КИЇВ — 26 листопада 2020 року. Сьомий рік плину судової реформи, конституційна криза, загострення кадрового дефіциту, значні виклики для незалежності судів і ще безліч критичних питань обговорили на дводенному ІХ Судовому форумі Асоціації правників України. До вашої уваги — головні підсумки першого дня обговорень.

З підсумками другого дня форуму можна ознайомитися за посиланням.

Відкриття

З вітальним словом захід розпочала Ханне Юнкер, Голова департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи, зазначивши, що судова реформа є однією з найскладніших. Тому і спільне напрацювання фахових рішень є надважливим для її перебігу.

Президент Асоціації правників України, партнер VB PARTNERS Денис Бугай наголосив, що попри незвичність умов і подій АПУ й надалі проводитиме такі заходи регулярно: «Ювілейний Х Судовий форум відбудеться в будь-якому випадку, ми й далі будемо майданчиком, де дискутуємо про майбутнє судової системи, ключові проблеми та досягнення. Нас нічого не зупинить».

А про головний вектор форуму розповіла його програмна координаторка, Голова Комітету АПУ з процесуального права, керуюча партнерка юридичної групи LCF Анна Огренчук і підкреслила, що наразі спостерігається категоричне судження — протилежні оцінки попередніх кроків реформування судової влади:

«На мою думку, для успішного завершення реформи потрібно формування зваженого та послідовного вектора подальших дій усіма представниками юридичної спільноти. Лише у взаємодії між усіма ми зможемо знайти порозуміння — саме те, чого нам не вистачає».

Судова реформа, рік 7-й. Підсумки та прогнози

Ледь не найболючіше питання українського сьогодення обговорили під час першої сесії. Модерували дискусію Анна Огренчук та Ірина Кушнір, менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні».

Міжнародний погляд

Рекомендації та висновки Венеційської комісії щодо розвитку судової реформи в Україні проаналізував Герхард Рейснер, доповідач Венеційської комісії, експерт Ради Європи. Спікер наголосив на критичній важливості довіри до суддів, тому проблема доброчесності ВРП має бути вирішена негайно: «Лише тоді її компетентність буде розширена, а відносини ВРП і майбутньої ВККС врегульовані».

Продовжив експертний огляд Джуро Сесса, експерт Ради Європи, експрезидент Консультативної ради європейських суддів (КРЄС), член Бюро КРЄС, голова Верховного суду Хорватії. Він підкреслив, що відповідальність судді нерозривно пов’язана з його незалежністю: «Один з висновків КРЄС — судді не працюють на когось. Вони служать лише закону, тож не мають отримувати жодних інструкцій, обмежень чи втручання у їх діяльність будь-яких органів».

Про діяльність Верховного Суду та візію майбутнього судової системи від Голови ВС

Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду, розпочала свій виступ із привітання Асоціації правників України з 18-ю річницею, подякувала за плідну співпрацю та авторитетні позиції щодо розвитку судової влади.

«Судовій системі потрібні ресурси, повага до її незалежності та спокій»

Свою доповідь пані Данішевська присвятила огляду головних здобутків Верховного Суду, викликів, які стоять перед ним, і окреслила візію подальшого вектора руху ВС. Доповнюючи тези колег, спікерка зазначила про критичну нестачу кадрів у судах — 34%. Розглядаючи статистику щодо кількості судових справ на розгляді судами І та ІІ інстанції вона розповіла про щорічне надходження 4 млн матеріалів. Невідповідність кількості суддів навантаженню є очевидною, навіть попри те, що цьогоріч було призначено 200 нових суддів, адже, за словами Голови ВС, кількість звільнень є точно такою.

Щодо рівня незалежності пані Данішевська зауважила, що в 2016 році судовою владою отримано достатній потенціал. Але досі суди борються за його реалізацію та відповідне сприйняття іншими гілками влади та суспільством. Крім того, на рівень незалежності впливає й фінансовий аспект, втручання до матеріального забезпечення суддів:

«У поточному році фінансування судової системи було зменшено, позитивні прогнози на наступний рік відсутні».

Також Голова ВС розповіла про недостатній розвиток діджиталізації, хоча карантинні заходи й змушують пришвидшити роботу в цьому напрямі.

Щодо необхідних для подальшого вектора розвитку системи кроків пані Данішевська виокремила потребу в прийнятті законопроєкту №3711 для створення ВККС та вирішення проблеми кадрового дефіциту.

Комунікація із судовою владою та вихід із кризи

Продовжив обговорення Андрій Костін, народний депутат України, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики, наголосивши на важливості відновлення діалогу між судовою владою та профільним комітетом. За його словами, наразі ситуація щодо належного забезпечення ресурсами системи є далекою від позитивної, і головна причина — відсутність взаєморозуміння між Мінфіном і Державною судовою адміністрацією. Так, за словами депутата, уряд просто «забув» про планове підвищення суддівської винагороди. Він зауважив, що часто політичний аспект обговорень підміняє професійний: «Рішення, які приймає Парламент — це завжди предмет політичного компромісу».

Також спікер підтримав виступ пані Данішевської, підкресливши пріоритетність доопрацювання законопроєкту №3711 щодо відновлення ВККС.

Із пріоритетністю прийняття цього Закону погодився й наступний спікер. Про кадровий дефіцит, який поглиблюється щодня, розповів Голова ВРП Андрій Овсієнко, нагадавши, що після втрати понад 2,5 тис. суддів держава відновила кадровий склад на 10% від кількості звільнених. Крім того, спікер розповів, що однією з найбільших небезпек вважає надмірне втручання в стале законодавство.

«Все пізнається в порівнянні», — зауважив Андрій Савчук, член Ради Комітету з процесуального права, партнер MORiS GROUP. Він запропонував усвідомити, що таке 6 років, повернувшись до «відправної точки» судової реформи. Спікер нагадав, що розпочалася вона водночас із проєктом Ілона Маска. Відтоді останній встиг сконструювати космічний корабель, відправити людей у космос, повернути назад і зробити такі польоти регулярними:

«А ми лише говоримо про реформу. І наша проблема в тому, що ми не просто не маємо кінцевого результату — відсутнє навіть чітке її бачення. А для цього потрібна тверда політична воля — елемент, який наразі відсутній».

Експерт наголосив на терміновій необхідності відновлення ВККС і створення комісії з етики за участі міжнародних експертів. За його словами, лише ці два кроки дозволять втілити аж половину судової реформи.

Про незалежність судів і діалог між суддями та адвокатами

Детальніше обговорили згадані проблеми судової гілки влади та гарантії її незалежності на другій сесії під модеруванням Наталії Богацької, Голови Південно-західного апеляційного господарського суду, Голови Асоціації суддів господарських судів України, та Олександри Матвійчук, Голови Правління ГО «Центр громадянських свобод».

Виклики для незалежності суддів & робота ВРП

Діана Ковачева, міжнародна експертка проєкту Ради Європи, проаналізувала щорічні доповіді ВРП про стан забезпечення незалежності судів в Україні. За її словами, документи змальовують похмуру картину реформи та негативні аспекти реформування. Спікерка підкреслила, що ключовою прогалиною процесу є значна кількість змін протягом короткого проміжку часу: «Крім того, плин реформи буде успішним, якщо не суперечитиме Конституції».

А Богдан Львов, заступник Голови ВС, Голова КГС у складі ГС, повернувшись до проблеми нестачі суддівських кадрів, зауважив, що про кадровий дефіцит говорити запізно, бо наразі йдеться вже про катастрофічне кадрове становище. Та чи можна буде його виправити без завдання неподоланної шкоди?

«Коли ми говоримо про нестачу в країні третини суддів, то беремо статистику 2015 року. Насправді ж потрібно говорити про цифри 2013 року, коли кількість суддів відповідала завантаженості. Наприклад, штат Харківського апеляційного суду на той момент становив 94 особи. Наразі в ньому працює 16 суддів. Нестача — 87%. Лише 1 кримінальна колегія розглядає справи», — розповів пан Львов.

Відтак, забезпечення функціонування ВККСУ є невідкладним кроком для збереження стабільності в судовій системі.

Розгляд наступного питання щодо рівня діалогу між суддями та стороною захисту розпочала Віра Михайленко,суддя Вищого антикорупційного суду. Вона розповіла про форми такого діалогу, відповідну практику ЄСПЛ і зазначила:

«Судді та адвокати — не вороги один одному. Спільна ефективна комунікація як у межах судового процесу, так і поза ним, має сприяти встановленню європейських стандартів демократичного правосуддя».

А от щодо роботи ВРП Денис Бугай зазначив, що зміни, які відбулися декілька років тому, надали ВРП серйозні інструменти щодо відстоювання незалежності суддів. Чи використовуються вони достатньо ефективно? Ні. Спікер привітав роботу ВРП щодо щорічних звітів про стан незалежності та підкреслив: роботу все ж потрібно поглиблювати. Зокрема, такі звіти мають викладатися в простішій і зручнішій формі. І головне — потрібна більша комунікація цих фактів серед юридичної спільноти та суспільства: «Врешті, наразі вже є кілька звітів, але результати відсутні».

Спікер додав, що дисциплінарна функція ВРП повинна закладати професіоналізм і добропорядність суддів, а з іншого боку — бути гарантом незалежності:

«Що я маю на увазі: суддя, який виніс законодавчо обґрунтоване рішення, не повинен хвилюватися, що його дії будуть предметом розгляду ВРП. АПУ регулярно заявляє про необхідність дотримання принципу незалежності. Ми комунікуємо з владою через всі можливі інструменти. І хочу запевнити: питання дефіциту суддівських кадрів є ключовим для нас».

На завершення сесії Станіслав Максимішин, перший заступник голови Служби судової охорони, висвітлив завдання та функції відомства, розповів про результати її роботи і стратегією майбутнього розвитку, а Світлана Матвієнко, голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив, наголосила на необхідності запровадження правової освіти в України для формування суспільного розуміння головних правових аспектів.

Актуальна практика Верховного Суду

Фінальна сесія першого дня Судового форуму стала найпрактичнішою. Модерували обговорення Всеволод Князєв, секретар ВП ВС, і Сергій Боярчуков,керуючий партнер Юридичної компанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери».

Про принцип res judicata на різноманітних кейсах ЄСПЛ розповів Дмитро Третьяков, Голова відділу фільтраційної секції секретаріату ЄСПЛ. Крім того, він висвітлив питання права на оскарження остаточного судового рішення особою, яка не брала участі в справі, у межах міжнародних стандартів і національної практики.

Наступний доповідач, суддя ВП ВС Дмитро Гудима, систематизував підходи ВП ВС до способів захисту в різних видах правовідносин та визначення (не)ефективності кожного з них. Також суддя навів висновки Великої Палати ВС щодо способів захисту в корпоративних, орендних, кредитних, іпотечних й інших правовідносинах, охарактеризував окремі речово-правові способи захисту та виокремив категорію неюридичних спорів, які не підлягають судовому розгляду.

Про співвідношення принципів законності та змагальності в судочинстві розповів його колега, суддя КГС у складі ВС Іван Міщенко:

«Принцип «суд знає право» є дуже давнім і виник одночасно з поняттям «судочинство». Він є своєрідним наріжним каменем роботи суду в будь-якій державі. Суть його полягає в правильному обранні норми та відповідному вирішенні спору, якщо позивач обрав її неправильно. Правова кваліфікація в такому випадку — це відповідальність суду».

За словами судді, дискусійним залишається питання про співвідношення господарського та цивільного судочинства в контексті застосування нових процесуальних «фільтрів».

Наталія Блажківська, суддя КАС в складі ВС, розглянула проблемне питання ретроспективного застосування рішень КСУ, а заступниця начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Наталія Василенко розповіла про здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, окресливши ефективні способи захисту в окремих позовах.

На завершення першого дня форуму Володимир Ващенко, партнер VB PARTNERS, розглянув питання розвитку практики ВС у санкційних спорах і проблему змагальності сторін:

«У 2014 році з’явився Закон «Про санкції». Я спілкувався з колегами в межах IBA та знаю, що санкційне законодавство є новітнім для багатьох країн. Тому державні органи Австрії, Франції тощо припускаються помилок у його застосуванні.

Так, те, що розумілося під санкціями в ХХ сторіччі, відійшло в минуле. Сьогодні вони стали інструментом політики та впливу держави, іноді не лише на питання захисту суверенітету, а й на питання господарських, комерційних відносин.

Розберемося, де закінчується пропорційне втручання держави в законні права і починається незаконне. Тест дуже простий — він уже знайшов своє відображення в практиці ЄСПЛ і ВС поточного року». Спікер розглянув низку кейсів судової практики та визначив проблеми змагальності в санкційних справах.