КИЇВ — 09 листопада 2020 року. З 5 листопада в базі даних ЄСПЛ став доступним український інтерфейс. Про це розповів Іван Ліщина, заступник Міністра юстиції України — Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини на офіційній сторінці Міністерства в соцмережі Facebook, підкресливши, що робота над його впровадженням тривала майже 4 роки. Ми не обмежуємося інформацією із соцмереж, тому дізналися більше про новацію, її користь для правників і «не юристів» та навіть про плани на майбутні досягнення Мін’юсту від Івана Ліщини.

Отже, що це за портал?

Український реєстр судових рішень — це аналог Hudoc, найбільшого електронного сховища рішень ЄСПЛ із органом контролю за виконанням рішень Комісії з захисту прав людини та основних свобод. Наразі її вже немає — була ліквідована в 1998 році, проте її рішення досі мають принципове значення.

По-перше, Hudoc — це найбільше сховище, де можна знайти майже всі рішення суду. Тільки дуже старі рішення Комісії туди досі не увійшли — поступово довантажуються. Всі ж нові рішення вже розміщені на сайті.

По-друге, це офіційне джерело рішень суду. Доволі зручний сайт для пошуку рішень Європейського суду. Він дозволяє шукати й за контекстом, і за назвою чи номером, і за статтями, які зачіпаються, і за мовою. Реально, дуже зручний для пошуку та роботи юриста інструмент. 

Крім того, наразі вже з’явилися рішення українських судів, які безпосередньо посилаються на Hudoc як на офіційне джерело. І це дуже правильна позиція. Так, коли виноситься рішення проти України, то виникають певні процесуальні права у сторони-заявника. Реалізація цих прав, як правило, пов’язана з офіційним перекладом рішення, яке втілюється Мін’юстом. Тобто це процедура, яка потребує часу: суддя має звернутися до Міністерства, ми готуємо текст із печаткою тощо.

З 2018 року ми запустили взаємодію з Hudoc — туди ми автоматично надсилаємо всі останні офіційні переклади. І ми вже бачили рішення, де місцеві суди просто посилалися на них. Використання судами Hudoc значно прискорює темп роботи, розгляд і прибирає зайву бюрократію.

Чим Hudoc корисний для правників?

Для юристів це дуже ефективний інструмент. Раніше він був доступний лише для тих, хто володіє англійською, турецькою та французькою мовами. Була й російськомовна версія, але там погано функціонувала пошукова система.

Відтепер увесь інтерфейс — українською мовою. Всі статті (вивірені нами), повноцінний робочий механізм, який анічим не гірший за Єдиний державний реєстр судових рішень. Ми не забуваємо, що стаття 17 Закону про виконання рішень ЄСПЛ зобов’язує суди використовувати рішення ЄСПЛ як джерело права. Відповідно, тепер судді мають змогу безпосередньо використовуючи український інтерфейс, звертатися до першоджерела та знаходити потрібні рішення. Раніше і з цим були певні складнощі.

Чим Hudoc корисний для «не правників»?

Вони мають ті самі можливості, що і юристи. Швидкий пошук рішень, зрозумілий і зручний інтерфейс — знаходиш, аналізуєш. Зрозуміло, що без підготовки читати рішення, навіть з перекладом, може бути складно. Суди мають власний лінгвістичний інструментарій, є й додаткова складність з перекладами: перекладають різні люди, навіть в офіційних межах. Так, правильний переклад іноді міг виглядати дещо по-різному. Та без огляду на це, інтерфейс істотно полегшує роботу з практикою.

До речі, Україна — єдина країна Ради Європи, яка одразу чітко прописала, що рішення ЄСПЛ — це джерело права. Про це писала і Британія, але сформулювавши, що «англійські суди беруть до уваги рішення ЄСПЛ», тобто вони можуть приймати рішення, протилежні ЄСПЛ, якщо пояснять намір відступити від практики. У наших судів такої можливості немає.

Відтак джерело практики повинно бути обов’язково. Саме таким, давно відпрацьованим механізмом є Hudoc, і відтепер він доступний тим, хто не володіє англійською чи французькою мовами.

Інсайд. Що Мін’юст планує надалі?

Найбільша, найгучніша та найболючіша для нас тема наразі — це пілотне рішення ЄСПЛ, де суд констатує наявність системних порушень, що потребують значних зусиль. Це історія «Юрій Миколайович Іванов проти України» та «Бурмич та інші проти України» про невиконання українською державою рішень українських же судів. І ми наразі зі значними складнощами уже запустили роботу Комісії при Кабміні щодо виконання рішень ЄСПЛ. Уже прийняли стратегію щодо розв’язання проблеми невиконання. І розроблюємо план дій, під який готуватиметься великий пакет законодавчих змін, який буде спрямований на виконання рішень.

Крім того, вже пройшли комітети два законопроєкти, спрямовані на виконання одразу кількох рішень ЄСПЛ. Тут ми вирішили спробувати вельми цікаву нову форму — беремо кілька рішень, об’єднуємо в один законопроєкт і запускаємо, для прискорення процесу, щоби сконцентрувати зусилля. Чому два законопроєкти? Необхідно було внести зміни до кримінального та кримінально-процесуального кодексу. Для цього потрібен окремий закон — так вийшов єдиний пакет. Такий варіант є новацією. Сподіваємося, що вже найближчим часом Рада його прийме.

Серед них є справа «Петухов проти України (№2)» — це системні порушення у формі відсутності можливості для довічно ув’язнених звертатися щодо перегляду їх вироку.

Що важливо, справа була прийнята в 2019 році. Якщо ми зараз швидко приймемо Закон, то вийде надшвидке виконання рішення ЄСПЛ. Такий досвід ми мали із Законом про ринок землі: тоді була встановлена системна проблема у вигляді неможливості для громадян реалізувати свою земельну ділянку після розпаювання. Якщо Конституційний Суд не скасує цей Закон, то ми виконаємо рішення ЄСПЛ (сміється).

Власне, такого досвіду виконання рішень ЄСПЛ ще в Україні ще не було — загалом на виконання витрачаються ледь не десятиліття, а тут, можливо, вже в наступному році будуть виконані два супер непростих рішення.

Сама Комісія не зупиняє набраний темп роботи, крім згаданих. Вже незабаром у нас буде засідання щодо боротьби з тортурами в правоохоронних органах — приблизно на завершення поточного тижня. Далі будемо займатися умовами утримання. Загалом, не зважаючи на COVID-19, наша робота доволі оптимізувалася.