КИЇВ — 07 березня 2020 року. Можна вважати, що у XXI столітті умови для всіх вже давно є рівними, та все не так просто. Фахівці стверджують, що жінки менш впевнено просуваються кар’єрними сходами, схильні мінімізувати власні заслуги та впевнено товаришують із терміном, що називається у психології синдромом самозванця. Саме жінки страждають ним найчастіше, а невпевненість у собі та своїх здібностях вкорінюється у стереотипах.

6 березня, під час Форуму жіночого лідерства, стали відомі результати масштабного дослідження Ukrainian women in law 2020, покликаного виявити актуальний пласт проблем для подальшого його опрацювання. Проєкт існує з 2016 року і наразі визнаний дослідженням з найбільшим охопленням даних. Щороку опитуються сотні жінок з усієї країни, аби скласти чітке уявлення про роль жінок в українському юридичному бізнесі, з’ясувати рівень гендерної чутливості ринку та рівень укоріненості в ньому стереотипів.

Цього року до організації Ukrainian Women in Law долучилася Асоціація правників України. Організаційний комітет Форуму зосередив увагу на консолідації всіх найболючіших аспектів з професійної точки зору, суттєво розширивши фокус дослідження. 

Напередодні Форуму одна з його організаторок, Світлана Мусієнко, зазначала: «Ми хочемо зрозуміти, наскільки жінкам «болить» те, що, на нашу думку, їм може боліти. Які питання для них є найчутливішими, чи відчувається дискримінація та які фактори на це впливають». 

Результати дослідження презентувала генеральна директорка «Юридичної газети» Олена Осмоловська. Так, у 2020 році в опитуванні взяли участь 420 жінок, середній досвід роботи у професії яких — 10,6 років. Це переважно представниці юридичного бізнесу, компаній, департаментів та адвокатури. Результати виявилися вельми цікавими.

Проблема гендерної нерівності в юрбізі: існує чи ні?

На жаль, нині терези стереотипів, хоч і з незначним нахилом, та все ще впевнено залишаються на боці «існує». За результатами опитування виявилося, що більшість жінок зустрічалися у професійній діяльності з упередженнями (з боку колег-чоловіків — 61%, керівництва — 48%, процесуальних опонентів — 56% та клієнтів — 61%).

При цьому 69% жінок зіштовхувалися або ставали свідками упередженого ставлення до колежанок, а 43% жінок визнали стереотипи скоріше частиною культури ринку, ніж дискримінацією.

Тому що жінка має…

Найпоширеніші кейси прояву таких стереотипів пов’язані саме з роллю жінки-господарки:

«Колишній керівник на попередньому місці роботи просив дівчат мити брудну мікрохвильову піч, якою користувався весь відділ. Хлопців не просив».

«Під час зустрічі з клієнтом, яка тривала цілий день, потрібно було організувати обід для всіх учасників. Партнер юридичної фірми (чоловік) попросив свою колежанку юристку (жінку), яка брала участь у зустрічі, організувати обід».

«Часто жінки проявляють ініціативну опіку: якщо на зустрічі всі чоловіки та одна жінка, то вона точно робитиме каву».

«У закордонному відрядженні керівник-чоловік просив мене замовити обід для учасників зустрічі».

Чоловіки & жінки — знак нерівності?

Рівень недооцінки жіночого лідерства досі залишається на високому рівні. Так, 76% жінок визнали: у професійному середовищі діють негласні очікування, що жінки поступаються чоловікам позиціями. Крім того, більшість з опитуваних (70%) вважають, що чоловіки мають більше професійних можливостей, а «дорожня карта» вітчизняного юрринку орієнтована на жінок найменше.

При цьому виключно «чоловічий» наголос у професії юриста вбачають лише 3% опитуваних.

Орієнтація?

70% опитуваних визнали, що юридичний ринок більше сприяє кар’єрному розвитку саме чоловіків. При цьому така орієнтованість найбільше проявляється у працевлаштуванні:

Пріоритет можливостей у чоловіків визнали 64%, доступу до керівних посад — 76% та шансів на підвищення — 65%.

Із повною версією презентації можна ознайомитися за посиланням.