КИЇВ — 24 лютого 2021 року. Конфлікти існують в усіх культурах і суспільствах із давніх часів і можуть розвиватися в будь-якій ситуації суспільної взаємодії. За таких обставин останнє, чого хоче будь-яка людина — судовий розгляд. Це логічно, адже процес є витратним, емоційно виснажливим та непередбачуваним. Та суперечки трапляються і їх потрібно вирішувати. Чи є альтернативний спосіб врегулювати спір оминаючи залу суду? Розповіла Соломія Йосипенко, юристка практики вирішення спорів Адвокатського об'єднання MORIS.

25 лютого за участі Соломії відбудеться онлайн-засідання Комітету АПУ з медіації

— Зазвичай сторони, які перебувають в суперечці намагаються вирішити її шляхом судового розгляду. Українська правова дійсність демонструє неможливість подальших нормальних відносин між ними після розгляду справи у суді. Та вже давно існують альтернативи традиційного судочинства, серед яких щороку все більшої актуальності набуває медіація.

Медіація — це самостійний, неформалізований, добровільний, позасудовий спосіб врегулювання спору шляхом переговорів за участі нейтрального одного чи кількох медіаторів для досягнення сторонами взаємоприйнятного рішення про врегулювання спору. 

Будь-яка медіація є процесом переговорів, але не будь-які переговори можна називати медіацією. Остання є способом врегулювання спору, який ґрунтується на основоположних принципах: добровільності, рівності сторін, конфіденційності та нейтральності й неупередженості медіатора.

Добровільність та конфіденційність є базовими принципами при проведенні медіації. Звернення до процедури є добровільною згодою обох сторін і на відміну від правосуддя, здійснюваного в судах, ніхто не може примусити сторони до участі в ній.

Принцип добровільності застосовується і до самого медіатора, бо психологічна атмосфера та особливий підхід забезпечує медіаційному процесу успішність, а в разі примусу медіатора такий зв’язок буде зруйнованим. 

Перевагою медіації, на противагу судовому розгляду, є конфіденційність процесу. Так, адже вся інформація щодо підготовки та проведення медіації є інформацією з обмеженим доступом. Медіатор і сторони не мають права розголошувати будь-яку інформацію, що стала їм відома під час проведення медіатором спільних й індивідуальних бесід, без письмової згоди на це всіх сторін.

Принцип рівності сторін полягає в наявності рівних за змістом та обсягом прав у кожної зі сторін, а також надання медіатором однакових можливостей висловлювати думки, зауваження, оцінювати прийнятність пропозицій і умов примирення

Нейтральність та незалежність медіатора є одним із ключових принципів процедури медіації, оскільки недотримання ним зазначених вимог може зруйнувати успішність процесу. 

Нейтральність медіатора простежується у відсутності будь-якої упередженості стосовно однієї зі сторін спору. Він виконує свої обов'язки на основі професійних знань та здібностей, користується власною свідомістю й об'єктивністю при допомозі сторонам, не піддаючись їх впливу, але враховуючи думку останніх. 

У випадку існування підозр в упередженості медіатора, кожна зі сторін має право обрати іншого медіатора чи припинити процедуру медіації. У свою чергу, на фахівця також покладається обов’язок відмовитися від проведення медіації у випадку появи обставин, що обумовлюють його суб’єктивність чи зацікавленість у врегулюванні суперечки на користь однієї зі сторін.

Декілька причин, чому слід розглянути медіацію як альтернативу судовому розгляду

1. На відміну від судового розгляду, медіація покликана не лише забезпечити врегулювання спору, але й усунути причини його виникнення та зменшити ризики появи у майбутньому.

2. Здійснюючи судочинство, суддя відповідно до чинного законодавства самостійно приймає рішення, яке надалі стає обов’язковим для обох сторін. Звернувшись до медіації сторони за сприянням та допомогою медіатора знаходять власне взаємоприйнятне рішення, яке ґрунтується на компромісі досягнутому між ними.

3. Вийшовши із зали судових засідань завжди є сторона яка виграла справу і сторона, яка її програла на відміну від медіації, де обидві сторони завжди  у виграші (так звана стратегія «win-win»).

4. На противагу судочинству, в медіації сторони є відповідальними за прийняття спільного рішення, а отже останні будуть добровільно та належно виконуватися сторонами.

5. На відміну від законодавчо встановленої процедури розгляду справ у суді, медіація є гнучким процесом, в якому порядок, тривалість та кількість зустрічей залежить від бажання й націленості сторін врегулювати конфлікт.

6. Медіація є конфіденційним процесом, в той час, як будь-яка особа може бути присутньою в процесі розгляду справи в суді.

7. Розгляд справи в суді триває роками, медіація зазвичай завершується протягом одного дня, рідше —  кількох тижнів.