КИЇВ — 28 травня 2020 року. Минулого тижня відбулася чергова онлайн-зустріч в межах вебінарів із суддями Верховного Суду, присвячена останній практиці ВС. Ключовий доповідач — Сергій Жуков, д.ю.н., суддя-спікер КГС у складі ВС, розповів про судову практику у справах про банкрутство. Глядачі традиційно мали змогу ставити власні запитання спікеру, проте ефірний час обмежений, і значна їх кількість залишилася поза кадром. Тому ми продовжуємо серію матеріалів, щоб виправити ситуацію. До вашої уваги — довгоочікувані відповіді на перший блок глядацьких питань.

*Примітка. Надані відповіді є науковими думками автора щодо юридичних питань застосування КУПБ, а не судовою практикою.

— Як здійснювати продаж майна банкрута за наявності кримінального арешту, який при зверненнях не скасовують у кримінальному провадженні?

— Саме кримінальний арешт Господарський суд процесуально зняти не може.

Відповідно до ч. 10 ст. 77 КУПБ, якщо майно, що продається, є обмеженим в обороті, в оголошенні зазначаються ці обмеження з посиланням на норми закону, які їх встановлюють.

— Які процедури банкрутства застосовуються до ФОП? Практика судів першої інстанції є неоднозначною.

— Відповідно до приписів КУПБ до ФОП можна застосувати такі судові процедури у справі про банкрутство:

1. Процедура реструктуризації боргів боржника.

2. Процедура погашення боргів боржника.

— Як кредитор може вступити до справи про банкрутство після пропущеного 30-денного строку для заявлення вимог кредиторів?

— Порядок вступу такого кредитора визначений приписами ч. 4 ст. 45 КУПБ.

— Під час розгляду вимог кредитора за договором за іноземним правом чи повинен суд з’ясовувати/застосовувати його зміст?

— Слід зважати на те, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, ЗУ «Про міжнародне приватне право», ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Саме зазначені положення ст. 3 ГПК України і є відповіддю на запитання.

— Якою є судова практика щодо реалізації заставного майна за КзПБ?

— Наразі практика КГС у складі ВС щодо реалізації заставного майна за КзПБ відсутня.

— Чи мають суди розглядати скарги на дії (бездіяльність) розпорядника майна, які Кодексом передбачені лише на стадії ліквідації?

— Питання є суперечливим і буде врегульовано судовою практикою.

Від себе можу зазначити, що у разі, якщо розпорядник майна неналежно виконує свої зобов’язання, комітет кредиторів може скористатися механізмом, визначеним п. 4 ч. 8 ст. 48 КУПБ.

— Назвіть нововведення щодо банкрутства фізичних осіб.

— Серед нововведень:

1. Нові судові процедури.

2. Можливість банкрутства фізичних осіб — не підприємців.

3. Особливі підстави відкриття провадження про банкрутство фізичних осіб, передбачених положеннями ч. 2 ст. 115 КУПБ.

4. Спеціальні наслідки закриття провадження у справі про банкрутство саме фізичних осіб.

— Чи є вже перші рішення щодо справ про банкрутство фізичної особи? Розкажіть про особливості цих справ.

— Постанови КГС у складі ВС щодо цієї категорії справ про банкрутство наразі ще відсутні.

— Чи розповсюджується мораторій на задоволення вимог кредиторів на процедуру повернення переплати товариству, визнаному банкрутом?

— Так, якщо боржник (хто повинен повернути переплату) є боржником у справі про банкрутство.

— Чи поширюється принцип процесуальної економії на вимоги про визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу?

— Так, якщо дотримуються інші принципи, які визначені приписами ч. 3 ст. 2 ГПК України.

— Як узгоджується умова вчинення правочину протягом 3 років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, зі ЗСПД?

— Відповідно до приписів ст. 113 КУПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника — фізичної особи, фізичної особи — підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 42 КУПБ серед іншого правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

З урахуванням наведеного, приписи ч. 1 ст. 42 КУПБ застосовуються до правочинів, вчинених фізичною особою, яка є боржником у справі про банкрутство, на підставі положень ст. 113 КУПБ.

— Чи є обов’язковим для суду рішення арбітражу при визнанні вимог кредиторів, не визнане у встановленому законом порядку?

— При розгляді кредиторських вимог суд перевіряє їх правдивість та з урахуванням наданих доказів і відповідності заяви про визнання кредиторських вимог положенням ст. 45 КУПБ.

— Чи може пройти процедуру банкрутства фізична особа, якщо вона винна кошти іншій фізособі за борговою розпискою 2013 р.?

— Замало обставин. Якщо є рішення та виконавче провадження, то слід дивитися на приписи п. 2 ч. 2 ст. 115 КУПБ. Якщо немає позовів, то слід дивитися на положення Глави 19 ЦК України.

— Як захиститися кредитору у разі порушення боржником мирової угоди, затвердженої судом у процедурі банкрутства?

— Звертатися до суду із заявою про розірвання мирової угоди.

— Розкажіть про стягнення заборгованості за основною винагородою керуючого з правонаступника кредитора за умови сингулярного правонаступництва.

— Відповідно до приписів ч. 2 ст. 52 ГПК України усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив.

— Чи діє заборона стягнення за виконавчими документами під час мораторію на виконавчі провадження за поточними зобов’язаннями?

— Відповідно до положень ч. 5 ст. 41 КУПБ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов’язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Але відповідно до абз. 1 ч. 3 КУПБ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, зокрема на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (також і одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж та у разі виконання рішень у немайнових спорах.

— Якою є юрисдикція спору щодо оскарження дій державного виконавця за зведеним виконавчим провадженням при банкрутстві боржника?

— Питання потребує вирішення за допомогою судової практики. Адже відповідно до ч. 6 ст. 302 ГПК України, серед іншого, справа підлягає передачі на розгляд ВП ВС, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції.

— На що потрібно звертати увагу, готуючи доказову базу при поданні позову про оскарження торгів у межах справи про банкрутство?

— На приписи Книги 3 Розділу V КУПБ.

Далі буде.