КИЇВ — 14 липня 2020 року. За спільної ініціативи Комітету з питань сільського господарства Міжнародної асоціації юристів (IBA) та Асоціації правників України, при підтримці Європейського регіонального форуму IBA та Комітету міжнародного торгівлі та митного права IBA відбулося онлайн-обговорення теми впливу карантину на міжнародну сільськогосподарську торгівлю. Модерували  вебінар Сонке Лунд, партнер Grupo Gispert (Барселона) та Сара Мойо, старша партнерка Honey & Blanckenberg (Хараре).

Прісцила Перейра де Андраде, юрисконсультка International Institute for the Unification of Private Law – UNIDROIT (Рим) проаналізувала чи може COVID-19 бути виправданням для невиконання стороною контракту; чи може вважатися карантин та пов’язані з ним обмеження форс-мажорними обставинами, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання контракту; чи правда, що стороні, яка не може виконати свою частину контракту, краще посилатися на застереження про особливо складні обставини («hardship clause»)?

Так, спікерка зазначила, що для того, щоб пандемія та всезагальний карантин вважалися форс-мажорними обставинами, необхідно, зокрема, довести причинно-наслідковий зв’язок між такими обставинами та неможливістю виконання контракту.

В той же час, для віднесення обставин пандемії та карантину до особливо складних за концепцією положення «hardship clause» необхідно довести, що вони змінюють баланс прав та обов’язків сторін (наприклад, якщо внаслідок обставин одна зі сторін для виконання контракту повинна понести значно більші витрати, або ж вартість товару значно збільшується через настання таких обставин).

Окрім цього, спікерка звернула увагу на те, що UNIDROIT працює над розробкою загальних вказівок щодо поведінки сторін контракту, у випадках, коли Covid-19 та його наслідки заважають виконати контракт.

У цьому зв’язку спікерка порадила регулярно перевіряти сайт UNIDROIT на предмет будь-яких змін та публікацій.

Андріана Мартинів, керуюча партнерка Martyniv Law Firm (Київ) у своєму виступі звернула увагу на проблемні питання, які виникли через впровадження карантину та обмежень у зв’язку зі спалахом COVID-19.

Зокрема, спікерка звернула увагу на наступні проблеми:

• Більшість виробників та експортерів України використовують компанії-нерезидентів для проведення операцій по торгівлі зерновими культурами. Це, в свою чергу, несе значний податковий ризик для українських компаній, адже в такому випадку іноземні компанії можуть класифікуватися як комерційні представництва.

Таким самим чином податковий ризик можуть відчути на собі й портові термінали, які можуть розглядатися як комерційні представництва українських компаній;

• Обмеження щодо руху транспорту та посилена бюрократія при оформленні документів можуть мати поганий вплив на економічний стан залізничних та автотранспортних компаній;

Коментар пані Андріани:

«Українські агровиробники та експортери не стикалися з транспортними обмеженнями тут, в Україні. Деякі пункти пропуску були закриті, але великих негативних наслідків не відбулося. У той же час деякі експортери мали проблеми з оформленням документів та надмірною бюрократичною тяганиною».

• Погані погодні умови під час карантину погіршують стан та якість продукції, що поставляється;
• Деякі компанії ставлять себе під ризик значних штрафів, оскільки продовжують працювати, не дивлячись на введені обмеження щодо порядку та графіку їх роботи.

Даніела Корона, професорки Luiss Guido Carli University (Рим) у своєму виступі відмітила стратегію Європейського Союзу «Farm to Fork», яка лежить в основі європейської «Зеленої угоди». Дана угода має на меті зробити харчові системи справедливими, здоровими та екологічними.

Вказана стратегія спрямована на прискорення переходу до стійкої системи харчування, яка повинна мати нейтральний або позитивний вплив на навколишнє середовище. Більш того, планується, що стратегія повинна вплинути не лише на європейські компанії, а й на виробників та експортерів інших країн світу.

Стратегія має дві основні мети:

1. Посилення конкурентоспроможності Європейського Союзу
2. Підвищення глобальних стандартів якості та безпеки харчових продуктів.

В рамках зазначеної стратегії Європейський Союз планує включити у свої двосторонні угоди з іншими країнами окремий розділ, присвячений дотриманню стандартів якості та безпеки харчових продуктів.

Іван Касинюк, партнер AGA Partners (Київ) присвятив свій виступ критеріям, за якими обставини визнаються форс-мажорними, та положенням про форс-мажор стандартних контрактів ГАФТА та ФОСФА. Спікер також навів декілька корисних судових прецедентів по цій тематиці.

Зокрема, Іван зазначив, що обставини можуть визнаватись форс-мажорними, якщо вони є непередбачуваними та неминучими в момент укладення контракту, унеможливлюють або значно заважають виконанню контракту та не залишають альтернативних способів його виконання.

Спікер також роз’яснив, що, як правило, положення про форс-мажор ГАФТА та ФОСФА не розглядають заборону та обмеження щодо імпорту як форс-мажорні обставини.

Єнс Карстен, юрист KWG Rechtsanwälte (Брюсель) ознайомив слухачів з корисними справами, що розглядалися в Європейському суді та стосувалися регулювання експорту ГМО-продукції та проблем експорту такої продукції на територію Європейського Союзу.

Перша справа стосувалася визначення продукції, отриманої за методом мутогенезу, як ГМО продукції. Таким чином, Європейський суд визнав, що організми, отримані в результаті мутогенезу є генетично модифікованими продуктами, отже, підпадають під дію регламентів Європейського Союзу щодо ГМО.

Під час розгляду іншої судової справи, Європейський суд дійшов висновку, що Європейська комісія правильно установила заборону на експорт до Європейського Союзу з третіх країн певних видів продукції, яка може бути небезпечною для здоров’я.

Аденії Оні, засновник Niji Oni & Co (Лагос) присвятив свій виступ викликам, які наразі стоять перед торгівлею в Африканському регіоні.

Так, спікер зазначив, що Африканський регіон має дві основні проблеми в цій сфері:

1. Неможливість дотримуватися місцевих вимог щодо якості та стану продукції;
2. Неможливість експортувати товар, який би відповідав міжнародним стандартам ринку.

Окрім цього, спікер звернув увагу на те, що через пандемію та всезагальний карантин ціни на продукцію почали значно рости. Зокрема на це вплинули обмеження у роботі транспорту, масове скуповування продукції в умовах карантину, а також зростання цін на імпорт харчової продукції.

На додаток, спікер розповів про регулювання ГМО продукції в регіоні та асоційованих з цим проблем й ризиків.

Так, Аденії Оні прокоментував:

«Основні норми щодо ГМО  визначає Картахенський протокол про біобезпеку, розроблений в якості доповнення до Конвенції про біологічне різноманіття. Відповідно до запобіжного заходу, що міститься в принципі 15 «Декларації Ріо-де-Жанейро про навколишнє середовище та розвиток», ціль Картахенського протоколу полягає в тому, щоб сприяти забезпеченню належного рівня захисту в безпечному перенесенні, обробці та використанні живого модифікованого організму, так як сучасна біотехнологія, може мати несприятливий вплив на збереження та стійке використання біологічного різноманіття, а також враховуючи ризики для здоров’я людини».

В заключення пан Аденії зазначив, що африканське, відносно повільне, сприйняття генної революції, зокрема, ГМ-технологій, частково спричинене відсутністю доступу до ГМ-культур, такими бенефіціарами, як фермери та вчені.

Запис вебінару доступний за посиланням.