КИЇВ — 23 жовтня 2020 року. За ініціативи Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, під модеруванням члена Правління АПУ, доцента НЮУ ім. Ярослава Мудрого, партнера LCF Law Group Максима Шевердіна відбулося обговорення проблемних питань судового контролю під час досудового розслідування.

Про законність та доцільність у рішеннях слідчих суддів

Перше питання на власному практичному кейсі розкрив Володимир Гребенюк, суддя Подільського районного суду міста Києва. Так, він розповів про справу щодо арешту майна з фактом очевидного зловживання процесуальними правами та розглянув шляхи запобігання таким ситуаціям.

Актуальність порушеного питання підкреслила й Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду. Вона зауважила, що впродовж останнього року ВАКС розглядає значну кількість клопотань щодо скасування арешту майна, накладених ще у 2014 — 2015 рр. При цьому зараз навіть представники органів досудового розслідування визнають їх абсолютну безперспективність. Проте застосовані заходи залишаються:

«Всі бояться взяти на себе відповідальність щодо зрушення кримінальних проваджень та їх закриття».

Віра Михайленко зауважила, що певні алгоритми для досягнення балансу, закріпленого в завданнях КПК, уже розроблені:

«Зокрема, якщо майно вилучається під час обшуку, намагаємося з’ясувати, хто є власник, для подальшого його виклику на судове засідання. Так, це призводить до порушення строків, але це краще за порушення права власника на участь у розгляді».

Суддя пояснює: питань загалом дуже багато, та причиною є не зловживання правами, а динамічність законодавства: «Постійні зміни не сприяють чіткому розумінню певних механізмів».   

Інше питання — щодо накладення арешту майна з метою збереження речових доказів на документи, які вилучаються під час обшуку. Пані Михайленко нагадала, що КПК чітко передбачив, що документ є самостійним процесуальним джерелом доказів, який може використовуватися на рівні з речовими. «Питання — навіщо накладати арешт на документи з цією метою, якщо орган досудового розслідування може їх використовувати як інше процесуальне джерело?».

Про змагальність при здійсненні судового контролю                         

Денис Шкаровський, радник ЮФ VB PARTNERS, адвокат, зауважив, що тема є болючою для сторони захисту:

«Коли сторона намагається захиститися всіма можливими шляхами, використовуючи, наприклад, принципи рівності, та дуже важко отримати навіть тимчасовий доступ до доказів». Отже, законність чи змагальність при здійсненні судового контролю?

Пані Михайленко зазначила: «Всі сторони мають зрозуміти, що принцип змагальності на стадії досудового розслідування повною мірою не працює. Це потрібно просто прийняти». Крім того, щодо тимчасового доступу суддя зауважила: не розуміє, чим зумовлена аж настільки негативна статистика, озвучена паном Шкаровським. Вона розповіла, що клопотання про надання доступу стороною захисту дійсно формуються гірше за сторону обвинувачення.

Євгеній Солодко, Голова Комітету Асоціації правників України з кримінального та кримінально-процесуального права, партнер Sayenko Kharenko, адвокат, прокоментував обвинувальний ухил діяльності ВАКС:

«Напевно, всі ми бачили відвертий тиск на адвокатів в одній доволі гучній справі. Коли головуюча справді погрожувала змінити запобіжний захід підзахисним, якщо адвокати «не вгамуються». В якій із країн це допустимо, крім нашої, не знаю».

Також, за словами спікера, практично в усіх справах ВАКС легалізує «бажання» НАБУ — про змагальність аж ніякої мови не йде. Свою категоричність пан Солодко пояснює просто:

«Змагальність — це коли суддя постає справжнім арбітром між сторонами захисту та обвинувачення. Коли ж повністю задовольняються будь-які забаганки однієї зі сторін в корупційних справах, то йдеш до суду, вже знаючи про результат. Як написав Генрі Резнік: «Если вас не устраивают наши суды — уходите из професии. Других у нас нет». Залишати адвокатуру пан Солодко не планує, налаштований спільно з колегами змінити несправедливі реалії і запевнив, що наявних для цього механізмів достатньо.

Пані Михайленко не погодилася з претензією адвоката щодо задоволення вимог лише однієї зі сторін:

«Зрозуміло, що статистика відмов у проведенні обшуку та відмов у наданні дозволу на проведення НСРД, очевидно, є закритою. Саме тому складається негативне враження, мовляв, ВАКС відмовляє ледь не в кожному із запитів».

Свою думку щодо порушених питань висловив і Максим Шевердін. За його словами, питання висвітлення діяльності будь-якого суду, не тільки ВАКС, насправді є значною проблемою:

«Особисто мені імпонує якість такого висвітлення ВАКС та ВС, інші суди можуть брати приклад з підходу цих судів. Нюанси є завжди, та подача — на висоті». Щодо змагальності він підкреслив, що обвинувальний уклін в роботі ВАКС справді присутній. Тому постає питання щодо меж повноважень слідчого судді.  

Підписуйтеся на наші сторінки у мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням.