КИЇВ — 07 квітня 2020 року. Незадовго до введення карантинних заходів відбувся Митний форум АПУ. Своїми враженнями та підсумками заходу поділилася Ольга Ніколаєва — суддя Харківського окружного адміністративного суду.

— Сучасний етап розвитку України, пов’язаний насамперед з обранням європейського вектору інтеграції, вимагає не тільки кардинальних змін у політичній, економічній, правовій та соціальних сферах життя нашої держави, але і нових підходів до формування системи органів публічної адміністрації.

Основними перевагами євроінтеграції, як пріоритету зовнішньополітичного курсу нашої країни, є створення надійних механізмів безпеки, політичної стабільності та демократії, а перспектива членства у Європейському Союзі визначена стратегічним орієнтиром національних прагнень до перетворення і головною ціллю, для досягнення якої відбуваються реформи.

Історія митної справи свідчить, що упродовж багатьох століть митниця є невід’ємним атрибутом державності та ознакою суверенітету.

Саме тому дуже актуальними залишаються питання розвитку та реформування митної служби її функціонування, питання митного оформлення товарів, як і інші питання, пов’язані з митницею.

13 березня 2020 року відбувся ІІ Форум з митного права та міжнародної торгівлі. Спікери форуму поділилися з учасниками новими тенденціями у розвитку митної справи в Україні та світі, а також навели практичні поради у питаннях, які є найбільш актуальними у цій сфері, обговорили останні законодавчі зміни, впровадження інноваційних технологій.

Очевидним для всіх стало питання необхідності розвитку інфраструктури митної служби.

Сьогодні здійснюється реконструкція та розбудова пунктів пропуску товарів, зокрема, до кінця року запланована реконструкція 12 таких пунктів, та відкриття нових, оскільки більшість таких пунктів пропуску побудована ще за радянських часів та, нажаль, не відповідає вимогам сучасного товарообігу.

Позитивним зрушенням є встановлення 7 сканерів на митницях, які дозволяють «бачити» автомобілі наскрізь та проводити сканування вантажу без нагляду посадових осіб митниці, без витрат часу та коштів на розвантаження та інші супутні процедури, що прискорює перевірку вантажу приблизно у 10 разів. До того ж, дані, отримані зі сканерів у пунктах пропуску передаються в електронному вигляді до центрального апарату Держмитслужби, що дозволяє на абсолютно новому рівні обробляти отриману інформацію.

Крім того, до кінця 2020 року заплановано закупівлю 15 вагових комплексів, що також сприятиме прискоренню процедури митного оформлення товарів.

Слід звернути увагу і на функціональні зміни, проведені у 2019 році, так Володимир Сторожук (в.о. заступника директора департаменту – начальника Управління походження товарів та митного тарифу Департаменту митно-тарифного та нетарифного регулювання Держмитслужби) вказав на важливість прийняття Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів» від 01.10.2019 р. №141-IX, який запроваджує в українському законодавстві механізм інституту авторизованих економічних операторів (далі – АЕО), аналогічний тому, що функціонує в ЄС, з перспективою подальшого взаємного визнання.

Прийняття зазначеного Закону це – у першу чергу здешевлення і спрощення ведення митних процедур, передбачуваність і прозорість ведення бізнесу, сприяння наданню суттєвих спрощень митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри, можливість українським підприємствам брати участь у формуванні безпечних ланцюгів постачання товарів та підвищення їх конкурентоспроможності на зовнішніх ринках.

Попри те, що концепція АЕО введена Всесвітньою митною організацією ще у 2005 році, в Україні підприємства, які мають стійкий фінансовий стан, готові працювати відкрито, з суворим дотриманням чинного законодавства, з дотриманням усіх вимог та критеріїв авторизації, все ще чекають на спрощення та переваги, які надає система АЕО.

Слід зазначити, що програма успішно запроваджена та працює вже у 83 країнах світу та наразі активно впроваджується у 19 країнах. Запровадження АЕО спрощує, робить заздалегідь прозорими та зрозумілими процедури митного оформлення, надає можливість надходження товарів одразу на склади компанії з подальшим повідомленням митниці про відповідні процедури та митні платежі, сприяє зменшенню затримок на кордоні, та зменшенню витрат на послуги митних терміналів, підвищує рівень безпеки та поліпшує зв’язок між партнерами у ланцюгу постачання товарів.

Валерій Губарєв, ведучий партнер компанії «Незалежна Митна Агенція», керівник митного відділу LAMARIN LLC, під час свого виступу виокремив основні очікування у цій сфері:

— до 31.03.2020 запуск механізму авторизованого економічного оператора (АЕО) для «малоризикових» українських компаній та підприємств;

— до 31.03.2020 імплементація положень Конвенції про процедуру спільного транзиту та обміном інформації;

— до 31.03.2020 запуск електронної транзитної системи по обміну інформацією з іноземними митниця;

— до 30.04.2020 відкриття знеособленої інформації щодо експортно-імпортних операцій.

Не було непоміченим і прийняття Закону України «Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи» №78-ІХ від 12.09.2019.

Зазначений Закон передбачає запровадження європейської практики прозорих та надійних процедур, від яких виграють усі українські учасники ланцюга постачання товарів та фінансовий сектор, а оновлена митна служба отримає можливість запровадити більш надійні процеси контролю за транзитними вантажами.

Володимир Сторожук зазначив, що передбачене вказаним Законом використання єдиної електронної транзитної митної декларації надасть митній службі можливість отримувати інформацію про товар ще до того, як він приїде на територію України, що у свою чергу значно спростить процедури митного оформлення.

Водночас, слід посилити увагу на новації, які у нашому сьогоденні відіграють неабияку роль, а саме – на застосування ІТ-продуктів у діяльності митних органів, це один із напрямків розвитку, який має сприяти спрощенню усіх митних процедур. Зокрема, сьогодні уже впроваджено подання до митниці документів у електронному вигляді, запущено Єдиний кабінет декларанта, ІТ-систему фінансових гарантій, ІТ-систему для пост-митного контролю, ІТ-систему для класифікації товарів за УКТ ЗЕД, ІТ-систему для фінансових гарантій, систему обміну інформацією з лініями контейнерних перевезень, калькулятор розмитнення автомобілів та його інтеграція з каталогом автомобілів, передбачено можливість подання скарг в електронному вигляді. Усе наведене вже сьогодні дає позитивні результати у спрощенні багатьох митних процедур. Крім того, усі учасники форуму звернули увагу на те, що веб-сайт Держмитслужби знаходиться у стані розроблення, та висловили побажання побачити його презентацію найближчим часом.

Безумовно запорукою належного функціонування митної служби є і підготовка кадрів митних органів. Наразі заплановано переведення посадових осіб митниці на контракт, проведення тестування митних співробітників з метою покращення роботи митних органів уцілому, про це зазначив Павло Пашко, ректор Університету Державної фіскальної служби України. При цьому, нагальною є необхідність чіткого визначення митної політики держави з урахуванням усіх державних інтересів та пріоритетів. 

Особливу увагу слід також звернути і на судову практику.

І спікери і учасники Форуму позитивно оцінили сталість судової практики щодо застосування 77 статті Кодексу адміністративного судочинства України, а саме – наявності обов’язку відповідача – суб’єкта владних повноважень, доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності. Так, при невиконанні такого обов’язку суб’єктом владних повноважень рішення у більшості приймаються на користь декларантів.

Верховний Суд вже висловив правову позицію відносно того, що зустрічний позов за зовнішньоекономічними контрактами підлягає розгляду у тому ж суді, який розглядає первісний позов (постанова Верховного Суду від 04.10.2018 у справі №796/32/2018). 

Постановою Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №1340/3649/18 встановлено відсутність у чинному законодавстві заборон та обмежень законних форм розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної̈ валюти на рахунок резидента. 

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону No185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької̈ діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

З огляду на збільшення кількості спорів у сфері захисту прав інтелектуальної власності, на окрему увагу заслуговує судова практика щодо порушення права інтелектуальної власності під час здійснення митного оформлення.

Імпортерам слід враховувати рішення у справі №911/2674/17 про заборону здійснювати розповсюдження товарів: смартфонів, поданих до митного оформлення за відповідною митною декларацією на території України; вилучення з цивільного обороту і знищення контрафактного товару – смартфонів Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb кількістю 100 штук, в якій судом апеляційної  інстанції встановлено добросовісність набуття відповідачем права власності на спірний товар та законність його ввезення на територію України. У вказаному судовому рішенні суд звернув увагу на те, що позивачем належним чином не доведено, що у нього наявні майнові права інтелектуальної власності на торговельні марки «Xiaomi», «Mi» та «RedMi» за ліцензійною угодою. Наразі спір переглядається у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, який 17.02.2020 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Також слід враховувати наявність судової практики щодо забезпечення позову шляхом заборони митниці вчиняти дії з митного оформлення товарів, поданих до митного оформлення компанією-відповідачем за митною декларацією у митному режимі «імпорт» шляхом призупинення митного оформлення такого товару, зважаючи на те, що компанія-відповідач не внесена до митного реєстру як імпортер оригінальних товарів, що містять відповідний знак для товарів і послуг, власником якого є позивач згідно зі свідоцтвом, чим порушено права інтелектуальної власності позивача шляхом імпорту (ввезення) на територію України таких товарів (справа №910/3845/19). 

Водночас слід визнати неузгодженість вирішення одних і тих самих правових питань та різне трактування норм матеріального права судами різних юрисдикцій, відсутність глибокої спеціалізації судів та суддів щодо розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, результати розгляду спорів цієї категорії іноді є діаметрально протилежними. Відтак, дуже очікуваним є початок роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, що забезпечить єдність судової практики зазначеної категорії спорів.