КИЇВ – 13 травня 2020 року. 3 квітня 2017 року був оголошений добір на посаду судді місцевого суду. Відтоді минуло понад 3 роки, проте процедури не завершені, а письмові роботи кандидатів на посади не оцінені. Ми продовжуємо спілкуватися із досі непризначеними суддями Добору – 2017, які опинилися у замкнутому колі «Проблеми 367» на фоні кадрового дефіциту в судах. Про райдужний початок історії та сумне її продовження на цей раз ми поговорили із Катериною Ремез (м. Дніпро) та Юлією Чорнухою  (м. Кременчук).

«За 9 місяців наполегливої праці ми всі змінилися. Настільки, що у день випуску не уявляли, як повернутися на роботу та з кардинально новим світоглядом виконувати функції захисту або обвинувачення. Нас готували до того, що одразу після іспитів ми приступимо до суддівської роботи. І ми дійсно готові»

Готові, проте вимушені й надалі працювати на попередніх посадах: адвокатів, прокурорів, науковців, тощо.

– 367 кандидатів на посаду судді вже четвертий рік поспіль чекають на перевірку їхніх знань. Чи не розглядаєте ви це як додаткову перевірку часом? Не передумали ставати суддею?

(К.Р.) Мені дуже сподобалася фраза однієї колеги з добору, мовляв, життя ширше за мантію. Дійсно, процедури 4-го добору тривають з квітня 2017 року, ми перейшли трирічний рубіж. При цьому, прогнозованого на початку оголошення конкурсу результату не видно навіть на горизонті.

У квітні-вересні 2017 року ВККС та керівництвом НШСУ анонсувалося, що одразу по завершенню спецпідготовки кандидати почнуть працювати, бо потреба у нових, незаангажованих суддях є вже критичною — суди один за одним перестають здійснювати правосуддя.

Кандидатам спочатку пропонувалося, а згодом – рекомендувалося, звільнитися з роботи, налаштувати себе повністю на участь у доборі. Під таким гаслом проходило і навчання в Національній школі суддів.

У перший день навчання нам сказали забути, хто ми є: «Ви більше не адвокати, прокурори чи юрисконсульти, ви – майбутні судді».

За 9 місяців наполегливої праці ми всі змінилися. Настільки, що у день випуску не уявляли, як повернутися на роботу, з кардинально новим світоглядом виконувати функції захисту або обвинувачення.

Програма навчання була справді важкою, але дуже якісною та продуктивною. За цей період представників різних юридичних професій повністю підготували до світу правосуддя. Підготували до того, що одразу після іспитів ми розпочнемо суддівську роботу і взагалі не матимемо часу на «розкачування». І ми дійсно готові.

Проте, продовжуємо працювати адвокатами, прокурорами, науковцями, юрисконсультами, помічниками суддів тощо.

А працювати стало важче. Мій от юридичний стаж починається з вересня 2006 року, адвокатський – з травня 2011. Разом із тим, впевнено скажу, що настільки критичної ситуації із кадровим наповненням судів в Україні не було ще ніколи.

Так, наприклад, Бабушкінський районний суд м. Дніпра не має жодного судді-цивіліста. Позови про стягнення аліментів, розлучення, всиновлення не розглядаються роками. А мова, між іншим, йде людські долі — це соціальні справи, що мають найбільше значення для людей.

Тут зауважу, що це один з найбільших районів міста-мільйонника. Згаданий районний суд несе найбільше навантаження на слідчих суддів, тому наповнення вакансій має бути першочерговим завданням. Я так думаю.

Крім того, після навчання починаєш висувати до себе значні вимоги: як професійні, так і етичні. Звичайна адвокатська робота – написання позову, наприклад, виконується вже за стандартами написання рішення. Виступ у суді плануєш так, ніби сам хотів би чути, бувши суддею — коротко, по суті, без маніпуляцій фактами та належними висновками.

Гадаю, що є певна користь від того, що одразу після шкільних лав ми не приступили до суддівської роботи, а трохи згадали, як це бути стороною у процесі. Будучи суддею, дуже важливо пам’ятати, що ти несеш значну відповідальність за людські долі, а робота судді – не місце для реалізації власних амбіцій.

А подолання кадрової кризи в судовій гілці потрібно вирішувати негайно. Держава витратила чималі кошти на підготовку 367 кандидатів в судді. Наразі ми справді готові приступити до роботи, і, при цьому, для нас дійсно важливо відновити роботу судів, що не здійснюють правосуддя. Тож, на мою думку, необхідно якнайшвидше завершити процедури щодо резерву 367 кандидатів та проведення конкурсу на всі наявні вакантні посади.

(Ю.Ч.) Вибачте, перевірка часом? 367 кандидатів на посаду судді пройшли значно серйознішу перевірку щодо своєї мотивованості стати суддями. Ми всі дійсно успішно пройшли відбірковий іспит, спеціальні перевірки, перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перевірку декларації родинних зв’язків, психологічні тестування, кваліфікаційні іспити.

Та найбільшою перевіркою для кожного з нас стала необхідність залишити на 9 місяців свої сім’ї, дітей, роботу задля навчання у Національній школі суддів України. Жодний добір кандидатів на посаду суддів не проходив такого навчання. Понад три роки ми живемо в режимі постійного очікування іспитів, перевірок, тестувань тощо. Внаслідок політичних подій добір кандидатів на посаду суддів 2017 року замість регламентованої законодавством процедури, набула невизначеності, випробування часом, непередбачуваності результатів та абсолютної залежності від політичної волі високопосадовців.

Та, все ж, ми маємо надію, що Добір — 2017 все ж набуде успішного фіналу, а судова система отримає нових мотивованих суддів, які пройшли насправді унікальне навчання та готові розділити з чинними суддями неймовірне навантаження, яке зростає щодня.

— Яким може бути вихід із цієї ситуації?

(Ю.Ч.) Згідно з чинним законодавством, результати виконаного учасником іспиту практичного завдання встановлюються членами ВККС. Перевірка практичних завдань може здійснюватися відповідними фахівцями у складі екзаменаційної комісії, однак, її склад також має визначатися рішенням ВККС. Затвердження результатів іспитів, рейтингу кандидатів на посаду судді та затвердження резерву на заміщення вакантної посади судді також віднесено до повноважень Комісії. Та, от нюанс — із набранням чинності у листопаді 2019 року ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів щодо діяльності органів суддівського врядування» повноваження членів ВККС припинились, а новий склад Комісії не сформовано до сьогодні.

Отже, розблокування добору на посаду суддів місцевого суду можливе виключно шляхом внесення змін до законодавства в частині надання іншому органу до моменту початку роботи нового складу ВККС повноважень щодо визначення складу екзаменаційної комісії, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту тощо. Таким органом може бути саме Вища рада правосуддя.