ХАРКІВ — 02 листопада 2020 року. Рік, що минає став воістину епічним — в тому числі на юридичному полі. З початком листопада ми вирішили поступово підбивати підсумки року в контексті кожної з галузей права та спробувати змоделювати подальший вектор їх розвитку. Перша частина рубрики присвячена сфері, на яку ледь не найбільше вплинула пандемія. Допомогла з аналітикою Орися Пекареніна, членкиня Відділення АПУ в Харківській області, партнерка АО «Пекаренін Михайлов».

— 2020 рік став досить насиченим щодо змін у трудовому законодавстві. Найбільш суттєвий вплив внесла ситуація із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Трудове законодавство необхідно було адаптувати до реалій праці та започаткувати більш гнучкі норми як для роботодавців, так і для працівників.

30 березня 2020 року ВРУ прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Закон набув чинності 02 квітня 2020 року і вніс чимало змін до трудового законодавства.

1. Вказаним законом дане нове визначення «Трудового договору»

Статтю 21 КЗпП викладено у новій редакції: «Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України»;

З попередньої редакції статті прибрали фразу: «визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові».

Тобто, працівник не зобов’язаний дотримуватись внутрішнього розпорядку та виконувати роботу, яка чітко визначена трудовою угодою. Дозволено працівнику одночасно укладати трудові договори на одному або на декількох підприємствах.

2. Врегульоване поняття «гнучкого режиму робочого часу»

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.

Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

3. Офіційно закріплено поняття «дистанційна робота»

Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Згідно ст.24 КЗпП договір про дистанційну роботу обов’язково укладається в письмовій формі.

4. Врегульовано порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може здійснювати робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців.

5. Внесено зміни до Закону України «Про зайнятість населення» в частині надання допомоги з часткового безробіття під час карантину.

Зокрема, викладено в новій редакції статтю 47 Закону (допомога по частковому безробіттю) та доповнено Закон України «Про зайнятість населення» статтею 47^-1, яка безпосередньо регулює  порядок отримання допомоги по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим КМУ.

6. Встановлено допомога по частковому  безробіттю для ФОП

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 року №453 викладено у новій редакції Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Завдяки внесеним змінам, допомога  по частковому безробіттю тепер може виплачуватися ФОП, в тому числі які не мають найманих працівників, але є застрахованими особами (тобто сплачували ЄСВ).

Окрім змін в трудове законодавство, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) у 2020 році відбулися і інші не менш важливі зміни.

1) Скасовано необхідність подання до ДПСУ повідомлення про прийняття на посаду керівника

12 лютого 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №188 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. №413», якою скасовується необхідність подання до ДПСУ повідомлення про прийняття на посаду керівника.

Вказана постанова набрала чинності 05 березня 2020 року (з дня офіційного опублікування).

Постановою уточнюється, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

— засобами електронного зв’язкуз використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;

— на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

— на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

2) Запрацювали імміграційні квоти для іноземних ІТ-спеціалістів

У березні 2020 року Уряд визначив квоти імміграції на 2020 рік .

З 21 липня іноземні ІТ-спеціалісти отримали змогу подавати документи на отримання дозволу на імміграцію

У межах встановленої квоти українські ІТ-компанії отримали можливість працевлаштувати додатково 5 000 висококваліфікованих ІТ-спеціалістів.

Залучені в межах квоти працівники отримають посвідку на постійне проживання. Таким чином, вони отримують можливість 10 років вільно жити та працювати Україні.

Іноземні спеціалісти, що вже мешкають в Україні, мають подати свої документи у територіальний підрозділ Державної міграційної служби за місцем своєї реєстрації.

Фахівці, що перебувають за межами України, – у консульські установи України за кордоном.

3) Затверджено зміни до Класифікатора професій

Наказом Міністерства економіки від 18 серпня 2020 р. №1574 затвердило зміни до Класифікатора професій. Назви професій повинні відповідати новому Українському правопису.

Згідно зі змінами, у Класифікаторі професій професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка).

Однак, за потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи. Назви повинні відповідати пункту 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого Постановою КМУ від 22.05.2019 р. №437.

4) Зроблено крок до запровадження обліку трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб

02 вересня 2020 року  Верховна Рада України прийняла за основу законопроєкт №3623 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі».

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та ряду інших законодавчих актів щодо запровадження обліку трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Зокрема, згідно із законопроектом планується:

— встановити  п'ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей з паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника.

— запровадити можливість автоматичного призначення пенсії (без особистого звернення особи) зі збереженням за особою права відстрочення виходу на пенсію.

— визначити, що внесення відомостей про трудову діяльність до Держреєстру через веб-портал електронних послуг ПФУ, здійснюється працівником і роботодавцем із обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису;

— встановити, що після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Держреєстру, роботодавець зобов'язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис.

— передбачити обов'язок роботодавця вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення;

А також, інші важливі зміни.

5) Крок до запровадження електронного реєстру листків непрацездатності

21 жовтня 2020 року у Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Постанови ВРУ №4243 «Про заходи щодо запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності».

Постановою планується врегулювати функціонування Електронного реєстру листків непрацездатності в найближчі строки, а також проведення аудиту ефективності використання коштів, виділених на його.