КИЇВ — 01 травня 2020 року. Про застосування практики ЄСПЛ в національній судовій практиці розповів Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду, доктор юридичних наук.

«Мало знати практику ЄСПЛ. Потрібно за нею слідкувати»

Всі вебінари можна переглянути на Youtube-каналі АПУ. Наступна зустріч відбудеться 14 травня, зареєструватися можна за посиланням.

Застосування практики ЄСПЛ — головне

Розпочав свою доповідь спікер із загальних аспектів. Так, він розповів, що при розгляді справ суди застосовують практику ЄСПЛ як джерело права — як рішення, ухвалені стосовно України, так і щодо інших держав. При цьому, посилаючись на рішення, використовується офіційний переклад Конвенції українською мовою. За його відсутності, суд має користуватися оригінальним текстом. При цьому, пан Бабанли не радить використовувати в документах прямі цитати власного дослівного перекладу, адже той не може бути максимально коректним.

Ресурси для пошуку

Серед них спікер назвав офіційну базу даних ЄСПЛ — HUDOC, офіційний сайт ЄСПЛ. Останній, за словами Бабанли, містить значну кількість аналітичних матеріалів, огляди практики, прес-релізи останніх рішень та звіти за попередні роки. Крім того, він порадив і сайти Мін’юсту та Верховного Суду, «Практика ЄСПЛ. Український аспект» та згадав про Knowledge Sharing Platform — поки закриту для доступу платформу-мережу Вищих судів, куди входять представники Верховних та Конституційних Судів держав-членів Ради Європи. Вона має об’єднати всі аналітичні матеріали щодо практики ЄСПЛ. Також спікер детально пояснив механізм швидкого та правильного пошуку інформації на згаданих ресурсах і коректного посилання на них.

Проблема релевантного застосування практики ЄСПЛ

«Порада! Після знаходження релевантного рішення не варто зупинятись»

Расім Бабанли розповів, що для України наразі ця проблема є значною — рішення ЄСПЛ застосовується нерелевантно дуже часто. За його словами це відбувається через те, що правозастосувач не завжди аналізує його повний текст і використовує окремі фрагменти на власний розсуд. Врешті, цитата не співвідноситься із реальними обставинами: «Нерелевантно — це коли ви намагаєтеся процитувати рішення про взяття під варту для практики про розгляд пенсійного спору». 

Для того, аби уникати таких ситуацій, спікер радить — «читайте рішення повністю та виключайте фрагментарність». Так, він розповів про критерії релевантності та підкреслив — мало знати практику ЄСПЛ, за нею потрібно постійно слідкувати з огляду на динамічність її розвитку.

Наступним спікер розглянув конкретні кейси релевантної практики ЄСПЛ у кримінальному судочинстві.

«Наявність захисника не завжди = наявності ефективної правової допомоги»

Так, він згадав усталену позицію ЄСПЛ щодо забезпечення права на захист і на прикладі рішень обґрунтував обов’язок держави гарантувати ефективний правовий захист особі.

Основною ж проблемою щодо запобіжних заходів, за словами пана Бабанли, є надмірна тривалість їх застосування у виді тримання під вартою та необґрунтованість рішень про його продовження.

Також спікер розглянув рішення ЄСПЛ щодо негласних слідчих дій, обшуку, проаналізував окремі аспекти судового розгляду та наостанок — відповів на питання від учасників вебінару.

З презентацією Расіма Бабанли можна ознайомитися за посиланням.