КИЇВ – 26 серпня 2020 року. Ключовим спікером вебінару став новопризначений суддя Суду Корони Бенджамін Ґамперт. Упродовж години він розповів усе, що варто знати про роботу системи присяжних загального права для якісного встановлення фактів у кримінальному процесі. Глядачі вебінару взяли активну участь у вебінарі, зокрема - інтерактивній дискусії та сформували власне розуміння нагальних процедур.

Про головні підсумки онлайн-заходу розповіла Юлія Нузбан, модераторка обговорення, юристка Міжнародного кримінального суду (Гаага), магістрка міжнародного права Університету Амстердама, членкиня Міжнародної Амністії в Україні в 2005-2009 рр.

— Юліє, розкажіть, в чому полягає цінність такого спілкування наразі?

— Конституція України гарантує народу право безпосередньої участі в здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Англійська судова система також побудована на принципі безпосередньої участі народу у здійсненні правосуддя, а практика взагалі формувалася століттями. Проте, їхня модель суду присяжних у деяких аспектах суттєво відрізняється від української. Зокрема, ці відмінності стосуються числа присяжних, їх ролі в судовому процесі, а також категорій справ, до яких їх залучають. 

Цей вебінар став чудовою нагодою поспілкуватися з досвідченим англійським адвокатом та суддею Бенджаміном Ґампертом. Нам вдалося дізнатися все про суд присяжних в Англії та Уельсі, порівняти та обговорити різні аспекти цієї практики, й врешті - дійти власних висновків щодо її переваг та недоліків.

— Поділіться найціннішими та найцікавішими тезами вебінару, з точки зору модератора

— О! По-перше, виявилося, що в Англії та Уельсі, присяжних обирають зі списків виборців методом випадкового вибору.

Далі!

— Суддя вирішує всі юридичні питання одноособово, а 12 присяжних розв'язують питання стосовно вердикту вже після того, як суддя підведе для них підсумки справи, дасть детальні інструкції та відповість на їхні запитання.

— Згідно із результатами одного із американських досліджень, судді, юристи та психологи можуть відрізнити правду від неправди лише у 50% випадків, що можна прирівняти до випадкового висновку.

— Система суду присяжних вчить суддів та адвокатів висловлювати складні юридичні та фактичні концепції таким чином, щоб їх зрозуміли присяжні — чітко, просто та коротко. Це є суттєвою перевагою цієї системи для суспільства, задля якого власне існує система кримінального правосуддя.

— Тепер розкажіть про найцікавіші справи з особистого міжнародного досвіду

— У 2009 році я скала скаргу в справі «Прокурор проти Караджича» при Міжнародному кримінальному трибуналі по колишній Югославії щодо його незаконного затримання та утримання із порушенням основних прав. Радован Караджич є колишнім Президентом Республіки Сербської в Боснії. Наразі, він відбуває довічне ув'язнення за воєнні злочини, злочини проти людства та геноцид.

З 2010 року, тобто останні десять років, працюю в Офісі Прокурора при Міжнародному кримінальному суді на різних справах та ситуаціях. Через масштабність справ, ми працюємо в командах, що складаються зі слідчих, аналітиків та юристів. Виділю дві справи, оскільки на них пропрацювала найдовше.

У 2010-2016 роках працювала на справі Прокурор проти Руто та Санга. Вона стосувалася злочинів, скоєних після оскаржуваних виборів у Кенії у 2007-2008 роках. З 2013 року, Вільям Руто є віце-президентом Кенії. Джошуа Санг є популярним радіоведучим. Зокрема, вони обвинувачувалися у таких злочинах проти людства як вбивство, переслідування та депортація чи примусове переселення населення. В 2016 році, після завершення викладу справи обвинувачення, справу було закрито за важких обставин з можливістю повторного відкриття.

В 2015 році я почала працювати над справою «Прокурор проти Онґвена». Вона стосується злочинів, скоєних в Уганді в 2002-2005 рр. неурядовим збройним угрупованням «Господня армія спротиву» під керівництвом Джозефа Коні. Обвинувачений, Домінік Онґвен, був одним із високопоставлених офіцерів в угруповуванні. Онґвен обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, особисто чи за посередництва підлеглих, зокрема вбивство, тортури, поневолення, переслідування, пограбування, зґвалтування, сексуальне рабство, примусовий шлюб, примусова вагітність та інші. Наразі, сторони та учасники процесу завершили виклад своїх справ і очікується, що судді винесуть вирок у 2020-2021 році.