Відновлення платоспроможності фізособи: ключові аспекти

ЖИТОМИР — 18 грудня 2020 року. За ініціативи Відділення АПУ в Житомирській області відбулося обговорення положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі — КУПБ) та практичного їх застосування. В жовтні головному документу, що регулює процесуальні питання банкрутства, виповнився рік — тоді ж народився інститут неплатоспроможності фізособи (до цього оголосити себе банкрутом могла лише юрособа).

Про які висновки та прогнози на майбутнє в розвитку законодавства й практики вже можна говорити і що точно варто знати практикуючим юристам? Дізналися під модеруванням Дмитра Антоненка, адвоката, арбітражного керуючого, члена Ради арбітражних керуючих України. Зібрали ключові тези.

Умови реструктуризації заборгованості за валютними кредитами: застосування п.5 КУПБ

Нюанси, на які юристам варто звернути увагу, висвітлив член Правління Асоціації правників України, один із розробників Кодексу України, керівник Проекту «Надання безоплатних консультацій з питань відновлення платоспроможності фізичних осіб», партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий.

Перший із них — аналіз практичної ситуації позичальника. Без нього неможливо обрати механізм реструктуризації. Розпочати потрібно з визначення пасиву боржника, враховуючи правові позиції Верховного Суду, відповідно до яких припиняються: 1) кредитні відносини — з моменту надіслання банком вимоги про дострокове погашення кредиту, 2) нарахування відсотків — відтоді ж, 3) строки давності щодо звернення стягнення боргу — з моменту першого прострочення сплати чергового платежу.

Другий нюанс — визначення вартості нерухомості (предмету іпотеки). У випадку реструктуризації розмір боргу встановлюється саме в розмірі житла. Для розрахунку спікер радить інтернет-сервіси, де розміщена інформація про вартість житла.

Третій — визначення фактичної заборгованості боржника. Точно визначається залишок суми, яка підлягатиме реструктуризації. Четвертий — встановлення розміру відсоткової ставки відносно боргу з огляду на розмір об’єкта нерухомості (поріг — квартира площею 60 м2/13, 65 м2 на кожного члена сім’ї чи будинок площею 120 м2).

П'ятий — встановлення орієнтовного графіка погашення боргу. Для розуміння розміру щомісячних платежів допоможе кредитний калькулятор.

Спікер розповів про участь колег у Робочій групі щодо вдосконалення законодавства про банкрутство при Мін’юсті. Одна із внесених пропозицій — надати боржнику можливість обирати опції для погашення боргу.

Серед таких пан Хорунжий рекомендував застосовувати ануїтетну, бо вона є найбільш прогнозованою, а розмір щомісячних платежів — стабільним.

А от щодо змінюваної/фіксованої ставки, він підкреслив: ризики є при виборі будь-якого варіанта:

«Якщо фінансова стабільність держави зберігатиметься, а Нацбанк знижуватиме рівень облікової ставки, то й індекс знижуватиметься. Та якщо фінансова система втратить стабільність, ситуація буде протилежною. В основному, ми рекомендуємо залишати фіксовану ставку».

Також юрист розповів про головні нюанси позасудової та судової реструктуризації, особливості проваджень в справі про неплатоспроможність фізосіб та підстави для їх відкриття. Учасники дізналися про стадію визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення його боргів та стадію фінальну — закриття провадження в справі про банкрутство.

Інститут неплатоспроможності фізособи: вектор подальшого розвитку

А. точніше, обговорення найоптимальнішого вектора інституціонального розвитку в українських реаліях розпочав Дмитро Антоненко. На думку модератора, наразі в структурі Кодексу є певна неузгодженість — основна його частина є прокредиторською, тоді як в банкрутстві фізосіб все навпаки. Так, законодавство не орієнтовано виключно на кредиторів — співвідношення їх прав із боржниками не витримано.

Серед прикладів таких неузгодженостей — порушення провадження в справі про неплатоспроможність фізособи. Наразі зробити це може лише боржник. Спікер розповів, що кредитори можуть стикатися з небажанням окремих осіб сплачувати борги. Часто, вони не мають змоги перевірити наявність (чи відсутність) фактів умисної неплатоспроможності, що, на переконання експерта, є несправедливим.

Крім того, пан Антоненко підкреслив необхідність більш детального виокремлення соціального банкрутства.

А от Олександр Терещук, заступник Голови Ради арбітражних керуючих Житомирської області став на сторону боржника, зазначивши — вимоги до нього часто є необгрунтованими та безпідставними. 

Сам інститут неплатоспроможності, за словами спікера. має вдосконалюватися за участі арбітражного керуючого. Щодо зниження авансованої винагороди. яку боржник повинен сплатити при поданні заяви, він підкреслив — її варто знижувати до мінімального порогу.

У свою чергу, Андрій Борейко, секретар Ради арбітражних керуючих Житомирської області зауважив — готуючись до подання заяви, позичальників найбільше лякає невизначеність щодо тривалості процедури, відсутності судової практики, вартості, і ключове — небезпека отримати обмеження на виїзд за кордон. 

Підписуйтеся на наші сторінки в мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням.

Do you have an interesting idea for an event?