КИЇВ — 13 червня 2020 року. Останніх два тижні в Україні тільки й розмов, що про Закон №466-ІХ. АПУ не відставали від тренду та вже встигли обговорити новації в контексті кримінально-правових наслідків, загального впливу на бізнес і, навіть, окремо, на галузь ІТ. Ми ж вирішили детальніше зосередитися на останньому, та все ж остаточно з'ясувати — чи є життя після нововведень для ІТ-бізнесу.

Допомогли розібратися із цим та сформувати покрокову інструкцію для гарантованого «виживання» Ілона Чута, членкиня Ради Комітету АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету, юристка, партнерка Digilaw та Максим Саєвський, адвокат, партнер Digilaw.

Про найбільш хайпові аспекти Закону з іноземним присмаком, «ескімо», «штруделі» та «плюшки», їх вплив на галузь та нову ІТ-еру, разом із порадами для капітанів ІТ-бізнесу — в нашому матеріалі. 

Про поточний стан ІТ-бізнесу наразі  & наслідки карантину та кризи

Карантин та криза теж не ескімо. Як і передбачалося, загалом у світі та в Україні відбуваються певні переналаштування під нові умови. Деякі з тих, хто не мав офіси у власності в ІТ-сфері продовжують оптимізувати орендовані квадратні метри та переходити частково або повністю до онлайну. Державні податкові канікули були маленькою допомогою, та це краще за «нічого».

Є випадки скорочень у штаті, оптимізацій різних «плюшок». Але багато хто з наших клієнтів взагалі ніяк (окрім тимчасового переходу на дистанційну роботу) не відчули на собі прояви карантину. Що стосується кризи, то, мабуть, відголосся ми ще почуємо.

Експертна оцінка Закону України №466-IX. Загальні тези

Україна послідовно імплементує мінімальні стандарти плану BEPS. Закон в цілому відповідає правилам оподаткування, запровадженим в цивілізованому світі.  Швидше за все, загальне негативне сприйняття закону бізнес-середовищем пов’язане з необхідністю докорінних змін у самому ставленні до сплати податків. Держава, виконуючи свої зобов’язання перед міжнародними партнерами примушує бізнес перевести питання з площини «платити податки, чи ні?» до площини: «коли, кому та на підставі яких норм?».

І на цьому потрясіння для бізнесу не закінчаться, адже ефективний контроль за нормами прийнятого закону неможливий без автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки  нерезидентів по CRS. Мова йде про настання часів, коли податкові органи почнуть отримувати в автоматичному режимі інформацію про відкриті рахунки резидентів України  в інших юрисдикціях.

«Інструкція з виживання». Про підводні камені для бізнесу & до чого варто готуватися 

Найбільш хайповим аспектом цього закону є питання, пов’язані з іноземним присмаком. Здається, що скорочення «КІК» в певний момент почало генерувати такий рівень інформаційного тиску, що здатний конкурувати з іншим – «BTC». 

Стосовно правил КІК вже зараз підприємцям необхідно переглянути свою корпоративну структуру та визначити ступінь впливу нововведень на внутрішні бізнес-процеси. Зміни торкнуться всіх, хто має певне бізнес-утворення на теренах іноземної юрисдикції. І, навіть якщо КІК буде відповідати умовам звільнення від оподаткування на території України, необхідність репортити на адресу податкової служби не оминути.

Закон визначає, що звіт по КІК фізособи подаватимуть до ДПС разом із річною декларацією про майновий стан і доходи. Перелік відомостей майбутнього звіту перериває подих і змушує випрямити спину. Серед іншого: 1. розмір доходу КІК  (прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування за фінансовою звітністю); 2. розрахунок скоригованого прибутку КІК, кількість працівників, суми дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб тощо.

Все це має супроводжуватися копіями фінансової звітності. На додаток, податківцям ще й надано право вимагати від контролера КІК подання повноцінного аудиторського висновку. Тут зупинка.

Можна було б розраховувати на наявність вичерпного переліку підстав для реалізації податківцями такого права. Але ні. Єдина підстава – сумнів щодо достовірності фінансової звітності КІК. Чи варто зайвий раз нагадувати, що подібні формулювання істотних норм в реаліях українського податкового адміністрування є корупційно-ризикованими?

І, хоча поки не існує ні затвердженої форми звіту, ані супровідних інструкцій щодо його заповнення - очевидно, що витрати на аккаунтинг з таких питань зростуть. 

Стурбованість викликають і потенційні шляхи обробки податковою масиву «звітної» інформації. Яким буде рівень доступу щодо цих даних?

З одного боку, податкова зобов’язана не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, яка одержується під час виконання контрольних функцій.

З іншого — нещодавній сором з публічними телеграм-каналами, які за ціну віденського штруделя зливають чутливі персональні дані. 

Аутсорсингові та продуктові компанії, інкорпоровані до інших юрисдикцій, відчують на собі ті ж питання. Правила КІК розповсюджуються і на цю галузь, без виключень. Зазвичай, вибір іноземної юрисдикції представниками цієї спільноти відбувається через численні youtube-відео, де силоміць штурмуються затишні офіси їх колег із «тимчасовим» вилученням техніки, непрозору систему оподаткування, низький рівень судового захисту порушених прав та слабке корпоративне законодавство.

Якщо врахувати, що іноземна IT-компанія десь в Делавері підпадає під визначення КІК, то залишається перша ступінь захисту від оподаткування — необхідно вписатися до еквіваленту 2 млн. доларів прибутку. Цілком реальна можливість для більшості українського IT-бізнесу! Та розкрити всі карти перед податковими все ж доведеться на загальних підставах.

А це витрати на адміністрування, які можуть «з’їсти» вагому частину прибутку. Якщо ліміт не витримується, то існує інший інструмент: між Україною та державою-місцезнаходженням КІК укладено договір про уникнення подвійного оподаткування (наприклад ратифікація конвенції з США відбулась 26.05.95 року) та наявна хоча б одна з таких умов:

1. КІК за місцеперебуванням сплачує податок за ефективною ставкою не менш 13 %;

2. Пасивні доходи КІК (проценти, дивіденди, роялті) не перевищують 50 %

Отже, закон надає певні зелені коридори, зокрема й для компаній, які здійснюють реальну діяльність, а не є так званими «компаніями-гаманцями».

Тому, засновники IT-компаній мають вже зараз аналізувати власну структуру діяльності та, перш за все, визначитися з наявністю/відсутністю КІК.

Якщо наявність встановлена, необхідно проаналізувати обсяг витрат, пов’язаних із такою власністю (ми говорили про витрати на підготовку фінансової звітності, аудиторського висновку, необхідність перекладу документів та їх можливу легалізацію тощо).

Якщо прибуток КІК перевищує встановлені для звільнення від оподаткування ліміти, необхідно проконсультуватися щодо інших підстав для звільнення, або механізмів, впровадження яких зможе дозволити відповідати таким підставам.

У випадку, якщо податок в Україні платити все ж необхідно, а в існуванні КІК немає економічного сенсу, то, можливо, необхідно розмірковувати про ліквідацію.

Знову ж таки. Деякі зміни, запроваджені цим законом не мають специфічного відношення до IT, хоча в цілому оцінюються нами позитивно. У контексті судового захисту в податкових спорах та можливого кримінального переслідування ми аплодуємо виключенню (хоча і з запізненням) такої підстави для проведення позапланової податкової перевірки як наявність рішення суду (слідчого судді).

Також в контексті посилення позиції платника податків можна згадати й про обов’язок податківців більш ретельно ставитись до змісту податкових повідомлень-рішень. Нарешті податківці окрім бездушних посилань на порушені норми Податкового Кодексу, зобов’язані навести й обставини вчинених правопорушень, які зображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді письмових пояснень та їх документального підтвердження.

Цим же законом продубльовано збільшення лімітів для ФОП. Залежно від обраної групи граничні суми надходжень складають — 1, 5, 7 млн гривень. Звісно таке підвищення стосується діяльності більшості українських IT-компаній, проте першим ввів його в дію протиепідемічний закон № 540-ІХ.

Прогноз на подальший розвиток подій в ІТ-галузі

Стосовно впливу саме Закону №466-ІХ, то ІТ-спільнота в більшості висловлює занепокоєння. Хоча його норми могли б бути трохи м’якшими, а від України не вимагалося прийняття саме наявної редакції багатьох положень, тенденція деофшоризації та декларування доходів все ж існує вже давно у всіх цивілізованих країнах.

Наші ФОПи вже підтверджують своє резидентство перед контрагентами з інших держав. І, справді, ІТ-бізнес вже потроху готувався до змін. Але все одно, з огляду на реакцію юридичної спільноти, наближеної до ІТ-сфери, зміни та пом’якшення мають відбутися.

Та це взагалі не означає кінець ери ІТ в Україні. А от зміни підходів — так.

Юридичні поради для капітанів ІТ-океану

По-перше, треба усвідомити, що реалії вже точно змінилися. 

По-друге, вже зараз почати приводити свої справи до ладу. Зробити ревізію активів, за допомогою фінансистів та юристів. Більш прискіпливо поставитися до існування своїх іноземних компаній, зрозуміти, що ера компаній-гаманців також вже відходить.

Так, можлива амністія та відстрочення термінів надання звітності по КІК, це буде ясно протягом наступних двох місяців. Але не варто прямо зараз бігти та закривати всі свої офшорні компанії. В юридичній спільності, ми вже давно беремо участь та слідкуємо за змінами. Хайп в ІТ-спільноті викликаний лише набуттям законом чинності, що для юристів було неминучим. Як бачимо, «батут працює».