КИЇВ — 15 жовтня 2020 року. Максим Саєвський, партнер Digilaw і Лада Бурич, юристка Digilaw людською мовою розповіли про податкові правила — які виплати нерезидентам слід оподатковувати, розмір ставки, виключення та, звичайно, про відповідальність за порушення спеціально для Lойер.

— Наразі співпраця з нерезидентами є звичайною практикою для багатьох українських компаній та підприємців. Та важливо не забувати про «нудні» податкові правила, яких варто дотримуватися. 

Податковий кодекс України (далі — ПКУ) встановлює правило — якщо суб'єкт господарювання (СГ) виплачує дохід із джерелом походження з України нерезиденту, тоді він має обов'язково оподатковуватися резидентом (п.141.4. ст.141 ПКУ). Для розуміння цього правила необхідно розібратися з обома поняттями.

Які доходи оподатковувати, а які не потрібно?

За загальним правилом «дохід із джерелом походження з України» вважається будь-який дохід, отриманий на території України.

Пункт 141.4. ст. 141 ПКУ перелічує види доходів, що підлягають оподаткуванню «податком на репатріацію». Попередимо: видів чимало, тому краще перевірити самостійно по списку вказаної статті.

Серед них: роялті, дивіденди, доходи, отримані від провадження спільної діяльності, брокерська, комісійна або агентська винагорода та інші доходи, які ви виплатили нерезиденту.

Щоб розуміти, які доходи треба оподатковувати зауважимо, що частинами «є» та «ж» пп.141.4.1. ПКУ визначено ті, що підлягають оподаткуванню у загальному порядку,  як:

• доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
• винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України.

Які контракти є довгостроковими?

Частиною 2 п.187.9 ПКУ визначено, що довгостроковий договір (контракт) — це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо такими договорами не передбачено поетапного здавання робіт/послуг.

Яка діяльність є розважальною в контексті податкового законодавства?

Відповідно до пп.14.1.46. ст.14 ПКУ діяльність у сфері розваг — господарська діяльність, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо. 

Важливим винятком з правила є частина «к» пп.141.4.1. ст.141 ПКУ. Вона зазначає, які доходи резидента НЕ потрібно оподатковувати. Серед виключень — доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента, в тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Аналогічну позицію зображено в Індивідуальній податковій консультації Листі ДФС від 22.08.2017 №1706/6/99-99-15-02-02-15/ІПК. 

Розмір «ставки податку на репатріацію»

Ставка податку для кожного виду доходу може відрізнятися. За загальним правилом — це 15% від розміру доходу, проте є виключення, що встановлені п.141.4 ст.141 ПКУ. Наприклад, для виплати фрахту нерезиденту встановлено 6%, а за виробництво та/або розповсюдження реклами — 20%. 

Окрім цього, ще одним виключенням може бути ставка, визначена положеннями двосторонніх міжнародних договорів України з країнами нерезидентів. Наприклад, Україна та США домовилися, про фіксований розмір ставки податку на дивіденди — 15% (ми писали про це детальніше тут). 

Сплата та звітність щодо податку на репатріацію 

Пунктом 103.9. ст.103 ПКУ встановлено, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення в звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцеперебуванням звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів.

Фіскальна служба у Листі від 22.02.2017 №3721/6/99-99-15-02-02-15 роз'яснює, що за підсумками податкового року, в якому здійснені виплати на користь нерезидента доходів, необхідно подати Декларацію та додаток ПН до Фіскальної служби.

Як зазначається у Роз'ясненні ДПС від 26.02.2020 року додаток ПН до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи із джерелом їх походження з України.  В додатку ПН до Декларації зазначаються такі відомості про нерезидента: 

• повне найменування нерезидента;
• місцеперебування нерезидента;
• код нерезидента в країні резиденції;
• назва країни резиденції нерезидента;
• код країни резиденції та відмітка про наявність офшорного статусу (в разі наявності офшорного статусу відповідно до пп. 14.1.122-1 ПКУ).

Відповідальність за несплату податку на репатріацію 

Відповідальність за таку бездіяльність визначена п.127.1 ст.127 ПКУ і полягає у накладенні штрафу за перший раз несплати податку — 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, вдруге протягом 1095 днів — 50% від аналогічної суми податку, втретє — 75% від аналогічної суми.