КИЇВ — 18 березня 2020 року. 17 березня Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі — «Закон про запобігання коронавірусу»). Зміни детально проаналізували члени Асоціації правників України, старші юристи ЮФ AVELLUM Дмитро Коваль та Юрій Гулеватий.

— Закон про запобігання коронавірусу передбачає внесення низки змін до діючих законів України у різних сферах. Частина змін матимуть тимчасову дію, інша частина буде діяти на постійній основі.

Зокрема, серед ключових змін, які вносить Закон про запобігання коронавірусу, варто виділити внесення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, до переліку форс-мажорних обставин, які засвідчують Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

Визнати карантин форс-мажором тепер простіше

Одразу ж варто зазначити, що підстави для визнання за конкретних обставин карантину чи коронавірусу у якості форс-мажорної обставини були і до прийняття Закону про запобігання коронавірусу адже перелік форс-мажорних обставин у пункті 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» не є вичерпним і в ньому вже була зазначена епідемія.

Тому Закон про запобігання коронавірусу не вносить карантин як кардинально «нову» форс-мажорну обставину, а натомість уточнює, що карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, може бути визнаний форс-мажорною обставиною, тим самим полегшуючи засвідчення форс-мажору в окремо взятому випадку.

Карантин не є універсальною панацеєю для всіх

Питання про те, чи є карантин форс-мажором, особливо актуальне в контексті виконання договорів.

Згадана зміна не означатиме, що суб’єкти господарської діяльності у всіх випадках можуть бути звільнені від відповідальності за порушення договірних зобов’язань, посилаючись на карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. Іншими словами, карантин не є форс-мажорною обставиною за замовчуванням.

Необхідно визначати, чи є карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, форс-мажорною обставиною у контексті конкретних обставин справи та умов конкретного договору.

Чи можу я виконати договір всупереч карантину?

Так, у кожному окремому випадку потрібно аналізувати, чи має карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, такі ознаки форс-мажорної обставини:

1) чи є карантин непередбачуваною обставиною;

2) чи є карантин надзвичайною обставиною;

3) чи є карантин невідворотною обставиною;

4) чи карантин об’єктивно унеможливлює виконання зобов’язань.

Особливу увагу звертаємо на останню ознаку — об’єктивну неможливість виконання зобов’язань. Недостатньо, аби карантин ускладнював чи робив невигідними поставку товарів, виконання робіт чи надання послуг з точки зору часу, матеріальних витрат, організаційних зусиль тощо. Для того аби карантин міг бути форс-мажорною обставиною, повинен бути причинно-наслідковий зв’язок між карантином та неможливістю виконання зобов’язань. Тобто для визнання форс-мажором карантин повинен робити виконання зобов’язання неможливим. У сторони, яка бажає посилатися на карантин як на форс-мажор, не повинно бути альтернативного варіанта виконання зобов’язання.

Чи існують заборони та обмеження з боку держави?

Також під час аналізу того, чи робить карантин неможливим виконання зобов’язання, потрібно враховувати заборони та обмеження, встановлені органами державної влади, та їх вплив на виконання конкретного зобов’язання.

Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 р. № 215) було встановлено карантин з 12 березня 2020 р. до 3 квітня 2020 р. на усій території України і введено низку заборон та обмежень, зокрема: заборону на перевезення пасажирів різними видами транспорту, заборону на роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів (закладів громадського харчування, торговельно-розважальних центрів тощо). Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 р. № 288-р тимчасово закрито пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю і визначено перелік таких пунктів.

Водночас, на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України не обмежені перевезення вантажів (проте низку пунктів пропуску через державний кордон для вантажних перевезень було закрито), не обмежено експорт та імпорт товарів, робіт та послуг у зв’язку із пандемією коронавірусу (існують обмеження щодо експорту медичних засобів). Морські порти України продовжують працювати, вживаючи профілактичних та протиепідемічних заходів.

Що каже мій договір?

Потрібно також враховувати умови конкретного договору щодо того, чи підпадає карантин до переліку форс-мажорних обставин за таким договором, адже сторони у договорі можуть передбачати інший перелік обставин. ніж зазначений у пункті 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні». Сторони також можуть передбачати спеціальний порядок повідомлення, підтвердження та засвідчення форс-мажорних обставин. Наприклад, сторони можуть визначити, що форс-мажорні обставини підтверджуються іншим чином, аніж сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Не панікуємо — аналізуємо!

Отже, Закон про запобігання коронавірусу, звісно ж, не є панацеєю, однак є одним із необхідних кроків у боротьбі з пандемією. Водночас, питання щодо того, чи може вважатися карантин форс-мажорною обставиною, є предметом скрупульозного аналізу окремих обставин справи, умов конкретного договору та впливу на них заборон та обмежень, встановлених органами державної влади.