КИЇВ — 02 грудня 2020 року. Як декілька незначних правок в Кримінальний процесуальний кодекс можуть докорінно та позитивно змінити якість розкриття злочинів і захисту потерпілих? «Від слів — до справи», — влучно зауважив Євген Грушовець, партнер Ario Law Firm.

Спеціальний матеріал для delo.ua.

«Представник потерпілого — це безкоштовна, але дуже продуктивна робоча сила, яка більше за всіх зацікавлена в отриманні результату»

— Спілкуючись з адвокатами, які представляють інтереси потерпілих, я неодноразово чув від них думку, що за представництво саме жертв злочину потрібно брати вдвічі більшу плату, ніж за захист інтересів підозрюваних. Як адвокат, який має значний досвід у таких справах, я розумію, що за такими пропозиціями стоїть зовсім не жадібність та марнославство. Річ у тім, що часу на захист потерпілих адвокат витрачає в три-чотири рази більше, ніж на захист підозрюваних.   

Тему про тонкощі захисту потерпілих в українських реаліях я вже порушував публічно, на конкретних справах демонструючи, яким було життя адвокатів кримінальної практики до постанови Верховного Суду, винесеної навесні 2020 року, щодо прав потерпілих у кримінальних провадженнях, і те, як змінилося це життя після. Нагадаю, що фактично своїм рішенням ВС остаточно позбавив можливості потерпілих та їх представників самостійно звертатися з клопотаннями про тимчасовий доступ до речей і документів — це можуть робити виключно слідчі та прокурори. Цікавим є той факт, що ВС розглянув це питання саме за ініціативою прокурора, адже після того, як він відмовився отримувати доступи до речей та документів, такі доступи були отримані безпосередньо потерпілим.

Вкотре поясню, чому зазначене рішення суду настільки ускладнило життя тим, хто шукає справедливості в захисті жертв злочину. Слід просто порівняти найрозповсюдженішу модель роботи слідчого та прокурора з підозрюваними і потерпілими.

Як правило, прокурор чи слідчий за власною ініціативою викликає на допит підозрюваного в злочині, з’ясовує обставини, що потребують доказування, перевіряє їх, зокрема, за допомогою інформації та документів, отриманих під час тимчасових доступів до речей і док-ів. А потерпілі практично не цікаві представникам правоохоронних органів — черга до них доходить в останній момент. Якщо пощастить.

В більшості випадків подані потерпілими заяви про злочин реєструються дуже довго, і то після рішення суду кваліфікація зареєстрованого злочину не відповідає його тяжкості. Потерпілі можуть не знати про стан досудового розслідування, їх рідко викликають та допитують, з їхньою думкою, по суті, не рахуються, тому для якісного захисту потрібно докладати дуже багато зусиль.

Фактично, і розслідування злочину, і притягнення винних до відповідальності, і відшкодування завданої шкоди, коли мова йде саме про потерпілих, лягає безпосередньо на жертв злочину та їх адвокатів. Можливість самостійно, без залучення правоохоронців, клопотати про тимчасовий доступ до речей і документів при розслідуванні провадження дуже допомагала нам, представникам потерпілих, у цьому процесі. Адже домогтися цих дій від правоохоронців — оперативної підготовки та подання таких клопотань до суду для отримання доказової бази (особливо в економічних злочинах) — на жаль, в більшості випадків справа приречена на провал. Хоча слідчі та прокурори мали б «пливти в одному човні» з потерпілим і шукати тих, хто завдав шкоди і вчинив злочин.

Не можу не звернути увагу, що реально масштаб проблеми розуміють лише ті, хто коли-небудь стикався з досудовим розслідуванням кримінальних проваджень. І мене дійсно дивує цей факт, адже одного дня статус потерпілого може отримати кожен. Цими потерпілими можуть стати як звичайні громадяни, так і великий бізнес, банки, чиновники, народні депутати та навіть президент.

Що робити: два сценарії

У згаданій постанові ВС зазначив, що потерпілий може бути повноцінною стороною кримінального провадження лише у випадках приватного обвинувачення. Простою мовою, це коли прокурор відмовився від обвинувачення.

Вирішення ситуації, що склалася, вважаю можливим за умови реалізації одного з двох сценаріїв.

Сценарій перший. Малоймовірний

Відсторонити прокурора, який не забезпечує належне розслідування провадження, від процесуального керівництва в конкретному провадженні. Але тоді, якщо навіть будуть зібрані докази вчинення конкретною особою злочину, то просто нікому буде повідомити про підозру. Тому прокурор як процесуальна фігура провадження повинен бути наявним. 

Сценарій другий. Оптимальний

Зробити «косметичний ремонт» у Кримінальному процесуальному кодексі. Я не кажу про докорінну зміну принципів. Навпаки, маю на увазі підсилення вже наявних принципів, коли всі сторони кримінального провадження стануть самостійними.

Хто не знав, то захисник підозрюваного може робити те, що заборонено представнику потерпілого. Тобто особисто я як захисник підозрюваного можу самостійно отримати тимчасовий доступ до речей та документів, а як представник потерпілого — ні.

Тому я пропоную

1. Внести правки до статті 3 КПК «Визначення основних термінів Кодексу».

У пункті 19 слід прибрати фразу «у випадках, установлених цим Кодексом» після слів, що сторонами кримінального провадження з боку обвинувачення є слідчий, керівник органу досудового розслідування, а також потерпілий, його представник та законний представник. Ця правка зробить потерпілого повноцінною стороною кримінального провадження.

У пункті 25, де визначається, хто є учасником кримінального провадження, відповідно слід прибрати виокремлене «потерпілий, його представник та законний представник», адже, як ми вже з’ясували з «виправленого» п.19, потерпілий та його представники і так є сторонами кримінального провадження.

«Учасники кримінального провадження — сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник (прибрати), цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник».

2. Внести правки до статті 91 КПК «Збирання доказів».

Так, у пункті 1 слід прибрати норму про те, що збирання доказів може здійснюватися потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Як ми вже визначили, потерпілий і так має стати безумовною стороною кримінального провадження.

Для цього всього лише необхідно прибрати слово «потерпілим» з п.1.:

«Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим (прибрати), представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом».

У пункті 3 цієї статті вважаю за необхідне додати норму про те, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може ініціювати звернення до суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів.

3. Внести правки до статті 166 КПК «Наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів».

Так, у пункті 2 слід додати слово «потерпілий»:

«У разі якщо дозвіл на проведення обшуку надано за клопотанням сторони захисту або потерпілого слідчий суддя, суд доручає забезпечення його проведення слідчому, прокурору або органу Національної поліції за місцем проведення цих дій. Проведення обшуку здійснюється за участю особи, за клопотанням якої надано дозвіл на його проведення, згідно з положеннями цього Кодексу».

P.S.

Ці пропозиції передані народним депутатам України і вже 3 грудня 2020 має відбутися масштабне обговорення цієї проблеми із залученням юристів, депутатів, представників правоохоронної та судової систем. Дебати організовує Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради з питань захисту прав інвесторів на чолі з Галиною Янченко.

P.P.S.

Завершу колонку словами, які я завжди говорю слідчому чи прокурору в справах, де представляю інтереси потерпілого: «Представник потерпілого — це безкоштовна, але дуже продуктивна робоча сила, яка більше за всіх зацікавлена в отриманні результату».