ХАРКІВ — 18 січня 2021 року. Перший заступник голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук презентував напрацьовані зміни до Цивільного кодексу України (ЦК). Одне із запропонованих нововведень — закріпити в ньому презумпцію невинуватості. Що саме зміниться, розповіли Зореслава Кудиба, провідна адвокатка практики вирішення спорів АО MORIS, Олександр Донченко, Голова Відділення АПУ в Дніпропетровській області, Голова АО «Правова константа», та Олексій Назаренко, Голова Відділення АПУ в Сумській області, спеціально для delo.ua.

Зореслава Кудиба:

Всім відомо, що в кримінальному праві існує презумпція невинуватості. Тобто особа вважається невинуватою, доки її вина не буде доведена.

На противагу кримінальному праву, в цивільних правовідносинах існує презумпція вини. Тобто особа вважається винною, доки вона не доведе відсутність своєї вини. Наприклад, особа порушила укладений нею договір і невчасно розрахувалась за придбаний товар. І поки ця особа не доведе відсутність своєї вини, вона вважається винною у порушенні умов договору. Що, у свою чергу, є підставою для стягнення з цієї особи штрафних санкцій, передбачених законом або договором.

Іншими словами, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Вказана норма міститься у статті 614 Цивільного кодексу України. Також відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Зараз планується внесення змін до Цивільного кодексу, зокрема і принципу презумпції невинуватості. Що зміниться в разі прийняття вказаної норми?

Теоретично, особа, яка порушила зобов’язання, вважатиметься невинуватою, поки її вина не буде доведеною у встановленому порядку. Слід зауважити, що я навела теоретичне поняття презумпції невинуватості. Точне її формулювання буде закріплене у відповідній правовій нормі.

То що ж зміниться для кожного з нас? Тепер саме управлена сторона (що постраждала внаслідок порушення умов договору) зобов’язана буде довести вину особи, яка порушила умови договору чи спричинила збитки (шкоду).

Наприклад, ви придбали неякісний товар, який не підлягає ремонту, проте продавець навідріз відмовляється його замінити. Отже, єдиний ваш шлях для заміни неякісного товару — звернення до суду із відповідним позовом. І саме в позовній заяві ви повинні довести вину продавця і його обов’язок замінити неякісний товар. Саме на позивачеві буде лежати тягар доведення вини відповідача.

Але залишається питання, як саме це зробити, коли йдеться про конфіденційну інформацію чи інформацію, яку відповідач не бажає надати, але на ній ґрунтуються заявлені позовні вимоги?

Якщо в кримінальному процесі в сторони обвинувачення є значно більше повноважень для її отримання, то у цивільного позивача залишається тільки право на подання клопотання про витребування судом необхідної інформації. Проте, знову ж таки, таке клопотання можливе лише на стадії, коли позов вже подано і судовий збір сплачено. Крім того, задоволення такого клопотання суттєво залежить від його обґрунтованості та рішення судді про задоволення такого клопотання чи відхилення.

А якщо отримана інформація міститиме інші відомості, ніж позивач очікував? Тоді йому буде потрібно або доводити свою позицію іншими доказами, або витребовувати іншу інформацію, або змінювати підставу чи/і предмет позову. Також необхідно враховувати, що на даний час при поданні позову позивач зобов’язаний додати до позовної заяви усі докази, які обґрунтовують його позовні вимоги, або вказати докази, які знаходяться в інших осіб і які необхідно буде витребувати.

Слід також наголосити, що таке нововведення стосуватиметься лише цивільних правовідносин, як-от: договорів купівлі-продажу, дарування, комісії, перевезення, підряду, надання послуг, спричинення шкоди, зокрема в ДТП, спадкування тощо.

Вказані зміни ніяк не стосуються адміністративного правопорушення, наприклад, порушення ПДР. Тут, як і у сфері кримінального права, закріплено презумпція невинуватості. Тобто особа, яка склала протокол, зобов’язана довести вину правопорушника.

Водночас, щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, то після введення презумпції винуватості саме на особу, якій спричинена шкода, ймовірно, буде покладено тягар доведення вини відповідача, яким вчинена шкода. Чи добре це, чи погано, залежатиме саме від нових механізмів захисту порушених прав та їх дієвості.

Олексій Назаренко:

Презумпція невинуватості в Цивільному кодексі України є складовою Концепції оновлення ЦКУ.

Наразі в ЦКУ традиційно ЦК визначена презумпція вини особи, яка вчинила правопорушення — особа вважається винною в завданні шкоди, невиконанні зобов’язання чи іншому правопорушенні, якщо не буде доведено іншого. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання (ст. 614 та ст. 1166 ЦКУ). Планується згідно з концепцією встановлення цивільно-правових способів захисту (припинення порушення та компенсація моральної шкоди) за поширення інформації, яка порушує презумпцію невинуватості, як це закріплено, зокрема, у Цивільному кодексі Франції. У взаємовідносинах громадян і поліції нічого не зміниться, оскільки ці правовідносини регулюються КУпАП та КК України.

Олександр Донченко:

Концепцією пропонується оновити Книгу другу ЦК України щодо особистих немайнових прав особи. Зокрема, за прикладом Кодексу Наполеона (Цивільний кодекс Франції) запровадити цивільно-правову охорону презумпції невинуватості особи. Жодного відношення до інших галузей права така норма не матиме. Її застосування пов’язується виключно із необхідністю захисту «доброго імені» особи до встановлення його вини компетентним судом. 

Приклад результативності таких змін: прес-служба правоохоронного органу розміщує інформацію про корупційне діяння особи до винесення вироку. Особа, яка вважає, що її «добре ім’я» сплюндроване такою інформацією, отримує беззаперечне право на спростування та стягнення моральної шкоди. Начебто посилюючи захист особистих немайнових прав особи, така нова презумпція в цивільному праві однозначно погіршить транспарентність боротьби з корупцією.