КИЇВ — 28 листопада 2020 року. 7-й рік плину судової реформи, конституційна криза, загострення кадрового дефіциту, значні виклики для незалежності судів і ще безліч критичних питань обговорили на дводенному ІХ Судовому форумі Асоціації правників України. Під час наймасштабнішого юридичного заходу представники всіх гілок влади, провідні національні та міжнародні експерти визначили поточний стан функціонування судової системи та спільно сформували вектор її розвитку на майбутнє. До вашої уваги — головні підсумки обговорень.

ДЕНЬ 1

Відкриття

З вітальним словом захід розпочала Ханне Юнкер, Голова департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи, зазначивши, що судова реформа є однією з найскладніших. Відтак спільне напрацювання фахових рішень є надважливим для її перебігу.

В свою чергу, Президент Асоціації правників України, партнер VB PARTNERS Денис Бугай наголосив, що попри незвичність умов і подій, АПУ й надалі проводитиме такі заходи регулярно: «Ювілейний, Х Судовий Форум відбудеться в будь-якому випадку, ми й далі будемо майданчиком, де дискутуємо про майбутнє судової системи, ключові проблеми та досягнення. Нас нічого не зупинить».

А от про головний вектор Форуму, його програмна координаторка, Голова Комітету АПУ з процесуального права, керуюча партнерка юридичної групи LCF Анна Огренчук підкреслила, що наразі спостерігається категоричне судження — протилежні оцінки попередніх кроків реформування судової влади:

«З моєї точки зору, для успішного завершення реформи потрібно формування зваженого та послідовного вектору подальших дій усіма представниками юридичної спільноти. Лише у взаємодії між усіма ми зможемо знайти порозуміння — саме те, чого нам не вистачає».

Судова реформа, рік 7-й. Підсумки та прогнози

Ледь не найболючіше питання українського сьогодення обговорили під час першої сесії. Модерували дискусію Анна Огренчук та Ірина Кушнір менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні».

Міжнародний погляд

Так, рекомендації та висновки Венеційської комісії щодо розвитку судової реформи в Україні проаналізував Герхард Рейснер, доповідач Венеційської Комісії, експерт Ради Європи. Спікер наголосив на критичній важливості довіри до суддів, і негайному вирішенні проблеми доброченості ВРП.

Продовжив експертний огляд Джуро Сесса, експерт Ради Європи, екс-президент Консультативної ради європейських суддів (КРЄС), член Бюро КРЄС, Голова Верховного Суду Хорватії. Він підкреслив, що відповідальність судді нерозривно пов’язана з його незалежністю: «Один з висновків КРЄС — судді не працюють на когось. Вони служать лише Закону, тож не мають отримувати жодних інструкцій, обмежень чи втручання до їх діяльності будь-яких органів».

Про діяльність Верховного Суду та візію майбутнього судової системи від Голови ВС

Валентина Данішевська, Голова Верховного Суду розпочала свій виступ із привітання Асоціації правників України з 18-ю річницею, подякувавши за плідну співпрацю та авторитетні позиції щодо розвитку судової влади.

«Судовій системі потрібні ресурси, повага до її незалежності та спокій»

Свою доповідь пані Данішевська присвятила огляду головних здобутків ВС, викликів, які стоять перед ним і окреслила візію подальшого вектору руху Суду. Щодо необхідних для подальшого вектору розвитку системи кроків пані Данішевська виокремила потребу в прийнятті законопроєкту №3711 задля створення ВККС та вирішення проблеми кадрового дефіциту.

Комунікація з судовою владою та вихід із кризи

Продовжив обговорення Андрій Костін, народний депутат України, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики, наголосивши на важливості відновлення діалогу між судовою владою та профільним комітетом. За його словами, наразі ситуація щодо належного забезпечення ресурсами системи є далекою від позитивної, і головна причина — відсутність взаєморозуміння між Мінфіном і Державною судовою адміністрацією. Також спікер підтримав виступ пані Данішевської, підкресивши пріоритетність доопрацювання законопроєкту №3711 щодо відновлення ВККС.

Із пріоритетністю прийняття згаданого закону погодився й наступний спікер. Про істотний кадровий дефіцит, який поглиблюється щодня, розповів Голова ВРП Андрій Овсієнко. 

«Все пізнається в порівнянні», — зауважив Андрій Савчук, член Ради Комітету АПУ з процесуального права, партнер MORiS GROUP. Спікер нагадав, що розпочалася вона водночас із проєктом Ілона Маска. Відтоді останній встиг сконструювати космічний корабель, відправити людей у Космос, повернути назад і зробити такі польоти регулярними. Експерт наголосив на терміновій необхідності відновлення ВККС і комісії з етики за участі міжнародних експертів. За його словами, лише ці два кроки дозволить втілити аж половину судової реформи.

Про незалежність судів і діалог між суддями та адвокатами

Детальніше обговорили згадані проблеми судової гілки влади та гарантії її незалежності на другій сесії під модеруванням Наталії Богацької, Голови Південно-західного апеляційного господарського суду, Голови Асоціації суддів господарських судів України та Олександри Матвійчук, Голови Правління ГО «Центр громадянських свобод».

Виклики для незалежності суддів & робота ВРП

Так, Діана Ковачева, міжнародна експертка проєкту Ради Європи проаналізувала щорічні доповіді ВРП про стан забезпечення незалежності судів в Україні. А Богдан Львов, заступник Голови ВС, Голова КГС у складі ВС, повернувшись до проблеми нестачі суддівських кадрів, зауважив, що про кадровий дефіцит говорити вже запізно, бо наразі йдеться вже про катастрофічне кадрове становище.

Наступне питання, щодо рівня діалогу між суддями та стороною захисту розглянула Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду. 

А от щодо роботи ВРП Денис Бугай зазначив, що зміни, які відбулися декілька років тому надали ВРП серйозні інструменти щодо відстоювання незалежності суддів. Чи використовуються вони достатньо ефективно? Ні. Спікер привітав роботу ВРП щодо щорічних звітів про стан незалежності, та підкреслив — роботу все ж потрібно поглиблювати. Зокрема, такі звіти мають викладатися в простішій і зручнішій формі. І головне — потрібна більша комунікація цих фактів серед юридичної спільноти та суспільства: «Ну, і врешті, наразі вже є кілька звітів, але результати відсутні».

На завершення сесії, Станіслав Максимішин, перший заступник Голови Служби судової охорони висвітлив задачі та функції відомства, розповів про результати її роботи та стратегію майбутнього розвитку, а Світлана Матвієнко, Голова ради Лабораторії законодавчих ініціатив наголосила на необхідності запровадження правової освіти в України для формування суспільного розуміння головних правових аспектів.

Актуальна практика Верховного Суду

Фінальна сесія першого дня Судового Форуму стала найпрактичнішою. Модерували обговорення Всеволод Князєв, Секретар ВП ВС і Сергій Боярчуков, керуючий партнер Юридичної компанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери».

Так, про принцип res judicata на різноманітних кейсах ЄСПЛ розповів Дмитро Третьяков, голова відділу фільтраційної секції секретаріату ЄСПЛ. Крім того, він висвітлив питання щодо права на оскарження остаточного судового рішення особою, що не брала участі в справі, в межах міжнародних стандартів і національної практики.

Наступний доповідач, суддя ВП ВС Дмитро Гудима систематизував підходи ВП ВС до способів захисту в різних видах правовідносин та визначення (не)ефективності кожного з них. Також суддя навів висновки Великої Палати ВС щодо способів захисту в корпоративних, орендних, кредитних, іпотечних та інших правовідносинах, охарактеризував окремі речово-правові способи захисту та виокремив категорію неюридичних спорів, які не підлягають судовому розгляду.

Про співвідношення ж принципів законності та змагальності в судочинстві розповів його колега, суддя КГС у складі ВС Іван Міщенко.

В свою чергу, Наталія Блажківська, суддя КАС в складі ВС розглянула проблемне питання щодо ретроспективного застосування рішень КСУ, а заступниця начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Наталія Василенко розповіла про здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором, окресливши ефективні способи захисту в окремих позовах.

На завершення першого дня форуму Володимир Ващенко, партнер VB PARTNERS розглянув питання розвитку практики ВС у санкційних спорах і проблему змагальності сторін.

Детальніше ознайомитися з підсумками першого дня можна за посиланням.

ДЕНЬ 2

Другий день ІХ судового форуму відкрили Ліліт Данеґян-Босслер, Голова Відділу реформ сектору правосуддя Департаменту правосуддя та правового співробітництва Ради Європи та Денис Бугай, Президент Асоціації правників України.

Якість законодавства та його вплив на інвестпривабливість України

Модерували першу сесію обговорення Ірина Кушнір, менеджерка проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження судової реформи в Україні» та Людмила Буймістер, народна депутатка України ІХ скликання.

Так, керівниця сектору в складі відділу департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи Клер Браун розповіла про важливість системи виконання рішень, зазначивши про потребу в її максимальній прозорості для процесу. Вона навела приклади справ ЄСПЛ щодо інвестиційного клімату в контексті судової системи та зауважила про необхідність належного регулювання втручання в особисте життя з боку держави.

В свою чергу, Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, д.ю.н. розповів про чотири конституційні подання ВС, спрямовані на розгляд до КСУ протягом поточного року. Стосуються вони 1. судової реформи, 2. карантинних обмежень, 3. конституційного імунітету Президента України та 4. мораторію на виконання судових рішень.

Продовжив розгляд питання інвестпривабливості Іван Бондарчук, радник юридичної групи LCF. За його словами відповідний індекс України за першу половину поточного року становить 2,51 за 5-бальною шкалою. 

В свою чергу, Станіслав Тарасов, менеджер із розвитку бізнесу в Україні Scatec Solar  нагадав, що інвестиційна діяльність полягає у взаємодії уряду та галузі, спрямованій на партнерство. Він підкреслив, що будь-яка нестабільність призводить до репутаційних ризиків, і якщо законодавство змінюється, інвестор стабільності не відчує, адже мусить передбачати це в стратегії розвитку в країні.

Про мораторії на стягнення з державного сектору економіки

Модератор другої сесії Олег Горецький, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери» нагадав, що в Україні існує близько 4000 державних підприємств, і дуже часто держава для захисту їх інтересів застосовує механізм під назвою «мораторій». Та на жаль, за словами спікера, він в основному порушує інтереси та права інших суб’єктів прав власності.

Підтримав його тезу Павло Пушкар, керівник відділу Департаменту виконання рішень ЄСПЛ Генерального Директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, зауваживши, що мораторій, по суті є свого роду забороною на звернення до суду, оскарження рішень та дій влади. Відтак у світовій практиці таких механізм використовується вкрай рідко.

В свою чергу Тарас Тарасенко, народний депутат України ІХ скликання зауважив, що для певних державних підприємств механізм все ж необхідний для контролю їхньої роботи. За його словами, згодом, за умови вирівняння ситуації в їх діяльності такий механізм втратить актуальність.

Доповнила тези колеги Валерія Коломієць, заступниця Міністра юстиції України, зазначивши, що мораторій на банкрутство держпідприємств використовується, як вогнегасник для кризових питань, попри порушення таким чином права людини та інтереси держави:

«Неефективність діяльності державних підприємств — це відповідальність виконавчої влади, проте в нас накопичилося чимало стратегічних питань до законодавчої влади. Саме тому потрібен майданчик для розробки та реалізації спільних проєктів для їх вирішення », — підкреслила спікерка.

В свою чергу, партнерка Юридичної групи LCF, арбітражна керуюча, адвокатка Олена Волянська прокоментувала мораторій на стягнення з АТ «Укрзалізниця» за зобов'язаннями ДП «Донецька залізниця».

Про альтернативні способи вирішення спорів & третейські суди

Розпочав фінальне обговорення форуму заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук.

Щодо законопроєкту №3411 щодо відновлення довіри до системи третейських судів, спікер зауважив — пропонуються дуже жорсткі, та однозначні кроки для втілення цієї ініціативи. Наразі вже є рішення Комітету з питань правової політики щодо підтримки урядового законопроєкту.

В свою чергу, шляхи відновлення довіри до третейських судів і роль у цьому Третейської палати висвітлив Тарас Шепель, Голова Третейської палати України, голова Третейського суду при ТПП України, член правління Фундації DEJURE.

Про медіацію

Про особливості запровадження медіації в Україні та очікування від нового законопроєкту Кабміну щодо регулювання медіації розповіла адвокатка, медіаторка, президентка ГС «Українська академія медіації» Луїза Романадзе зазначивши, що Україна стоїть на порозі переломного моменту, бо прийняття законопроєкту може істотно вплинути на розвиток української медіації.

Зі спікеркою погодилася й Галина Єрьоменко, керівниця та викладачка Українського центру медіації, підкресливши, що український ринок невпинно змінюється, медіація щодня стає все популярнішим явищем. В свою чергу, Лариса Швецова, членкиня Вищої ради правосуддя  зазначила, що наразі й більшість суддів виступають за використання альтернативних способів вирішення конфліктів, бо це допоможе сторонам отримати бажаний результат. Крім того, медіація допоможе й істотному розвантаженню судів.

Продовжила обговорення Юна Потьомкіна, старша юристка Asters, керівниця практики альтернативного вирішення спорів, експертка робочої групи з розробки закону про медіацію. Ключове, на що, за словами пані Потьомкіної варто звернути увагу 1. Рамковий характер закону. 2. Закріплення тільки основних положень щодо процедури медіації. 3. Принцип поширення дії Закону «Про медіацію» на всі види спорів за винятком обмежень, передбачених в законах. 4. Мінімальне державне регулювання.

Детальніше з підсумками другого дня форуму можна ознайомитися за посиланням.