КИЇВ — 24 березня 2020 року. Слідом за питанням земельної реформи до тіні, на цей раз законопроєкту №3320 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19) пішов проєкт закону про деофшоризацію. Ми вирішили закрити юридичний гештальт одним аналітичним пострілом: експертна оцінка від Тетяни Лисовець, Голови Комітету АПУ з податкового та митного права, старшої партнерки, керівниці судової практики АО «Соколовський і Партнери».

Майбутнє №1210 

(Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві № 1210)

Два варіанти. 1. Ми ще довго про нього не почуємо й забудемо або 2. найбільш вірогідний — все ж почуємо, та дуже голосно. Коли обмежувальні заходи скінчаться — постане питання «чим наповнювати бюджет». Будуть катастрофічні недоотримання, оскільки бізнес справді сильно постраждає. Будемо відверті — скоріше за все, на початку квітня ніхто з карантину не вийде. Він буде продовжуватися ще місяць, може, більше. Це призведе до значних втрат для малого бізнесу, серйозних для середнього бізнесу та значного дискомфорту для великого. Платники просто не зможуть платити податки – тричі втрати. Та про це детальніше, згодом.

Ключовий висновок – до законопроєкту №1210 ми, скоріш за все, повернемося. Хоча і через значний проміжок часу.

Загальна оцінка №3220 

(Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19))

В принципі – правильні заходи.

Та ретроспектива: раніше були періоди, коли законодавці на рік робили мораторій з податкових перевірок у значно легших умовах. А зараз, коли ми отримаємо вже згадані катастрофічні наслідки, мораторій на пару місяців – неправильний крок. Навіть з моральної точки зору. Очевидно, що наразі бізнес буде мати багато порушень. Чому — настав час значної економії.

Тому мораторій на перевірки потрібно впроваджувати не менше, ніж на рік — хоча б до кінця поточного.

Так звані «податкові канікули». Єдина небезпека криється в тому, що вони спрямовані на низку  місцевих податків. Це призведе до суттєвих втрат у місцевих бюджетах, які вже мали дефіцит коштів. Ми побачимо бюджетний провал: недофінансування лікарень, шкіл тощо.

Та маємо те, що маємо.

Щодо звільнення від сплати ЄСВ фізичних та самозайнятих осіб — я переконана, що це чудовий крок. Люди просто будуть неспроможні отримувати прибуток, взагалі. В такій ситуації сплачувати податки тоді, коли, можливо, не вистачатиме на найнеобхідніше — дикість. Ставлю великий плюс, важлива норма.

Щодо штрафних санкцій. Повністю погоджуюся — потрібно відтерміновувати. Та, все ж, ті терміни все ж варто було б розширити. Бізнесу треба буде виходити з так званого «посттравматичного синдрому». Звісно, якщо ми не хочемо добити його після карантинних заходів, а дати стимул відроджуватися та функціонувати.

Окремий позитивний пункт — збільшення строку, на який працівник може піти до відпустки власним коштом. Це зменшить навантаження на роботодавця.  А в новій реальності (прокинемося ми саме у новій) працівник не буде вимушений шукати нову роботу.

Можна говорити, що заходи недостатні, але чудово, що вони взагалі є. Думаю, що їх відсутність була б значно гіршим показником, для всіх.

Фінансування місцевих бюджетів. Додаткові зміни, які стали б підтримкою для них, дозволили б не так виснажувати. Вихід із ситуації.

Тут питання до Міністерства економіки та фінансів. Вони мають шукати компенсатори та вносити відповідні зміни до державного бюджету на 2020 рік.

Бюджетна централізація?

Зараз влада таким чином спокійно може шукати компенсації та формувати зміни до бюджету на 2020 рік. Під цим «соусом» можуть зробити дещо ніби «для добра» - аби поповнити бюджет. А в результаті внести зміни, які заберуть гроші з місцевих. Скоріше, так і буде, бо до цього йшло і без карантину. А його вже можуть спробувати використати як підставу для обмеження фінансової незалежності бюджетів. Та це моя, суб’єктивна думка.

Прогноз щодо впливу останніх подій на подальший вектор розвитку. Ключові зміни.

Зараз змінився Уряд, і він вже далеко не «лібертаріанський». Відповідно, ситуація перша після того, як ми переживемо карантин — чергова дірка в бюджеті. Це потрібно розуміти та готуватися до цього. Бізнес зупиниться, всі його дії будуть спрямовані на вже зазначене воскресіння. От і зловживання, до речі! Зараз мораторій не лише на податкові, але й значну кількість інших перевірок. Наприклад, працівник ніби-то перебуває у відпустці за власний рахунок, а насправді працює та отримує гроші «в конверті» — формально тут порушення як податкового, так і трудового законодавства.

І тепер обіцяні деталі. Ситуація буде, скоріше за все, не з приємних. Частина бізнесу — зазнає витрат або повністю збанкрутує. Перед нашою державою постануть серйозні виклики щодо наповнення бюджету. Далі, питання — яким чином це зробити?

Як я вже зазначила, закон №1210 буде лежати в шухлядці довго. Коли настане час бюджету — його, скоріше за все підпишуть. Податковий кодекс у теперішній редакції досить ліберальний, та все ж орієнтований на платника податків. Він, разом зі сформованою судовою практикою, дає бізнесу багато інструментів для захисту.

А от 1210 передбачає зміни, які нівелюють частину цих інструментів. Скоріше за все, його «активують» одразу. Дадуть народу оговтатися та підпишуть.

Чому саме №1210? Тут одне з 2: або вигадувати нові зміни до податкового кодексу, або підписувати 1210.  Я вже не кажу про ті ж самі КІКи та імплементацію BEPs – це наше міжнародне зобов’язання, яке з плином часу буде повністю імплементоване до нашого законодавства. 1210 вже прийнятий – і це, фактично, єдина можливість наповнення бюджету.

Особиста думка щодо впливу подій на економіку

Багато розмов щодо можливої фінансової кризи лунало і до карантину. Фактично, вона вже зароджувалася, а зараз — поглиблюється за рахунок COVID-19. Зменшується активність бізнесу, купівельна спроможність людей — ще більше, адже за останні 6 місяців вона і так впала. Від цієї спроможності залежить все — це фундамент економіки. Бо наші товари, поки що значно більше затребувані всередині країни.

Що далі

Частина економіки орієнтована на експорт — і її майбутнє залежить від затребуваності/послуг на світовому ринку. Це питання до економістів. Вже зараз говорять, що на нас чекають серйозні втрати, якщо аграрії не зможуть в цьому році засіяти достатньо зернових. Карантин припаде саме на час посівної — квітень — травень. В результаті, скоріше за все матимемо дефіцит аграрної продукції та виробів. Це, у свою чергу, збільшить на них ціни. І це в умовах збідніння населення. Таким чином, COVID-19 матиме вплив на більшість галузей економіки. Тож на неї чекає серйозна криза, долати яку доведеться Парламенту & Уряду. І ми побачимо, чи буде це політика заохочення до зростання, чи, як у нас полюбляють, ще більша фіскалізація.