ЗАПОРІЖЖЯ — 20 січня 2021 року. Що передбачає процедура — яку мету, плюси та прогалини і на яких нормативних актах ґрунтується? Детально розповів Гіві Дзандзава, юрист АО «Гладкий, Яценко та Партнери» спеціально для ділового видання The Page.

— Беззаперечним фактом є те, що в сучасному світі інформація — найцінніший ресурс. І від того, до чиїх рук вона потрапить, може залежати безпека кожного громадянина. Саме тому «обмін податковою інформацією» на перший погляд, звучить як втручання в приватні відносини між людиною та державою, з якою вона безпосередньо взаємодіє. Та якщо розібратися глибше, стає зрозуміло, що для людини, яка, наприклад, бажає вести винятково законний бізнес, обмін податковою інформацією між державами є захистом її інтересів, а не ворожим явищем.

Звичайно, однією з головних цілей механізму є виявлення порушників, які, будучи резидентами однієї країни, мають рахунки та відповідно грошові надходження на них у фінансових установах іншої країни. І при цьому не бажають ділитися такими відомостями з країною — резидентом якої вони є. Та для осіб, які працюють «в білу», обмін податковою інформацією захищає їх від ймовірного подвійного оподаткування. Це згадується і в Листі Міністерства Закордонних Справ України від 08.10.2007 №620/13-612/1-3591. 

Отже, цей механізм гарантує реальне виконання задач, які були поставлені, наприклад, між Урядом України та Урядом США в Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податкових ухилень щодо податків на доходи та капітал.

У підсумку

Тут варто зазначити, що власником фінансового рахунка є саме нерезидент — фіз- або юрособа чи представництво нерезидента в країні, де вона має рахунок. І відповідно ця ж особа-резидент в країні, куди повинна бути передана відповідна податкова інформація. 

При цьому не слід плутати поняття громадянства та резидентства. Так, Закон України №323-IX від 03.12.2019, яким були внесені зміни до деяких чинних нормативних актів, вживає саме поняття резидент та нерезидент. Однак, трапляються випадки, коли особа може бути громадянином однієї країни, але фактично не бути її резидентом. В такому випадку необхідна наявність угоди між урядом країни де відкритий рахунок в такої особи, та між урядом країни саме резидентом якої ця особа визнається.

Говорячи про ризики забезпечення дотримання вимог конфіденційності й захисту персональних даних то слід зазначити, що важливість даного питання наразі отримала новий подих, а провідні країни створюють нові вимоги до отримувачів такої конфіденційної інформації. Крім того, слід наголосити про гарантію даного питання і при обміні податковою інформацією. Так, одна з вимог до ДПС України - проходження необхідних перевірок Глобального форуму ОЕСР з питання забезпечення дотримання вимог конфіденційності й захисту персональних даних. Сам факт обов’язковості дотримання таких вимог є позитивним явищем.

На яких нормативних актах чи угодах ґрунтується обмін податковою інформацією?

Деяка нормативна основа механізму обміну податковою інформацією вже згадувалася вище, однак, без сумніву нормативним базисом цього механізму сьогодні є FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act) – закон США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків». Крім того, ОЕСР (організацією економічного співробітництва та розвитку) — розроблений стандарт щодо автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, депонування повідомлень та застережень у Секретаріат ОЕСР  (CRS (Common Reporting Standard)). Іншими словами CRS — це міжнародний аналог FATCA, що має за мету збільшення прозорості систем оподаткування та запобігання глобальному ухиленню від сплати податків. 

Прийняття законів №322-IX від 03.12.2019 та №323-IX від 03.12.2019 створило правову основу для збору відповідної податкової інформації та, що більш важливо, її подальшу передачу в країни, резидентами яких і є власники рахунків. Крім того, вимоги зі збору інформації та подання звітів поширюються не лише на рахунки, контрольовані резидентами США (основою якої вже і так є FATCA та міжвідомча угода), а й на рахунки резидентів інших країн, з якими досягнуто відповідні домовленості про обмін інформацією.

Однак, наразі автоматичний обмін податковою інформацією не може функціонувати без будь-яких перешкод, бо ще залишилися певні питання, які потребують вирішення. Так, одними з них є прийняття підзаконних актів, які чітко будуть встановлювати порядок передачі податкової інформації, перелік установ, що підпадають під дію даного механізму, порядок ідентифікації рахунків нерезидентів та інші. Також, деякий час ще триватиме підписання міжвідомчих угод про автоматичний обмін податковою інформацією. І все-таки базис, який встановлює правову підставу для автоматичного обміну податковою інформацією та, що важливо, — повністю відповідає міжнародним тенденціям, вже закладений.