КИЇВ — 17 квітня 2020 року. Ми продовжуємо онлайн-проєкт, присвячений обговоренню останньої судової практики Верховного Суду. Спікером третьої онлайн-зустрічі став Всеволод Князєв, Секретар Великої Палати Верховного Суду. Він розповів про критерії розмежування судової юрисдикції на практиці ВП ВС.

Ми зібрали для вас ключові тези вебінару.

Розмежування: навіщо потрібне?

Проблема розмежування предметної та суб’єктної юрисдикції, за словами пана Князєва, на практиці виникає дуже часто, адже юристи не завжди можуть правильно його визначити. Суддя зауважив, що це нормальне явище, бо врегулювати таке питання на законодавчому рівні, визначивши чіткі критерії процедури, неможливо:

«Було б ідеально, якби всі справи розглядалися одним судом, наприклад, загальної юрисдикції — не виникало б жодних дискусій і спорів».

Однак законодавець все ж визначає пріоритети в межах окремої юрисдикції та встановлює для них відповідний порядок розгляду. Так, наразі в Україні визначено окремі порядки розгляду для адміністративного (особливі специфіка та інструменти), господарського судочинства (економічні спори) та створено Вищий спеціалізований суд з питань ІВ.

Як розмежовувати?

В теорії існує ключове правило, відповідно до якого більшість справ розглядається в цивільній юрисдикції. Крім того, є підхід визначення юрисдикції за предметом, суб’єктом і прямою вказівкою у законі. Та, на думку Всеволода Князєва, такі підходи вже втрачають свою актуальність.

Пріоритетність критеріїв при розмежуванні

У практиці ВП ВС головним підходом при визначенні юрисдикції є предмет спору. Тільки після цього визначається суб’єкт.

Критерій 1. Пряма вказівка в законі

Якщо в законі визначено, в межах якої юрисдикції має розглядатися спір, то це застосовується першочергово, лише потім — всі інші критерії.

Наприклад, закон прямо визначає, що, спори, які випливають із публічної служби, розглядаються відповідно до адміністративного судочинства.

Щодо спорів, які стосуються управління юридичною особою, пан Князєв згадав про справу 667/1/16 та серії постанов щодо припинення повноважень керівника юридичної особи. Відповідно до законодавства такі спори належать до компетенції господарських судів.

Критерій 2. Публічні чи приватно-правові відносини?

Всеволод Князєв зауважив, що такий розподіл може бути простим, як от щодо стягнення заборгованості по кредитному договору — приватно-правові відносини, або виборчих спорів — публічні. Та часто трапляються випадки, коли визначити розподіл складно, адже питання мають комплексний характер, тож суддя звернувся до найцікавіших кейсів ВП ВС, детально описавши кожен з видів відносин.

Критерій 3. Після розмежування пан Князєв навів приклади вимог, які не підлягають судовому розгляду.

Наостанок Секретар Великої Палати Верховного Суду відповів на запитання учасників онлайн-зустрічі.

Оцінка щодо юрисдикційності законопроєкту №3296

За словами пана Князєва, будь-які зміни в питаннях юрисдикції повинні ухвалюватися виключно, якщо вони приведуть до покращення. Наразі ж такі спори розглядаються переважно районними судами цивільної юрисдикції. Це не сприяє покращенню становища особи: «Не вбачаю нагальної потреби змінювати юрисдикцію цих спорів», — підкреслив суддя. 

Про механізм розмежування спорів, що виникли через рішення консультативно-нарадчих, державних органів та місцевого самоврядування

Залежить від наслідків рішення для особи. На думку спікера, такі спори належать, скоріше, до адміністративної юрисдикції.

Остання позиція ВП ВС щодо юрисдикції земельних спорів

Якщо особа звертається за отриманням дозволу на розробку проєкту відведення земельної ділянки, це адміністративний спір. З моменту надання дозволу рішенням Ради такі спори належать до цивільно-господарської юрисдикції.

Наступна онлайн-зустріч в рамках серії вебінарів з суддями ВС відбудеться 24 квітня.

АПУ & ВС: перший вебінар. Олена Кібенко та Віталій Уркевич.

АПУ & ВС: другий вебінар. Олександра Яновська.