КИЇВ — 14 серпня 2020 року. Що таке GR та яка його роль в контексті діяльності неурядових організацій? Якими навичками та інструментами повинен володіти ефективний GR-менеджер? Про це та найяскравіші приклади взаємодії влади та бізнесу розповіла Ольга Лопушанська, координаторка законопроєктної роботи АПУ, к.ю.н.

Спеціальний матеріал для видання «Юридична газета».

Чим займається GR-менеджер?

Government relations (GR) — взаємодія з владою — вже не перший рік є питанням, якому в Україні приділяється значна увага. Все частіше можемо чути в публічному просторі про важливість побудови відносин бізнесу чи громадського сектору з владою для впливу на її порядок денний.

Варто зазначити, що бізнес постійно намагається інформувати владу про наявні проблеми, потреби тих чи інших галузей економіки та впливає на неї у певний спосіб. Потужний же вплив неурядових організацій в Україні, як на мене, почався після Революції Гідності.

GR менеджер — професіонал, який будує комунікацію бізнесу, громадського об’єднання та влади для того, щоб вони були почуті, а їхні потреби — враховані — при ухваленні тих чи інших управлінських рішень. Такий фахівець передовсім повинен мати бездоганну ділову репутацію. А серед його ключових компетенцій є: формування іміджу організації, яку він представляє, серед органів влади; надання консультацій щодо ризиків прийняття тих чи інших владних рішень; пошук шляхів розвитку взаємовідносин, вигідних для бізнесу та держави; моніторинг змін у законодавстві та підготовка тих чи інших проєктів актів, тощо.

На мою думку, ефективний GR менеджер повинен володіти такими основними вміннями, знаннями та навичками, як:

1. високі комунікаційні здібності;

2. етика ділового спілкування;

3. знання галузевого законодавства, а також із питань організації влади;

4. основи PR і маркетингу (для побудови комунікаційних кампаній);

5. нормопроєктувальна техніка.

Інструменти

Працюючи на досягнення результатів, варто виважено підходити до обрання інструментів роботи. Вважаю, що надзвичайно важливими у роботі GR-менеджера є прозорість та дотримання етичних стандартів комунікації з представниками органів влади.

У громадському секторі використовують такі інструменти для роботи:

1. Підготовка пропозицій до законодавства. Консолідація зусиль стейкхолдерів для комплексного і якісного реформування правової системи та державних органів є надзвичайно важливою.

Досвід свідчить, що для успішної адвокації ініціатив громадським організаціям варто комунікувати про необхідність змін законодавства не лише на національному рівні, а й інформувати міжнародні організації про проблематику чи пропозиції до її вирішення.

2. Надання публічних позицій організації. Зазвичай у таких документах висвітлюється інформація щодо ризиків, недоліків або переваг певного рішення або проєкту документу. Крім того, можуть наводитися пропозиції щодо його вдосконалення.

3. Делегування представників до громадських рад і робочих груп при органах влади. Такий механізм має як свої переваги, так і недоліки. Зокрема, якщо напрацюванням консультативно-дорадчого органу чи робочої групи приділяється увага і вони використовуються у подальшій роботі органу влади — така діяльність може бути результативнішою.

4. Проведення експертних досліджень. Незаангажована експертна позиція є важливою для підготовки та впровадження змін. Відтак, експерти Асоціації за підтримки проєктів міжнародної технічної допомоги провели низку досліджень, зокрема, з питань моніторингу Громадської ради доброчесності, Вищої ради правосуддя й ін. питань.

5. Проведення публічних обговорень. Асоціація правників України систематично проводить обговорення з залученням представників парламенту, уряду та профільних відомств. Важливо робити акцент на регіональному представництві під час таких заходів для розуміння, як той чи інший механізм працює не тільки у столиці, а й в областях України.

Кейси

Історія знає чимало яскравих прикладів взаємодії влади та бізнесу. Зокрема, Генрі Форд в автобіографічній праці «Моє життя та робота» писав, що він вперше й востаннє використав авторитет його компанії для впливу на владу. Кожен із дилерів компанії телеграфував представнику в конгресі щодо підтримки Акту про птахів Вікса-Макліна. Документом передбачалося створення заповідників для перелітних птахів. Конгрес прийняв документ.

Асоціація правників України мала активну адвокаційну кампанію проти законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстр. №1008). Окремі пропозиції до проєкту закону були враховані парламентом. Ми проводили активну роботу для популяризації конкурсів на суддівські посади, у тому числі, до Верховного Суду і Вищого антикорупційного суду щодо долучення доброчесних правників до конкурсів на суддівські посади, були організовані публічні обговорення і надано пропозиції для удосконалення діяльності Громадської ради доброчесності та Вищої ради правосуддя.

У 2019 році Асоціація підготувала 42 законодавчі ініціативи, висловила 9 публічних позицій, провела ряд дискусій із питань проєктів законів, актуальних проблем правозастосування, розвитку правничої професії та захисту прав правників.

За 8 місяців 2020 року Асоціація правників України вже висловила 11 публічних позицій із питань судової реформи, реформи виконавчого провадження, а також рекомендації щодо повноцінного запровадження електронного правосуддя в Україні й ін. Було передано уповноваженим органам влади понад 20 позицій від галузевих комітетів із питань змін до законодавства (конституційного, конкуренційного, сімейного, з питань нерухомості та будівництва тощо).