КИЇВ — 31 липня 2020 року. Черговий вебінар Комітету АПУ з податкового та митного права був присвячений обговоренню Закону № 466-ІХ та відповідних змін до Податкового кодексу.

Модерувала вебінар Голова Комітету, старша партнерка АК «Соколовський і партнери» Тетяна Лисовець. Серед ключових спікерів — Андрій Реун, заступник Голови Комітету АПУ з податкового та митного права, партнер ЮГ LCF, адвокат, і Роман Блажко, член Ради Комітету АПУ з податкового та митного права, партнер ЮФ «Лекс'Юс», адвокат.

Спойлер: істотних погіршень поки не відбулося.

Про заплановані зміни до Закону № 466-ІХ/Податкового кодексу

Більшість необхідних змін, які були обговорені владою з профільними асоціаціями, до Закону не увійшли. «Принаймні, не відбулося істотних погіршень», — зауважив Андрій Реун.

Пан Реун нагадав, що законопроєктом № 2524 законодавці хотіли внести зміни до ст. 35 щодо трансферного ціноутворення для того, щоб визначити, коли операції, що є контрольованими, можуть не враховуватися через відсутність ділової мети. Зокрема, документом була передбачена небезпечна, за словами спікера, дискреція для податківців. Так, за відсутності ділової мети вони могли б або не приймати конкретну операцію для цілей оподаткування, або застосувати альтернативу. При цьому застосування альтернативної операції було для них правом, а не обов’язком.

Щодо ділової мети. Визначення терміну «економічний ефект» було розширено. Раніше він передбачав «приріст активів або зменшення витрат». Крім того, було виключено правило, відповідно до якого операція не має ділової мети, якщо її результатом є несплата податків:

«Зрозуміло, що будь-яка господарська операція має наслідком несплату певних податків. Тож відтепер, якщо в результаті операції податки не сплачуються, це не означає, що вона не має ділової мети. Це очевидний плюс».

Серед важливих змін, які не увійшли до Закону, опинилася і пропозиція змінити визначення терміну «постійне представництво в застосуванні до них нових правил стосовно визначення прибутку». Раніше постійні представництва мали 3 способи для визначення зобов’язань щодо податку на прибуток. Відтепер, з 23 травня, вони мають визначатися за правилом «витягнутої руки», а механізм для представництв залишається незрозумілим.

Крім того, на сьогодні будь-які операції, які не мають ділової мети та здійснені з нерезидентами, мають збільшувати фінансовий результат до оподаткування. Пропозиції щодо обмеження випадків аналізу ділової мети в контрольованих операціях і операціях із нерезидентами, які працюють у визначених організаційно-правових формах, були відхилені.

Водночас, на 2020 рік перенесено введення правил КіК. Андрій Реун підкреслив, що якщо до цього часу завершиться кампанія з нульового декларування, а довіра бізнесу до контролюючих органів та судової системи збільшиться, можна очікувати більш позитивних результатів за кількістю розкритих КіК.

Ще одна зміна, яку спікер назвав «більше негативною, ніж позитивною», стосується правила продажу нерезидента, який володіє українським підприємством. Так, якщо його вартість на 50% чи більше формується з вартості української нерухомості, застосовуватимуться правила щодо сплати податку з доходів нерезидентів. Згадане правило було розширено — після набрання Законом чинності воно буде застосовуватися навіть у випадках прямих продажів, коли продаватимуться корпоративні права чи акції в українській компанії.

Якщо ви бажаєте переглянути повний запис вебінару Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права, звертайтеся до координаторки комітетів і секцій Вікторії Моті за адресою електронної пошти komitet@uba.ua чи номером телефону +38  (097) 840-39-36.

Підписуйтеся на наші сторінки у мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Про всі оновлення ми повідомляємо в режимі реального часу.