КИЇВ — 07 травня 2020 року. 6 березня 2020 року набрало чинності Положення про дуальну форму здобуття професійної освіти, затверджене наказом Міністерства освіти та науки України від 12 грудня 2019 р. № 1551 (далі – Положення). Що ж таке дуальна форма освіти, як вона працює та в чому нагальна її потреба для України? Дізналися в Ірини Романюк, адвокатки АО «SLS Group».

Дуальність у здобутті освіти — що це?

Дуальна форма здобуття освіти передбачає поєднання здобувачами теоретичної підготовки у закладах освіти з практичною — на робочих місцях задля набуття відповідної профкваліфікації. Саме у цьому і полягає дуальність — обов’язкове доповнення та удосконалення здобутих теоретичних знань практичним досвідом їх реалізації. 

При впровадженні цієї форми освіти навчальний заклад та роботодавець є рівноправними партнерами, бо останній може брати участь у розробці робочих та індивідуальних навчальних планів і оцінювати результати кожного здобувача. Зацікавленість роботодавців у такій співпраці полягає в бажанні отримати молодого висококваліфікованого працівника, який максимально мотивований до роботи на підприємстві одразу після закінчення навчання.

Варто зауважити, що Україна не є новатором у впровадженні дуальної форми в освітньому процесі. Батьківщиною дуального підходу до організації навчального процесу вважається Німеччина, яка почала випробовувати таку форму освіти з 60-х років минулого століття. Згодом цей досвід запозичили й інші європейські країни, такі як Канада, Австрія, Швейцарія та ін. 

Хоча існує думка, що дуальна освіта найбільше підходить для підготовки за технічними спеціальностями, німецький досвід свідчить, що спектр застосування цієї моделі набагато ширший. Так, у Німеччині до переліку програм, що включають підготовку за дуальною формою, входять: фінанси, переробна промисловість, торгівля, сфера послуг, транспорт та логістика, туризм, міжнародне бізнес-адміністрування, бізнес-інформатика, ІТ, будівництво, електрична інженерія, машинобудування та ін.

В Україні процес підготовки до втілення дуального способу здобуття освіти розпочався зі схваленням 19 вересня 2018 року Кабінетом Міністрів Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти. У ній визначено поняття дуальної освіти, етапи її впровадження в Україні, основні права та обов’язки навчальних закладів та підприємств. Далі, 3 квітня 2019 року КМУ затвердив План заходів з реалізації Концепції підготовки фахівців за дуальною формою здобуття освіти, яким передбачено конкретні завдання щодо розробки нормативних актів, проведення аналітичних та організаційних заходів на шляху впровадження дуальної форми освіти у навчальний процес. І уже на виконання Плану заходів було затверджене Положення про дуальну форму здобуття професійної (професійно-технічної) освіти, яке визначає підстави, умови та порядок здобуття такої освіти за дуальною формою у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Основні етапи організації освітнього процесу за дуальною формою навчання

Після прийняття керівником навчального закладу наказу про запровадження дуальної форми здобуття освіти умовно можна виділити наступні етапи подальшого процесу:

— призначення у закладі освіти координатора – особи, яка здійснює організаційний, методичний та документальний супровід дуальної форми здобуття освіти;

— укладення між закладом освіти та підприємством договору щодо провадження професійної освіти за дуальною формою;

— формування закладом освіти на підставі укладених із підприємствами договорів переліку суб’єктів господарювання, що надають здобувачам освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження професійно-практичної підготовки. Такий перелік необхідний для забезпечення здобувачам освіти можливості обирати місце для проходження професійно-практичної підготовки;

— виявлення здобувачем освіти бажання перейти на дуальну форму навчання, укладення між здобувачем, закладом освіти та підприємством тристороннього договору, який регулює права та обов’язки усіх сторін у процесі здобуття освіти за дуальною формою навчання;

— направлення закладом освіти здобувачів освіти на професійно-практичну підготовку до підприємства, закріплення за здобувачами освіти майстрів виробничого навчання;

— визначення підприємством координатора та наставників для здобувачів освіти, а також розподіл підприємством здобувачів освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів відповідно до укладених договорів та вимог і потреб освітньої програми/стандарту професійної освіти;

— безпосередньо здобуття професійної освіти за дуальною формою, що передбачає обов’язок ведення учнем щоденника із записами про виконання графіка освітнього процесу, набуття ним професійних і ключових компетентностей, визначених освітньою програмою/стандартом професійної освіти, поточне оцінювання результатів навчання;

— підсумкове оцінювання результатів навчання здобувача закладом освіти спільно із підприємством.

Важливу роль в організації освітнього процесу за дуальною формою навчання має наставник — працівник підприємства, який передає набуті досвід та знання здобувачам освіти під час практичної підготовки та сприяє адаптації учнів до робочого місця.

У чому полягають переваги дуальної форми навчання і чому це важливо для України?

Як стверджує Міністерство освіти та науки, дуальна форма навчання має ряд позитивних показників, як наприклад:

—  організація співпраці політиків, бізнесу, соціальних партнерів;

— розробка законодавчого підґрунтя для визнання національних стандартів якості професійної освіти;

—  навчання учнів під час трудової діяльності;

— залучення кваліфікованого персоналу з виробництва до педагогічної діяльності (інструктори, викладачі);

—  здійснення інституційних досліджень і консультування (моніторинг якості надання освітніх послуг у сфері професійної освіти, оновлення освітніх стандартів);

—  врахування конкретних запитів підприємств до змісту та якості професійної освіти.

Однак в Україні в процесі практичного втілення такої форми навчання виникають певні труднощі. Чому:

— низька обізнаність учнів про цю форму навчання і відсутність умов для усвідомленого вибору підприємства, на який здобувачі освіти мають право, бувши третьою повноправною стороною у дуальній формі здобуття освіти; 

— необхідність максимально спростити бюрократичну процедуру переходу здобувача на дуальну форму освіти;

— пошук оптимальних моделей розподілу часу навчання у закладах освіти та на робочому місці, з урахуванням особливостей роботи у різних галузях (наприклад, в аграрній, де види робіт напряму пов’язані із сезонними змінами);

— пошук закладами освіти роботодавців, які зацікавлені вкладати кошти у підготовку учнів за дуальною формою навчання. 

На сьогодні дуальна форма навчання тільки починає впроваджуватися в український навчальний процес. Вона покликана налагодити ефективну співпрацю навчальних закладів із ринком праці та створення реальної можливості впливу фахівців ринку на зміст освітніх навчальних програм. Водночас, дуальна форма здобуття освіти не повинна абсолютизуватися, а рішення про її впровадження та вибір спеціальностей, підготовка за якими буде здійснюватися за дуальною формою, має прийматись з огляду на потреби роботодавців та особливості національної економіки та законодавства.