КИЇВ — 02 липня 2020 року. За ініціативи Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права відбулося обговорення питання довірчої власності щодо забезпечення зобов'язань. До обговорення долучився Міністр юстиції України — Денис Малюська. Модерували онлайн-захід Владислав Кисіль, член Ради Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права, партнер KPD Consulting Law Firm та Антон Коробейніков, партнер Sayenko Kharenko.

Чому довірча власність?

Владислав Кисіль зауважив, що для української правової системи та галузі цивільного права зокрема, цей інструмент є абсолютною новацією — контроверсійним явищем, яке викликає значну кількість дискусій. Саме для того, аби розставити всі крапки над «і», тема була піднята на поверхню.

Чому 2.0?

Модератор нагадав, що перше її обговорення відбулося ще три роки тому — теж за участі Дениса Малюськи, ще на посаді заступника Голови BRDO/World Bank Group. Тоді учасники обговорювали доктринальне тлумачення поняття. На цей раз вони перейшли до практичних аспектів:

«Три роки потому насіння довірчої власності зросло до Закону — наука врешті перейшла до практики, тому 2.0», — зазначив Владислав Кисіль.

Чому саме Fiducia cum creditore?

Під час обговорення правники розглянули фідуцію саме в контексті забезпечення зобов’язань. Вибір був обумовлений інноваційністю такого інструменту. Нагадаємо, що імплементований він був разом із прийняттям Закону 132-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні».

Системний погляд. Функціональна характеристика права довірчої власності

Питання розкрила Інна Спасибо-Фатєєва, д.ю.н., членкиня-кореспондентка НАПрН України, професорка кафедри цивільного права №1 НЮУ ім. Ярослава Мудрого. Так, вона нагадала про низку етапних законодавчих віх, серед яких прийняття: 1. нових законів — в авральному, як зауважила спікерка, порядку, 2. нового Цивільного кодексу, внаслідок 10 років розробки та 3. повторне авральне прийняття нових законів — тепер уже без обговорення з громадськістю.

Аналізуючи Закон 132-ІХ, експертка зосередила увагу на низці його прогалин. Зокрема, за її словами, документ містить значну кількість «розмитих», неконкретних формулювань, які цілком не викликають довіри:

«Я б назвала це певним видом юридичного примітивізму, типу «Хочеш отримати кредит – передай майно у довірчу власність», «Повернеш кошти — повернуть майно».

Крім того, на переконання професорки, процедура прийняття цього Закону повністю суперечить принципам права — відсутні системний підхід, новації не вписані до наявної правової парадигми, проігнороване також проведення апробації (як і фіксація реакції на її результати). Спікерка нагадала, що важливим в Законі є і баланс інтересів — тут його дотримано не було.

Врешті, Інна Спасибо-Фатєєва підсумувала — розробка правової конструкції не має наукового підґрунтя та демонструє системну помилку в регулюванні відносин. Крім того, є всі підстави вважати наявною загрозу правам власника. А от підстави вважати, що введенням довірчої власності покращиться інвестиційний клімат — відсутні.

Фідбек (для) від розробника

Критика є вельми виправданою — такої думки дотримується Денис Малюська, один зі співавторів нововведень. Він розповів, що випадків застосування закону досі не було — практикувати фідуцію «не ризикують». Причин декілька, серед них — невизначеність щодо оподаткування процедур фідуції. Міністр нагадав, що такі зміни мають йти окремим законопроєктом щодо змін до Податкового кодексу — відтак, подані розробниками пропозиції прийняті Парламентом не були. Разом із тим, він підкреслив — цей недолік буде виправлений вже упродовж кількох місяців. Так, за місяць відповідний законопроєкт має бути зареєстрований у Верховній Раді України, а вже восени — прийнятий Парламентом, відповідно, механізм має запрацювати.

«Менше з тим, він уже працює. Пошук у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна засвідчив, що кілька титулів довірчої власності, як способу забезпечення зобов’язань вже були зареєстровані. Відтак, механізм використовується», — зауважив Денис Малюська. 

При цьому, він наголосив, що інститут мав би бути запроваджений в будь-якому разі, адже він передбачений Директивою ЄС, яка регулює забезпечення прав щодо рухомого майна, відповідно — наявність регулювання інституту є обов’язком для всіх країн ЄС.

Щодо фрагментарності інституту в контексті недосконалого опису довірчої власності в ЦК Денис Малюська зауважив — до запровадження механізму, як способу забезпечення, ситуація була ще гіршою:

«Довірча власність згадувалася, проте аж ніяк не регулювалася».

А от щодо тексту Закону — Міністр юстиції закликав надавати активний фідбек, та зауважив — очікує на постатейну критику щодо механізму фідуції для подальшого розгляду та імплементації зауважень до документа.

Всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням. Підписуйтеся на наші сторінки у мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Про всі оновлення ми повідомляємо в режимі реального часу.