КИЇВ – 21 травня 2020 року. Минулого разу ми розповіли про те, до чого варто готуватися роботодавцям і як забезпечити належні умови роботи працівникам по завершенню карантину. З наближенням другої хвилі його послаблення, ми вирішили дізнатися все про податки після карантину. Відповіді надали Андрій Реун, заступник Голови Комітету з податкового та митного права, партнер, керівник податкової практики Юридичної групи LCF та Ігор Бєлицький, Юрист податкової практики Юридичної групи LCF. До вашої уваги – максимально всеосяжний матеріал.

— Запроваджені протягом останніх двох місяців карантинні заходи починають послаблювати, надаючи можливість бізнесу поступово повертатись до роботи. Протягом цього часу парламентарі встигли прийняти доволі значний обсяг нових правил в сфері оподаткування, які можуть суттєво відобразитися на податковому обов’язку та контролі за його виконанням. Частина норм закінчать свою дію разом із завершенням карантину, деякі продовжать діяти протягом 2020 року або його частини, а ряд правил залишаться з нами на постійній основі, якщо в майбутньому не будуть змінені.

Коли готуватися до скасування «карантинних» податкових правил?

Необхідно розуміти, що поступові послаблення карантинних заходів не скасовують карантин в цілому. В надії, що епідеміологічна ситуація буде і надалі покращуватись, можемо припустити повне скасування карантину в досяжному майбутньому. Однак, слід враховувати, що де-юре карантин може бути продовжений Кабінетом міністрів України ще на певний час, хоча і зі значним скасуванням обмежень.

У випадку підписання Президентом прийнятого Верховною Радою законопроекту №3329-д від 30.04.2020 року, значна кількість пільг та послаблень адміністрування для платників податків закінчить свою дію в останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Фактично, відповідний строк буде задіяний в місяці, в якому завершиться внесення змін до дати закінчення карантину у всім відомій постанові Кабінету міністрів України №211. Як відомо, карантин було продовжено до 22.06.2020р. Тому, якщо всеукраїнський карантин не буде скасовано в травні 2020р., на припинення податкових послаблень можемо очікувати з 01.07.2020р.

Що з податковими перевірками?

Важливе питання, яке турбує бізнес одразу після закінчення всеукраїнського карантину – податкові перевірки. Проведення перевірок, які були розпочаті до 18 березня 2020 року, буде продовжено з першого дня місяця, наступного за місяцем закінчення карантину. В свою чергу, підприємства, планові перевірки яких не були розпочаті до карантину зможуть знайти себе в оновленому плані-графіку перевірок, який контролюючий орган презентує протягом 10 днів після завершення карантину.

З однієї сторони, підприємства отримають певний час з моменту закінчення карантину для самостійного проведення податкової діагностики перед тим, як мораторій на перевірки вичерпає свою дію. Однак, існує певна неузгодженість, яка торкнеться підприємств, що очікували на інспекторів. Якщо карантин закінчується в першій половині місяця, то план-графік повинен бути опублікований до закінчення мораторію, що надасть бізнесу деякий час для підготовки до перевірок. У випадку ж скасування карантину в кінці місяця, то про новий план-графік платники податків дізнаються уже при наявності у контролюючих органів права на проведення перевірки, тому перші підприємства від перевірки відділятиме лише 10 календарних днів, передбачених пунктом 77.4. статті 77 ПК України для вручення наказу. Логічно припустити, що в першу чергу перевірятимуть ті підприємства, які планували перевірити протягом березня-травня, однак відповідний обов’язок щодо збереження хронологічного порядку за фіскалами парламентарі не закріпили, що може призвести до сюрпризів при пошуку себе у новому плані-графіку. Тому платникам податків не варто баритись із превентивними передперевірочними заходами.  

Про відповідальність за податкові правопорушення

За період карантину штрафні санкції та пеня за податкові правопорушення не будуть застосовуватись, хоча із рядом виключень. Зокрема за порушення податкового обов’язку в частині справляння ПДВ, акцизного податку та ренти контролюючі органи зможуть застосовувати санкції в тому числі і за період карантину. В даному випадку, платник податків звільняється від відповідальності за неподання декларації чи несплати податкових зобов’язань з ряду податків, однак неподана декларація може бути підставою для позапланової документальної перевірки згідно пункту 78.1.2. статті 78 ПК України. Тому, навіть у випадку, якщо підприємство не є платником ПДВ, акцизного податку чи ренти, варто здійснити самостійний аналіз дотримання податкової дисципліни.

Відновлення строків адміністративного оскарження та надання податкових консультацій

Варто згадати, що припинення карантину відновить строки, передбачені статтею 56 ПК України. Тому, платники податків, які досі очікують на рішення за своїми скаргами або індивідуальні податкові консультації – їх отримають. Однак, і платникам податків, у яких є запити на інформацію від контролюючих органів або бажання оскаржити в адміністративному порядку їх рішення слід поквапитись із відповідним реагуванням. Для визначення граничного строку слід від встановленого строку відняти кількість днів, які сплили до зупинення строків, та відрахувати відповідну кількість від першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому закінчиться карантин.

Аналогічне закінчення періоду незастосування санкцій, мораторію на проведення перевірок та зупинення строків розгляду скарг у зв’язку із припиненням карантину також відбудеться в частині адміністрування єдиного соціального внеску.

Про процесуальні строки при розгляді справ в адміністративних судах

Продовження процесуальних строків очікує і на осіб, які оскаржують рішення, дії або бездіяльність податківців в судах. Подібних правил продовження відліку строку не було прийнято, тому логічним буде припустити їх аналогічний розрахунок, однак не з першого дня наступного місяця, а з першого дня після скасування карантину. Виключенням можуть стати справи, провадження у яких було зупинене у зв’язку із введенням карантинних заходів, що, у відповідності до вимог частини 10 статті 120 КАС України, саме по собі зупиняє процесуальні строки, та потребує клопотання учасників справи або ініціативи суду для поновлення провадження.

Про пільги щодо сплати земельного податку та податку з нерухомості

Платники земельного податку за земельні ділянки, які використовують у господарській діяльності та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки із об’єктів нежитлової нерухомості мають право на звільнення від оподаткування відповідними податками за березень 2020 року.

Для застосування відповідної пільги юридичним особам – платникам відповідних податків слід подати до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію. Оскільки подання відповідної декларації є правом платника, то її відсутність призведе до необхідності сплати податку в тому числі і за березень 2020 року.

Водночас, відповідні пункти 52⁴ та 52⁵ підрозділу 10 Перехідних положень ПК України встигли оновитись під час карантину. Спочатку передбачалась пільга протягом березня-квітня 2020 року, однак згодом квітневий звітний період було виключено. Особи, які встигли подати уточнюючу податкову декларацію та зменшити податкові зобов’язання за обидва місяці повинні були до 30 квітня подати нову уточнюючу декларацію, якою повернути зобов’язання за квітень 2020 року.

Слід також відзначити, що сплата плати за землю та податку на нерухоме майно за квітень 2020р. у строк до 30 червня 2020 року не тягнутиме за собою нарахування пені та штрафних санкцій.

Про орендну плату за період карантину

Відновлення платежів варто очікувати не лише від власників нерухомості, але і від орендарів, діяльність яких була заборонена, оскільки можливість звільнення від орендної плати, передбачена частиною 6 статті 762 ЦК України, на підставі введених карантинних заходів, також прив’язана до їх закінчення.

Про здорожчання певних товарів

Після виходу із карантину також слід очікувати зростання цін на товари, необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, та до яких входять зокрема такі звичні Ібупрофен, Парацетамол, Діазепам, Аброксол та Хлоргексидин, оскільки із закінченням карантину припиниться право платників податків на звільнення від оподаткування ПДВ операцій з імпорту відповідних товарів та їх постачання на території України. Окрім цього, незалежно від скасування чи продовження карантину, з 30 червня 2020 року скасовується звільнення від сплати ввізного мита при імпорті відповідних товарів.

Про карантинні новації, які триватимуть і після завершення обмежень

Деякі зміни, запроваджені в зв’язку з карантином, будуть чинними протягом 2020 року, а деякі і надалі.

1. Примусове стягнення податків з бюджету заборонено до 2021

Серед обмежень, важливим є прийняте зі змінами до Закону України «Про Державний бюджет» тимчасове незастосування частини 1 статті 25 Бюджетного кодексу України. Саме відповідна норма надає Держказначейству право на безспірне списання коштів з бюджету за рішенням суду. Тільки бізнес з полегшенням видихнув після висловленої Великою палатою Верховного Суду про стягнення суми бюджетного відшкодування, як ефективного способу захисту порушених прав, як відповідне списання коштів заморожується до 2021 року. Крім бюджетного відшкодування ПДВ, із дією відповідної норми стикнуться особи, на чию користь судами прийняті рішення про стягнення з бюджету сум надміру/помилково сплачених податків, а також сум судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Очевидно, що відповідні зміни пов’язані із необхідністю забезпечення можливості більш чіткого планування державного бюджету, що в умовах постійних стягнень на користь платників податків, ускладнюється, однак відкритим залишається питання, яким чином будуть формуватися черги на отримання коштів з 1 січня 2021 року.

2. Збільшення лімітів для платників єдиного податку

Основні ж послаблення, які очікують платників податків в 2020 році стосуються самозайнятих осіб. Зокрема, фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, отримали збільшення ліміту доходу від 1000000 до 7000000 гривень в залежності від групи, який дозволяє сплачувати єдиний податок.

3. ЄСВ полегшення для ФОП на загальній системі та самозайнятих осіб

Крім того, Верховна Рада України врегулювала питання сплати самозайнятими особами єдиного соціального внеску в частині його подвійної сплати та для «сплячих» підприємців. Так, у випадку підписання законопроекту №2166 Президентом, особи, які провадять незалежну професійну діяльність будуть звільнені від сплати ЄСВ за себе, якщо вони також перебувають на обліку як фізичні особи підприємці. Крім того, якщо самозайнята особа є паралельно найманим працівником, а розмір сплачуваного роботодавцем ЄСВ є не меншим за мінімальний розмір, то такі особи сплачують ЄСВ за себе на добровільній основі.

Також, фізичні особи-підприємці, які обрали загальну систему оподаткування, сплачуватимуть ЄСВ лише у місяці отримання доходу, однак у розмірі, що не є меншим за мінімальний. Тобто розмір доходу не має значення для виникнення обов’язку зі сплати мінімального ЄСВ, важливим є сам факт отримання доходу. Водночас, відповідна норма не поширює свою дію на підприємців – платників єдиного податку, що створює певну їх дискримінацію.

Крім того, «сплячі» фізичні особи-підприємці (крім «спрощенців»), яким було нараховано недоїмку з ЄСВ та пеню з 2017 року, та які її ще не сплатили, отримають можливість на її списання, для чого необхідно буде подати до контролюючого органу відповідну заяву та звітність за відповідні періоди, а також припинити реєстрацію підприємницької діяльності. Підприємцям, які встигли сплатити аналогічну недоїмку, вона повернута не буде, однак вони зможуть розраховувати на страховий стаж.

Про очікувані податкові зміни

1. РРО «дефіскалізація»

Не оминули парламентарі і питання тотальної фіскалізації та використання реєстраторів розрахункових операцій. У зв’язку із останніми подіями, вступ в дію Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» відтерміновується та почнеться із 1 серпня 2020 року.

Також наразі обговорюється та готується законопроект, який покликаний надати можливість звільнення від обов’язку використання реєстраторів розрахункових операцій платників єдиного податку першої групи, та платників другої групи, які здійснюють роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах, продуктовими виробами в спеціалізованих магазинах, товарами культурного призначення та товарами для відпочинку, косметичними товарами та туалетними приналежностями, квітами, насінням, добривами, сувенірами та виробами народних майстрів, матеріалами й устаткуванням для самостійного виконання будівельних або ремонтних робіт у домашніх умовах, а також здійснюють надання послуг з приготування та продажу їжі, морозива, квасу, кави, чаю інших гарячих напоїв (крім підакцизної продукції) для негайного споживання з автомобілів або пересувних вагончиків, торгових наметів. При цьому, ліміт розміру доходу платників другої групи, в цілях невикористання РРО, планують обмежити 1500000 гривень, а також встановлять максимальну площу приміщення, яка використовується для роздрібної торгівлі.

2. Деофшоризація 

Не слід забувати і про прийнятий ще 16 січня 2020 року законопроект №1210, який очікує підпису Президента. Про даний законопроект уже сказано досить багато, лиш нагадаємо, що крім ряду удосконалень, ним буде введено абсолютно нові для України інститути вини при скоєнні податкових правопорушень, контрольованих іноземних компаній, також буде змінено критерії бенефіціарного власника доходу, визнання постійного представництва, і введено в законодавчу площину поняття та критерії ділової мети.

Сподіваємось, що для після підписання Президентом цього законопроекту, до нього будуть внесені зміни, спрямовані на відтермінування вступу в силу деяких його положень та/або пом’якшення деяких деофшоризаційних заходів. 

3. Податок на виведений капітал

Ще одним очікуваним після карантину суттєвим нововведенням може стати податок на виведений капітал. Розгляд відповідного законопроекту №1185 від 29.08.2019 планувався у квітні, однак, цілком може відбутись після покращення епідеміологічної ситуації в країні. Сама концепція не є новою: якщо прибуток не розподіляється, то він не оподатковується. Таким чином, планується заохотити підприємства реінвестувати отримані кошти у розвиток бізнесу. Оподаткуванню же підлягатимуть операції з виведення капіталу. Автори законопроекту передбачили досить широкий перелік подібних операцій, до яких серед інших, будуть входити, крім звичайної виплати дивідендів, повернення внесків, виплата процентів нерезидентам з низькоподаткових юрисдикцій, виплата коштів, що перераховуються нерезидентам у межах договорів страхування, укладених зі страховиками – нерезидентами, виплата коштів та/або передача майна платником податку – резидентом, який провадить діяльність від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента, на користь такого нерезидента в межах відповідного договору комісії, доручення, виплата роялті неплатнику податку. Ставки будуть диференційовані, в залежності від виду операції, та коливатимуться від 5 до 20%.

Ідея, звичайно, цікава, однак повне введення податку на виведений капітал може призвести до значних втрат бюджету, що, особливо в нинішніх умовах, не є прийнятним. Тому, наразі обговорюється формування фіскально-нейтральної моделі оподаткування компаній із оборотом до 200 мільйонів, частка яких становить близько 97% від загальної кількості підприємств. Однак, відсікання таких підприємств від нового інструменту стимулювання до реінвестування коштів у власний розвиток може вбити одну із основоположних ідей введення нового податку на заміну податку на прибуток. Тому, одна із основних задач законодавця – віднаходження належного балансу.

В цілому, Верховною Радою проведено досить клопітку роботу в сфері податкової політики, яка, хоча і за наявності деяких неузгодженостей правового регулювання, дозволила суспільству більш м’яко адаптуватись до нових викликів. Водночас, це лише перший етап, продовженням якого, очевидно, має стати пошук належних податкових стимулів для бізнесу, які дозволять в найкоротший строк перезапустити економіку та повернути країну із кризи. Звичайно, державний інтерес повинен бути при цьому врахований, однак саме досягнення позитивного кінцевого результату в досяжному майбутньому повинно стати його основою.