КИЇВ — 22 жовтня 2020 року. Вперше у форматі онлайн відбувся щорічний Форум з корпоративного права — традиційно експерти обговорили головні новації, останні тенденції в галузі та обмінялися успішними лайфхаками. Вимір температури ринку після карантинного півріччя, корпоративне управління в умовах пандемії та обмежень після 5 років реформи: до вашої уваги — підсумки першого дня професійних дискусій.

Про останні зміни: Цивільний кодекс, Закон про АТ і ринки капіталу

Обговорення розпочала модераторка першої сесії форуму, Голова Комітету АПУ з корпоративного права, партнерка Aequo Анна Бабич, підкресливши: рік, що минув, повний значних змін, які потрібно обговорити для створення єдиної практики. Перше з таких питань — Цивільний кодекс і рев’ю новацій у частині корпоративного законодавства висвітлив Олексій Кот, член робочої групи з рекодифікації ЦКУ.

За його словами, в межах робочої групи майже завершена концепція з рекодифікації — її презентація запланована на початок листопада. В контексті ж подальшої роботи фахівці досягли максимального консенсусу, хоча залишаються й спірні питання. Так, частина, що стосується юросіб, залишилася незмінною: перелік юросіб буде закритим. Спікер підкреслив: спротив новації таки буде, юрособи будуть вимушені адаптуватися до оновленого законодавства, та альтернативи варіанту немає. Задля допомоги юрособам планується надання перехідного періоду для переведення до нових правових форм і запровадження додаткових допоміжних інструментів. Та передбачені будуть і негативні наслідки — певні обмеження правових можливостей для юросіб, які свою організаційно-правову форму не змінять відповідно до форм, передбачених законодавством.

Окремо спікер зауважив, що проблематика рекодифікації цивільного законодавства, безумовно, бентежить колег із господарського права. Тому 29 вересня було зареєстровано законопроєкт про внесення змін до ГК щодо узгодження його положень з ЦК. Ініціатором виступив Владлен Неклюдов, голова підкомітету з питань діяльності органів прокуратури Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності. Проблема ж полягає в тому, що запропоновані до ГК зміни мають косметичний характер, а основна частина проблем не вирішується. Головна ідея документа — регулювання приватно-правових відносин, але тоді постає питання щодо віднесення корпоративних відносин, бо регулюються вони ГК, а загалом належать до ЦК.

Наступна тема — законопроєкт про АТ №2493, про який розповів член Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Максим Лібанов. Так, за його словами, в документі з’явилося 2 нових розділи: про раду директорів і корпоративного секретаря. Крім того, він розповів, що на друге читання пропонується додати механізм дистанційних загальних зборів, розширивши можливості проведення загальних зборів 1 чи групи акціонерів. Це дасть змогу приймати рішення шляхом спрощеної процедури. Також планується спрощення механізму приєднання ТОВ та ТДВ до АТ і надання максимальної диспозитивності приватним підприємствам.

Естафету доповідача перейняв Антон Коробейніков, партнер Sayenko Kharenko, один із розробників законопроєкту про ринки капіталу, з темою щодо деривативів та оновлених корпоративних облігацій. Масив потенційних новацій, за його словами, охоплює і інфраструктуру ринку, і його учасників, і інструменти. Так, пояснюючи цінність законопроєкту, спікер зазначив, що він: 1) надає як загальне визначення деривативних контрактів, так і детальну класифікацію класів і видів; 2) запроваджує елементи функціонування ринку, спрямовані на наближення до загальноприйнятих стандартів; 3) покладає на профучасників детальні обов’язки щодо захисту та інформування клієнтів.

*Примітка. Деривативний контракт — це договір, умови кого передбачають обов’язок однієї чи кожної з його сторін щодо базового активу. Його умови встановлюються з огляду на значення ключового показника та можуть передбачати обов’язок проведення грошових рахунків.

Про реформу корпоративного управління

Другу сесію форуму модерувала Марія Орлик, партнерка київського офісу CMS Reich-Rohrwig Hainz, розпочавши її з ретроспективного погляду на п’ятирічну реформу корпоративного управління. Вона нагадала, що перші спікери панелі, Андрій Бойцун, член Наглядової ради, незалежний директор ПАТ «Укрнафта», та Оляна Гордієнко, голова Наглядової ради — незалежна членкиня АТ «Укрексімбанк», стояли біля джерел реформи та поцікавилася, наскільки збіглися очікування з реальністю та чи вдалося досягти бажаного.

Андрій Бойцун зауважив, що офіційною точкою відліку реформи можна вважати 2014 рік. Активна ж її фаза розпочалася в 2015 році, з долученням до ініціативи міжнародних фінансових організацій. Найуспішнішими в контексті прогресу можна вважати 2015 — 2016 рр. Наступним у топ-чарті спікер виокремив 2018 рік — законодавство 2016 року, яке дозволяло створення наглядових рад, врешті було застосовано — при «Укренерго», «Укрпошті», «Укрзалізниці» та ще кількох компаній. Наразі ж у реформі триває фаза затишшя, а зважаючи на темп минулих років, експерт зазначив: «Ми стоїмо на місці».

Оляна Гордієнко підтримала тези колеги і підкреслила, що реформу ще не завершено, а вже згаданий Закон, який прийняли у червні 2016 року, був лише першим етапом. Ключовий проєкт, який є законодавчим фундаментом реформи, не прийнято досі, а впевненості в тому, що рух відбувається за правильним вектором, немає.

На думку ж Наталії Бойко, членкині Наглядової ради НАК, проблема полягає в тому, що реформа не є популярною та не завжди у фокусі влади:

«В аналітичному секторі ми маємо «Нафтогаз», який серед інших компаній перебуває в нормальному становищі, бо має достатньо сильну наглядову раду. Є розуміння на рівні прем’єр-міністра, що необхідно приймати певні рішення та зміни. Проте лише вчора було прийнято політику власності, на яку ми чекали цілий рік».