ВІННИЦЯ — 20 листопада 2020 року. Підготовка клієнта для надання показань в суді є необхідним елементом стратегії його захисту, і ключову роль тут грає майстерність адвоката. Про нюанси такої підготовки з огляду на види судочинства, його етапи розповіла Ірина Брилянт, членкиня Відділення АПУ у Вінницькій області, голова – керуюча партнерка АО «Дестра», адвокатка.

Передмова

Кожна процесуальна дія адвоката має важливе доказове значення під час захисту прав та інтересів клієнта в ході розгляду справи судом. Проте, в кожній судовій справі є низка факторів, на які так чи інакше адвокат вплинути не може, або ж його вплив є опосередкованим.

Детальніше про дії

Однією з таких дій є надання клієнтом пояснень або показань в суді. При цьому, роль адвоката полягає в тому, щоб максимально продумати не лише власну стратегію дій, а й підготувати клієнта до можливих запитань; пояснити яка поведінка буде сприяти кращому розумінню позиції клієнта та яких висловів краще уникати під час надання показань.

Серед адвокатів заведено вважати, що найбільше значення в справі мають письмові докази, тобто документи. Разом із цим, надання клієнтом, пояснень також є видом доказів, а тому їх якість (переконливість) оцінюється судом і неодмінно враховується в комплексі з іншими доказами в справі.

У кожному окремому виді судочинства існують певні особливості надання пояснень (показань), в тому числі з огляду на процесуальний статус особи.

Потрібно розуміти, що свідків, як учасників певних процесуальних подій, можуть викликати для давання показань до різних органів і в різних справах, зокрема кримінальному, цивільному, адміністративному та господарському судочинстві, а також під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Необхідність надання показань & можливість особи законно відмовитись від них у кожному окремому судочинстві

Поняття «свідок» у кримінальному провадженні має певні відмінності від аналогічного поняття в цивільному, адміністративному, господарському провадженнях і провадженні у справах про адміністративні правопорушення.

Так, статтею 65 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) визначено, що свідком є фізособа, якій відомі чи можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

При цьому серед обов’язків свідка, які передбачено ст. 66 КПК України, є обов’язок давати правдиві показання під час досудового розслідування й судового розгляду. За порушення цього обов’язку передбачено кримінальну відповідальність за ст. 385 Кримінального кодексу України.

Проте, у цивільному (ст. 69 ЦПК України), господарському (ст. 66 ГПК України), адміністративному (ст. 65 КАС України) судочинствах: свідок – це особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

У кримінальному процесі вживається поняття «показання», в той час як в цивільному, господарському, адміністративному процесі - «пояснення».

При цьому межі відповідальності свідка за відмову від давання показань залежать від правового визначення свідка процесуальним законодавством.

Так, наприклад, у цивільному, господарському, адміністративному судочинстві свідок може відмовитись від давання показань на тій підставі, що йому невідомі обставини, які стосуються справи. У кримінальному ж провадженні така підстава вважатиметься незаконною,  оскільки  для  допиту  свідка достатньо того, що йому можуть бути відомі певні обставини, а не достовірно відомо про це.

Також, суттєвою є різниця в правовому визначенні поняття «свідок» у різних судочинствах. У зв’язку з цим, підготовка до надання пояснень дещо відрізняється, з огляду на особливості судового процесу, в якому вони надаються клієнтом.

Так, методика підготовки адвокатом клієнта до певних процесуальних дій є важливим елементом адвокатської техніки. Адвокат готуючись до кримінального процесу повинен вміти застосовувати технології підготовки свідків до прямого допиту та до перехресного допиту та інші прийоми (фокус-групи, психодраму).

Враховуючи складність процедури допиту особи в кримінальному процесі, адвокат  більш детально пояснює клієнту: порядок надання показань; можливість клієнта, відповідно до ст.63 Конституції України, не свідчити проти себе, членів сім’ї, близьких родичів, коло яких визначається законом ; тактику відповіді на запитання в ході допиту.

Щодо інших видів судочинства, при наданні пояснень учасником справи чи допиті особи у якості свідка, клієнт у вільній формі може повідомити суду усі відомі йому обставини, що стосуються справи.

Попри відмінність кожного окремого судового процесу, можна виокремити певні універсальні рекомендації, які будуть актуальні й корисні в більшості випадків при роботі з клієнтами.

Робота адвоката з клієнтом розпочинається безпосередньо із першої зустрічі-звернення щодо проблеми чи спору, що надалі буде розглядатися судом. Головне завдання адвоката на цьому етапі – правильно зрозуміти суть проблеми клієнта та встановити довірливі ненапружені відносини.                

Як правило, клієнт у довільній формі повідомляє обставини справи чи події. Під час цієї розмови адвокат отримує первинну інформацію про проблему, особу клієнта, його стан та очікування від роботи захисника. Поряд із цим, адвокат ставить уточнюючі запитання, виходячи з розповіді клієнта, та з’ясовує для себе певні юридичні факти, послідовність подій, ставлення особи до проблеми.

Також, важливим з точки зору подальшої взаємодії адвоката з клієнтом, є узгодження подальших спільних дій. Відтак, адвокат повинен максимально доступно роз’яснити клієнту правові аспекти ситуації, що склалася; зосередити увагу та розтлумачити, за необхідності, значення тих чи інших процесуальних дій, які будуть вчинятися; повідомити про можливі позитивні та негативні фактори, та шляхи їх подолання.

Як вбачається з адвокатської практики, клієнта обов’язково слід підготувати до судового процесу, аби стратегія захисту адвоката посилювалася переконливими поясненнями клієнта.

Етапи підготовки:

1. Попередня підготовка адвоката до розмови з клієнтом (завершальний аналіз правової позиції).

2. Постановка судового процесу – розмова з клієнтом, уточнення всіх нюансів по справі та, так зване, моделювання судового засідання.

Розглянемо детальніше кожен з вищевказаних етапів.

Попередня підготовка адвоката до розмови з клієнтом

Стадія, на якій сторона в справі буде надавати свої показання, є вже, як правило, стадією розгляду справи по суті. Тобто, в справі вже наявна низка процесуальних документів (позов або відзив, заперечення, тощо), які певною мірою попередньо сформували уявлення суду та учасників про обставини справи.

Адвокат, готуючись до розмови з клієнтом має переглянути уже подані до суду процесуальні документи, повторно проаналізувати обставини справи та законодавство, яке регулює дане питання, та відмітити для себе, які аспекти варто  детально роз’яснити та обговорити з клієнтом.

На основі вищенаведеного, адвокат може сформувати (усно або письмово) певний алгоритм виступу клієнта, визначити послідовність викладу інформації, описати хронологію подій, наголосити на важливих фактах.  

Разом з цим, готуючись до зустрічі з клієнтом, адвокату потрібно критично оцінити сильні та слабкі сторони обраної правової позиції (визначитися з контраргументами), й відповідно продумати орієнтовні запитання, які можуть бути поставлені клієнту судом та іншими учасниками.

Професійність адвоката, проявляється також в тому, що він, відзначаючи для себе певні особисті якості клієнта (здатність запам’ятовувати, рівень освіченості, комунікативні навички), заздалегідь підготує письмові пояснення (показання) для кращого ознайомлення клієнта.

Постановка судового процесу

На даному етапі важливим є не лише суто юридичний підхід до підготовки, але й певній мірі психологічний.

Як правило людина на 3-4 день після розмови з адвокатом може забути важливі обставини/нюанси в справі та інші поради стосовно участі в засіданні. Тому, найкраще усе обговорити з клієнтом за день до судового процесу або безпосередньо перед судовим засіданням.

Звісно, основний акцент при остаточній зустрічі перед засіданням адвокат надає клієнту усі заздалегідь підготовлені матеріали по суті справи та обов’язково розповідає порядок процесуальних дій від самого початку судового засідання до моменту, коли клієнт має надати свої пояснення (показання).

Обізнаність клієнта, щодо порядку судового процесу в цілому та щодо порядку надання пояснень у суді, допоможе йому відчувати себе більш впевнено.

Крім того, не завадить роз’яснити клієнту, що поведінка осіб у суді є не менш важливою, як слова, а тому має бути на високому рівні. Зокрема, з боку клієнта не повинно бути жодних образ чи некоректних висловів у бік суду чи опонента.

Варто звернути увагу клієнта, що він повинен чітко дотримуватися заздалегідь обраної правової позиції в справі, його пояснення (показання) не мають суперечити обставинам, наведеним у процесуальних документах.

Обговоривши всі значущі особливості справи та процесу, доцільним буде провести «постановку процесу», свого роду моделювання судового засідання.

Так, адвокат надає можливість клієнту повністю висловити пояснення (надати показання), після чого наводить ряд запитань, та спостерігає, як особа їх розуміє та наскільки коректно відповідає.

По завершенню моделювання, адвокат може вказати на певні недоліки, наголосити чого не варто робити чи говорити, але при цьому не перевантажувати людину інформацією.

Висновок

Варто усвідомлювати, що навіть при правильній підготовці клієнта до давання пояснень, останній може перехвилюватися, помилитися, враховуючи різні суб’єктивні та об’єктивні чинники.

Кожна окрема справа є виключно індивідуальною, передбачити все неможливо, однак досвід адвоката, його вміння проводити підготовку клієнта до процесуальних дій дозволяють мінімізувати негативні наслідки у справі та часто є запорукою успішного результату.

Отже, з огляду на викладене, підготовка клієнта для надання показань в суді є необхідним елементом стратегії захисту клієнта та визначається майстерністю адвоката.