому випадку ваш  NDA нікчемний і отримати щодо нього компенсацію неможливо.

Тепер для підписання NCA, тобто договору про неконкуренцію, резидент визначає не розмір компенсації, яку працівник/спеціаліст виплачує при порушенні договору, а навпаки матеріальні блага, які резидент надає фахівцю у відплату за зобов’язання утримуватися від вчинення конкурентних дій. 

Цікаво, що відсутня вимога щодо виду і розміру матеріальних благ. Тому, для підрядників особливу увагу треба приділити виду такого «блага», щоб не залишитися із паперовою коробкою для складання речей під час звільнення.

Момент щодо порушення фахівцем зобов'язання не деталізований, що залишає певну свободу для врегулювання в контракті. Передбачаємо підвищення попиту на юридичні послуги.

8. Добровільно-примусовий принцип в дії?

У прикінцевих положеннях додатково зазначено, що набуття резидентства - процедура абсолютно добровільна і юридичні особи не можуть бути примушені до зміни форми співпраці з фахівцями. Проте, нагадуємо, що досі у ВРУ перебуває законопроєкт №5054, який встановлює презумпцію трудових відносин за наявності 3-х ознак з переліку, що визначений проєктом. Наразі проєкт лише на розгляді, проте у разі його прийняття, чи не буде це прямим примушуванням до набуття резидентства в Дія.City?

І ключове — наразі неопублікована податкова частина Дія. City, адже проєкт №4303-д регулює лише основні принципи роботи режиму, а про фіскальне навантаження поки чутно тільки з міністерських презентацій. Найцікавіше попереду.