КИЇВ — 30 жовтня 2020 року. Податкова реформа & Закон 466-ІХ вплинули ледь не на кожну галузь життя громадян. КІК-и & BEPS, трансферне ціноутворення, ТОП податкових новацій, тренди оподаткування та актуальну судову практику — обговорили на традиційному Податковому форумі від Асоціації правників України, цього разу в форматі онлайн.

Захід традиційно відкрив вітальними словами Президент Асоціації правників України Денис Бугай, подякувавши організаційному комітету форуму та наголосивши на історичності заходу: «Щороку ми об’єднуємося та намагаємося покращити правове регулювання, зробити нашу професію ще краще. Сподіваюся, що вже наступного року, на ювілейному, Х Податковому форумі ми зустрінемося наживо». 

Запис онлайн-форуму доступний для перегляду. Щодо його придбання звертайтеся до Вікторії Доценко за тел.: +380 (44) 492-88-48, e-mail: forum@uba.ua. 

Про тренди та новели законодавства

Повністю підтримав колегу модератор стартової сесії — Владислав Соколовський керуючий партнер АК «Соколовський і Партнери». Розпочав обговорення пан Соколовський із сектору митниці. Масові звільнення та призначення, реорганізація — що відбувається в Митній службі та як це впливає на реформування сектору? 

Про стан справ на митниці та «кадрову чехарду»

На питання відповіла Тетяна Острікова, народна депутатка України VIII скликання, підприємниця, членкиня Митного Комітету Громадської ради при Міністерстві фінансів України, навівши декілька фактів:

1. Чотири очільники Митної служби за рік. 

2. Тричі змінювалася організаційна структура Центрального апарату. Теж за рік. Спікерка зауважила, що постійна реорганізація, без наявних на те підстав, яка вже названа «кадровою чехардою», унеможливлює проведення якісної Митної реформи.

3. Адміністративно-територіальний устрій митниць: скасований, переформований. Та ненадовго, бо, за словами підприємниці, минулого тижня вже стало відомо про намір повернути його через значну кількість скарг від підприємців.

4. 80% рішень судів щодо корегування митної вартості виносяться не на користь митного органу.

5. Ще один показник негативної тенденції — за 9 місяців існування Митної служби не створено Громадської ради.

6. Запланований пакет підзаконних актів не втілюється. 

7. Провалено роботу щодо запровадження нового реєстру сприяння захисту прав ІВ. 

8. В системі митних органів наразі працює лише 135 людей, залучених до митного постаудиту. 

На завершення спічу пані Острікова розповіла й про позитивні зміни — запроваджено автоматизований випуск на експорт, створений таргетинг-центр. Так, констатувати проведення реформи наразі не можна, — підсумувала свій виступ підприємниця.

Про законодавчі новації в оподаткуванні

Продовжив обговорення Данило Гетманцев, Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, висвітливши головні новели — вже втілені, та на які варто чекати вже згодом.

Так, він розповів, що серед поточних питань на розгляді Комітету наразі залишається податок на виведений капітал, податкова амністія та Бюро фінансових розслідувань (БФР). 

Щодо податку на виведений капітал вже схвалюється концепція польської моделі, яка передбачає введення податку для середнього бізнесу — 200 чи 150 мільйонів обороту за рік.

Стосовно податкової амністії концепція була узгоджена влітку поточного року. Так, 2021, за словами пана Гетьманцева, стане роком саме податкової амністії. 

А от щодо БФР він розповів — законопроєкт вже рекомендований до прийняття ВРУ в другому читанні. Без огляду на певний супротив, Комітет має сильний намір втілити ідею в життя.

Про бізнес & оподаткування

В свою чергу Ярослав Грегірчак, заступник бізнес-омбудсмена розповів, що частка податкових скарг наразі є безпрецедентно високою — 68% від загальної кількості. При цьому, тенденція на зростання їх кількості зберігається. Починаючи з другого кварталу поточного року збільшилася й кількість скарг щодо включення платників податків до переліку ризикових. В третьому ж кварталі різко зросла кількість скарг щодо блокування реєстрації податкових накладних — 102 з 439 в цілому.

А от щодо ефективності інституту пан Грегірчак зі стриманою позитивною конотацією зауважив: «Що стосується принаймні реагування на наші індивідуальні рекомендації — співпрацю з ДПС можна назвати непоганою. Маємо декілька спеціалізованих експертних груп, і, загалом, понад 90% з наших рекомендацій виконуються. Чи відбулася трансформація ставлення до Ради бізнес-омбудсмена з огляду на зміну її очільника? Ні. І це позитивний сигнал».

Так, рівень співпраці з органами державної влади залишається високим, а Рада бізнес-омбудсмена залишається ефективним інструментом «пошуку правди».

Про міжнародні операції

Другу сесію форуму, присвячену обговоренню (анти)BEPS, найбільш контроверсійних його елементів і нові виклики КіК модерувала Світлана Мусієнко, партнерка Sayenko Kharenko. Вона нагадала — рік, що минув, повний голосних новацій і «змін до змін, змін, що доповнюють зміни та тих, що скасовують попередні зміни — всі їх маємо утримати в голові», — зауважила пані Мусієнко, запропонувавши разом підбити підсумки.

Так, про новели щодо потенційного представництва та порядок оподаткування розповіла Марина Томаш, партнерка, керівниця податкової практики Juscutum, CEO Tomash consulting. Вона нагадала, що з прийняттям у травні Закону 466-ІХ були внесені зміни до визначення представництва та хаос до розуміння порядку подання звітності. Пов’язано це з імплементацією плану BEPS, а саме, 7 його кроком — «Запобігання штучному уникненню статусу постійного представництва». 

Спікерка розповіла про зміну підходу до визначення наявності постійного представництва нерезидента в Україні — розширено визначення «постійне представництво». Крім того, було 1. збільшено загальний строк тривалості робіт, пов’язаних з будівельним майданчиком і 2. запроваджено можливість здійснення податкової перевірки діяльності нерезидента в Україні, що має ознаки постійного представництва.

Продовжив обговорення Рустам Вахітов, розглянувши судовий досвід ЄС і Росії в контексті бенефіціарної власності. Першою з найважливіших міжнародних кейсів за останні два роки спікер виокремив «Danish cases» — компанії сплачували відсоткові платежі через класичні офшори — податок на репатріацію не утримувався. При цьому, була очевидною відсутність активної діяльності компаній. Суд ЄС мав відповісти — як саме інтерпретувати концепцію бенефіціарної власності в межах європейського законодавства. Врешті, було вирішено посилити фіскальну політику. 

КіК-и — про очікування та реальність 

А про ледь не найгарячішу новелу 2020 року розповів Андрій Реун, партнер, керівник практики податкового права LCF Law Group, констатувавши — відбулася справжня податкова реформа. У відповідь на питання пані Мусієнко «На які проблеми варто очікувати?», спікер зауважив — їх не так багато, тому краще зосередитися на нюансах, які точно варто врахувати. 

За його словами, поняття КІК та «конструктивних» дивідендів є новими та досі викликають збентеженість у бізнесу. Податківці вже розпочали роз’яснювальну роботу щодо застосування нових правил, та окремі аспекти залишаються дискусійними.

Спікер також підкреслив, що не всі запроваджені зміни є негативними для платників податків. Наприклад, КІК можна використовувати для податкового планування. Крім того, ДПС стане складніше притягувати платників податків до відповідальності через запровадження інституту вини.

Разом із тим, Андрій Реун розповів, що додаткове навантаження на платників у контексті адміністрування податкової функції стає все більш обтяжливим. Тим часом основним інструментом, який допоможе платникам уникнути можливого негативного впливу від впровадження змін спікер вважає детальний та всебічний аналіз нових норм з огляду на їх застосовність та вплив на конкретних платників податків.

Завершив сесію Віталій Оджиковський, радник Sayenko Kharenko із темою щодо економіки спорів про ТЦУ з точки зору правових принципів та питання міжнародної процедури взаємного узгодження. «Моя порада є наступною — не доводити спори про трансферне ціноутворення до українських судів», — зауважив пан Оджиковський.

Про судову практику

Наступну, практичну сесію Форуму, модерувала старша партнерка АК «Соколовський і партнери» Тетяна Лисовець, представивши першу спікерку — Наталію Блажівську, суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Про спори щодо трансферного ціноутворення

Суддя розповіла про найактуальніші кейси за останній рік щодо методів встановлення відповідності в умовах контрольованих операцій, зокрема, методу порівняння неконтрольованої ціни. Так, пані Блажівська висвітлила Постанову ВС від 20/12/2019 року у справі 818/1386/17. За обставинами цієї справи, резидент імпортував природний газ від нерезидента, використовуючи при цьому метод визначення порівняльної неконтрольованої ціни. Позивач зазначив, що при використанні метода, було використано офіційні джерела інформації, та наполягав, що було проведено зіставлення з операціями природного газу резидентами України.

За результатами розгляду справи ВС зазначив, що таке використання методу від нерезидента є неможливим. Причина — відсутність інформації щодо зіставних неконтрольованих операцій в офіційних джерелах. А зіставлення операції з іншими, щодо реалізації нерезидентом природного газу резидентами України не відповідає вимогам податкового законодавства.

При цьому, Наталія Блажківська розповіла, що практика щодо постійних представництв сформована наразі виключно щодо старої редакції — до травня 2020 року.

В свою чергу пані Лисовець нагадала — судових спорів за старим законодавством ще буде доволі багато: «особливо враховуючи, що через карантин строк давності в Податковому кодексі продовжений».

Наступний спікер — Олексій Селюков, слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Київ, відповів на питання судового контролю під час досудового розслідування, а на завершення сесії з доповіддю виступив Антон Поляничко, Голова наукової ради Асоціації податкових радників. Він зауважив, що характер претензій контролюючих органів до платників податків не змінюється, і це має під собою об’єктивне підгрунтя:

«За певної сталості загальних підходів до унормування справляння ПДВ і загалом податку на прибуток, дійсно, операції та їх відображення в податковому обліку залишається ключовим питанням, щодо якого виникають судові спори».

Завершальна сесія: про накладні, штрафи, податкову історію

«Якщо воно виглядає, як качка, плаває, як качка та крякає як качка, то це напевно і є качка»

Розпочав її модератор — Олег Вдовичен, керуючий партнер АО «Вдовичен та партнери», передавши слово Олександру Мініну, старшому партнеру АО «KM Partners» та Антоніні Городецькій, адвокатці АО «KM Partners». Свій виступ спікери присвятили питанню податкових накладних (ПН). Так, пані Городецька зауважила, що для того, аби вирішити проблеми пов’язані з ПН, потрібно визначитися з сутністю цього явища. В свою чергу пан Мінін нагадав, що наразі в законодавстві відсутнє визначення податковим накладним, навіть без огляду на наявність окремої однойменної глави в Податковому кодексі. Для вирішення цієї проблеми фахівці запропонували застосування «качиного тесту»:

«Якщо воно виглядає, як качка, плаває, як качка та крякає як качка, то це напевно і є качка».

Щодо ознак податкової качки накладної, спікери нагадали, що основне функціональне призначення ПН — документальне підтвердження податкового кредиту. Згадки щодо іншого функціонального призначення ПН у ПКУ відсутні.

Далі про аналітику реальних життєвих ситуацій в контексті роботи над персональною податковою історією розповіла Наталія Радченко, партнерка Tax&Private client Legal House Group, а про податкові штрафи на завершення сесії розповіла Юлія Федосюк, адвокатка, head of tax and corporate ASA GROUP.