КИЇВ — 30 жовтня 2020 року. Ми продовжуємо серію онлайн-вебінарів із суддями Верховного Суду, присвячених обговоренню актуальної практики. Цього разу ключовою спікеркою виступила Світлана Яковлєва, суддя Касаційного кримінального суду в складі ВС, яка розглянула окремі питання застосування КПК під час розгляду кримінальних проваджень в суді. З огляду на масштабність теми, суддя зупинилася на головних моментах, які найчастіше стають підставами для скасування судових рішень.

*Наступний вебінар відбудеться вже 6 листопада. Про судову практику в спорах з договору оренди земельної ділянки розповість суддя ВП ВС Валентина Сімоненко. 

Всі вебінари від Асоціації правників України можна переглянути за посиланням.

Про актуальність тематики

Обґрунтовуючи вибір теми, Світлана Яковлєва нагадала, що неправильна оцінка доказів судами першої апеляційної інстанції є підставою для скасування судових рішень. При цьому, майже кожна скарга, що надходить на розгляд до Касаційного суду, стосується саме цієї проблеми.

Про головні правила оцінки доказів

Пані Яковлєва нагадала, що:

• Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
• Тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого.
• Належність, допустимість, достовірність. 
• Достатність та взаємозв’язок.

Так, вона розповіла, що межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень чітко визначені нормами КПК України:

«Суд не має права досліджувати докази та надавати їм оцінку, він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин», — розповіла Світлана Яковлєва.

Спікерка зауважила, що останньою інстанцією, яка може безпосередньо дослідити докази та надати їм оцінку, є апеляційний суд. Та й він має певні межі перегляду судових рішень. Так, не всі клопотання про дослідження доказів, які надходять до апеляційного суду, мають бути задоволені. 

Єдине правило — за клопотанням учасників процесу, суд може повторно дослідити обставини, які були досліджені судом першої інстанції з порушенням чи не повністю. Крім того, він може дослідити й докази, упущені при попередньому розгляді.

Суддя наголосила, що відповідно до практики ВС, у випадку, якщо апеляційний суд надає оцінку доказам, відмінну від оцінки суду першої інстанції — він має безумовно дослідити їх:

«Якщо апеляційний суд цього не зробив — це стає підставою для скасування його рішення касаційним», — підкреслила пані Яковлєва.

Крім того, вона нагадала, що в основу судового рішення можуть бути покладені лише - належні (ст. 85 КПК України) та допустимі докази (ст. 86 КПК України). Проблем тут як правило, не виникає. А от щодо допустимості — часто судами допускаються помилки та неправильне трактування. Досить часто суд не визнає досліджені докази недопустимими, тоді як мав би це зробити.

Загально про недопустимість та «плоди отруйного дерева»

Суддя розглянула ст. 87 КПК, яка містить низку доказів, які можуть бути визнані недопустимими лише у випадку суттєвого порушення прав людини, а не за будь-якого порушення. Так, якщо суд визнає доказ недопустимим на підставі ст. 87, він має обґрунтувати свою позицію в рішенні.

Також Світлана Яковлєва зауважила, що відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева», при  визнанні недопустимими похідних доказів, суд має встановити й те, що похідний доказ здобутий саме завдяки інформації, яку містить в первісному доказі, визнаному недопустимим.

Про види істотних порушень прав людини

Серед передбачених ст. 87 суддя перелічила:

• здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (проникнення до житла чи іншого володіння особи, огляд, обшук);
• отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;
• порушення права особи на захист.

Наостанок Світлана Яковлєва розглянула висновки ККС ВС, які стосуються питань щодо недопустимості доказів, отриманих внаслідок зазначених порушень.

З презентацією судді можна ознайомитися за посиланням.