КИЇВ — 14 лютого 2020 року. Відверта розмова з однією з організаторок Форуму жіночого лідерства, співкеруючою партнеркою ЮФ AVELLUM, Амінат Сулеймановою про сенси, гармонію, щастя та лідерство. Хто такий лідер, яку роль у його визначенні грають гендери та де точка їх перетину? Вона знає рецепт досягнення істини цілісності, а ми дізналися що спільного він має з рецептами успіху та щастя. 

«Життя вносить свої корективи…»

— Спочатку про захід. В чому його сенс?

— У створенні професійного середовища — простору, який гармонійно ощасливить всіх, хто до нього залучений. Природним чином, адже насильного щастя не буває.

Про що я говорю? Ми розуміємо — найкраще, що може трапитися з людиною, це зростання в гармонійній сім'ї із прекрасними відносинами між батьками. Де немає тиску, кожен відчуває себе щасливим. Ми розуміємо — неможливо, щоб лише хлопчики або дівчатка були щасливими — нещастя одного впливає на щастя всієї сім’ї.

Тому сенс Форуму не лише у захисті прав жінок. Він у ідентифікації моментів, які варто виправити, зробити більш комфортними, гнучкими. Для формування ідеального середовища, доступного всім. Наприклад, бізнес. Люди, незалежно від статі, будуть відчувати себе затребуваними та чітко розуміти кар'єрні перспективи. Втратять фантомні чи реальні страхи: не пробитися крізь стелю — металеву чи скляну.

Варто також розуміти, що тема жіночого лідерства — ширша. Вона починається саме з аспекту гармонійних відносин статей всередині фірми та йде набагато далі. Вона про те, що наша стать та зовнішній вигляд не визначають та не можуть визначати нашу кар'єру, суть та ставлення до себе. Коли ми приймаємо цю парадигму у своєму серці та свідомості, то одразу позбавляємося будь-яких упереджень. В тому числі відносно трансгендерів, ЛГБТ тощо.

Зруйнуємо стереотипи тут — їх ніде не залишиться. Жодних упереджень, здатних розділити, поставити певну формальну ознаку на чільне місце при визначенні майбутнього людини та її місця у професії.

— Як змінилася ситуація щодо цих упереджень з моменту проведення минулого Форуму?

— Мені важко говорити про кардинальні зміни. Однак, я знаю точно, що широке обговорення цього питання, — як у суспільстві в цілому, так і в юридичному середовищі зокрема, справді призводить до серйозних зрушень. Раніше над темою жіночого лідерства іронізували або знецінювали її актуальність. Тепер все більше партнерів-юристів розуміють, що це issue, — про це варто говорити та думати. Не тому, що це тренд, а для того, щоб в результаті заробляти більше грошей /посміхається/.

— Як це пов'язано?

— У той момент, коли ти створюєш комфортне середовище для себе та співробітників, — воно стає таким і для клієнтів. Цьому сприяє жінка. Люди інакше себе відчувають, ресурс стає набагато ширшим та доступним для використання. Вони відчувають свободу та затребуваність — це окрилює.

Тобто, в результаті, це приносить конкретну прикладну вигоду для бізнесу. Тож, якщо раніше тема жінок у професії була предметом для іронії, то тепер це елемент бізнес-стратегії.

— А, як по-Вашому, що таке лідерство?

— А, взагалі, хто такий лідер? У першу чергу, це людина, яка готова брати на себе відповідальність. Готова, може та здатна приймати рішення. Лідерство неможливо відняти або отримати просто за фактом призначення. На відміну від звичайного управління та позиції керівника, лідерську функцію потрібно заслужити — люди самі його обирають. Згадайте, навіть у шкільні часи співіснувало два поняття: староста класу та неформальний лідер. І, власне, поняття «Лідер», завжди є трошки неформальним, адже це, певно, природна річ. Коли і лідер усвідомлює бажання вийти на перший план, і його команда добровільно та впевнено віддає йому цю пальму.

— Чи існує гендерна відмінність у лідерстві?

— Складно відповісти. Я бачила лідерів-диктаторів — чоловіків та жінок. Бачила жінок-лідерів, абсолютно емоційно-байдужих до психологічного стану людей, з якими співпрацюють. Бачила чоловіків, які були налаштовані на хвилю максимальної емпатії та побудови комфортного середовища. Останнє — приклад більш ширшого використання емоційного інтелекту, який нібито властивий саме жінкам.

— А який Ви лідер?

— Зараз я стала набагато спокійніше та м'якше ставитися до неідеальностей інших людей, розуміючи, що це життя — може трапитися будь-що.

«Живи та давай жити іншим».

— Разом з тим, все ж спробую відповісти на попереднє питання. Напевно відрізняються ці лідерства виключно різницею у сприйнятті. Жінка сприймає трохи більше аспектів. Завдяки такій мультизадачності, безліч незначних деталей залишаються у фокусі її уваги. Тоді як чоловік заточений на глобальні цілі, декілька значних напрямків. Він інтенсивніше рухається за їх вектором, не витрачаючи свій ресурс на сторонні аспекти, які не здаються йому надважливими.

Хоча це може бути лише моїм забобоном /посміхається/ Не претендую на істину.

— «Якщо думка врешті повертається до власного початку — вона близька до істини». Ми повернулися до початку нашої розмови щодо місії Форуму. Тож, чи правильним буде твердження, що ідеальна форма управління — в гармонійній рівновазі чоловічого та жіночого аспектів? Така собі кар'єрна взаємодоповнююча сім'я?

— Безумовно, так і є! Ба більше, я переконана, що партнерський склад фірми, який приймає стратегічні, глобальні рішення, однозначно має містити і чоловіків і жінок.

Справа не у тотожності, рівному рахунку «по головах». У нас, і це правда, трошки відрізняються налаштування системи мислення. Чим більше точок зору, тим правильнішим буде рішення, адже збільшиться і кількість перспектив. Лише тоді картина буде максимально реальною.

Крім того, є ще один — мабуть, найважливіший момент. Дівчата, що перебувають у компанії, де один з партнерів — жінка, мають чітку рольову модель. Вони бачать в цій компанії перспективу свого зростання. Для них вона є очевидною, адже перед їх очима є простий та зрозумілий приклад успіху. Для жінок, які працюють виключно під керівництвом чоловіків, цей шлях не такий очевидний.

— Ви казали про спокійне сприйняття «неідеальностей» людей. А наскільки важливим для жінки-лідера є прийняття власних «неідеальностей» та як прискорити цей процес?

— По-перше, головне для будь-якої людини — любов до себе. Як себе любити? Точно так, як люблять нас батьки. Або Бог. Потрібно бачити себе об'єктивним, справжнім — не обманюватися.

Наприклад, батьки. Вони говорять, «Чому ти отримав двійку?» або «Чому ти не прибрав у своїй кімнаті?». Зауваження не означають, що вони нас не люблять. Ми розуміємо, що їх любов до нас, — константа, а зауваження — акт її прояву.

Точно так потрібно ставитися до себе — щиро приймати. Тільки тоді ти зможеш об'єктивно оцінювати власні помилки. Люди, які себе не люблять, не здатні визнати власну неправоту. Вони скуті «прив'язкою» — «якщо я помилився, значить поганий, мене не можна любити». Це не так! Якщо ти помилився – проаналізуй та виправ, це — твій досвід. Усвідомлюй, але не дозволяй похибкам впливати на любов до себе: «Я — велика цінність для себе! Я хороший, та що там! Я чудовий — єдиний на цьому світі. Я — цілий Космос…. Правда тут я трошки переоцінив власні сили, припустивши, що мега-мозок».

Ще важливий момент — про нього я завжди нагадую своїм молодим колегам. Людина ніколи не визначається власними помилками. Вона визначається висновками, які робить. І тим, як саме намагається мінімізувати наслідки.

І ключове, стосовно помилок, — потрібно просто прийняти факт їх потенційної наявності. Похибок неможливо уникнути. Коли виходиш на вулицю, ймовірність того, що ти впадеш є дуже високою, але через це ти не залишаєшся вдома.

«Не потрібно намагатися бути ідеальним — потрібно бути собою, бути чесним і постійно намагатися ставати краще, ніж учора».

Ба більше! В тій ідеальності немає нічого хорошого. Лише погляньте, як жахливо виглядають нібито ідеальні, прооперовані обличчя. Та як красиво виглядають люди з певною неідеальністю. Джулія Робертс? Фані Ордан, Жульєт Бенош? Разом з тим, коли я дивлюся на Рене Зельвеггер або Ніколь Кідман, то думаю – «хто це?»

Ви знаєте, як вчать шеф-кухарі? Ніколи не купуйте ідеальні фрукти та овочі. З ними щось не так.

— Чи погоджуєтесь Ви з твердженням, що жінка-лідер – це жінка, яка навчилася любові до себе?

— У моєму випадку — так. Однак, я бачила приклади прекрасних жінок-лідерів, які не люблять себе. Вони чудові лідери, але їм притаманне нескінченне самокопання, вони переконані у власній недосконалості. 

Любов до себе — це складно, тому вона не завжди притаманна лідерам. Я б сказала, що жінка-лідер — це, перш за все особистість, яка змогла опанувати себе.

Це людина, яка рухається за власним розумом та волею, а не за страхами, емоціями, інстинктами тощо. Ось це — 100%.

Я не зустрічала жодного лідера, який був би рабом обставин. «Так склалися обставини» — це не про нього. Ведучий — це людина, яка робить вибір впевнено, а якщо той виявляється неправильним — відповідає за його наслідки. Він розрулює. І головне, він може бути істериком, або спокійним, як удав. Він може бути яким завгодно — але він ніколи не йде з капітанського містка. Ось це, напевно, єдина якість лідера, яка є істинною для всіх.

— Повернемося до Форуму. Ваша колега, Світлана Мусієнко, не захотіла розкривати всіх деталей про програму — може Ви розкажете більше? Чого нам очікувати?

— По-перше, очікувати набагато більшого за просте «обговорення юриспруденції». У цьому заході в тому числі братимуть участь жінки, які не мають жодного відношення до юридичної кар'єри. Однак змінили своє життя, певним чином подолавши складні обставини.

По-друге, звичайно, буде згадуватися юридична кар'єра, але основний фокус буде не на цьому. Ключове тут — ідентифікація болючих моментів, через які проходить жінка. В ході обговорень будуть підбиті підсумки широкомасштабного дослідження «Юридичної газети» щодо доступу жінок до професії та прилеглих нюансів. Це дослідження не надто очевидне, питання сформульовані дуже професійно! Ми сподіваємося, що це допоможе у зазначеній ідентифікації моментів, які потребують опрацювання. Буде відкрита трибуна — можливість абсолютно неформальної та легкої взаємодії між усіма учасниками заходу.

Ми найменше хочемо історії, коли «сидять на трибуні доповідачі, кожен показав свій PowerPoint, прочитав свою презентацію — всі поплескали та розійшлися».

Про себе можу сказати, що якщо і доведеться говорити на Форумі, то мене можна буде перебивати та ставити будь-які питання. Я не планую приїхати, заспівати «Hotel California», забрати нагороду та піти. Ні, це буде розмова, синергія всіх присутніх.

Спектр питань для обговорення — дуже великий. Хоча б очевидні моменти, їх безліч: освіта, зручність перебування в офісі, сім'я, здоров'я та народження дітей. А останнє, між іншим, теж дуже важливе. Чоловік від жінки глобально відрізняється лише тим, що нездатний народити. Поки що. Наука ж йде вперед /сміється/.

Я думаю, що найцікавіше в програмі — повна відсутність кліше — цього там точно не буде.

— Серед учасників чоловіки будуть? Наскільки охоче вони відгукуються на запрошення?

— Захід такого масштабу відбудеться вперше, тому чоловіки не зовсім розуміють його суть. І це справедливо!

Уявімо, якби до мене прийшли зі словами: «Амінат! Там збираються тамплієри! Вони запрошують тебе і хочуть поставити ряд запитань». Мене б це, м'яко кажучи, збентежило.

Однак я впевнена, що чоловіки все ж прийдуть. Їх точка зору буде вкрай цікавою. І це ж не versus! Мені дуже подобається одна алегорія: «У суперечці не народжується істина, в суперечці народжується ворожнеча». Обговорення — ось, що потрібно! Це можна порівняти з ситуацією, коли кілька людей в темній кімнаті намагаються тактильно ідентифікувати, наприклад, слона – хтось хвоста намацав, хтось – ногу або вухо! Кожен ретранслює те, що бачить або відчуває — ніхто не бреше.

І якщо на заході ми будемо намагатися не опонувати, а зібрати воєдино цей пазл думок та позицій, то побачимо максимально об'єктивну, цілісну картину. Саме максимально, тому що повністю об'єктивну картина видно тільки зверху — тому, хто це створив.

Дуже класний психологічний прийом

— З його допомогою я пояснюю людям, що поняття «точка зору» — це не банальність, а дуже глибока річ. Якщо по завершенню інтерв’ю запитати що кожна з нас бачила, то ви опишете, власне, мене та вид за моєю спиною. Я ж – ситуацію за Вашою. Ми обидві будемо праві. А у поєднанні наших правд і буде цілісна картина.

Опонування — це найбільша помилка. Вона передбачає, що один з нас бреше, а це не так. Кожен говорить про власну перспективу і тільки синергія допоможе досягти цілісності, адже це і є метою!

Насправді, кінцева мета — це щастя /посміхається/. Один класик сказав: «Людина народжена для щастя, як птах для польоту».

— А що для Вас щастя?

— Щастя — це перебування у комфортному середовищі. У місці, де тобі добре. Це коли твоя зона комфорту — весь світ.

— А коли він може нею стати?

— У той момент, коли ти перестанеш його боятися. Коли перестанеш боятися невідомого, тому що лякає нас саме це. Загалом, світ анітрохи не агресивний. Він стає таким, якщо вискалюємося ми.

— Три ключових ради, які Ви дали б собі на початку кар'єри?

— Так, нещодавно я вже сформулювала їх для себе /посміхається/

Якби я могла після себе залишити після себе тільки два слова, це було б «Не бійся».

Якби три — «Нічого не бійся».

Це найголовніше, що я повторюю і найважливіше, що потрібно знати на початку кар'єри — «Нічого не бійся». От, є професія — хірург. Він бере скальпель та робить операцію. Ми — юристи, ми не ріжемо людей. Не потрібно боятися, варто просто свідомо приділяти час тому, що ти робиш та бути готовим до помилок.