КИЇВ – 11 січня 2020 року. Плюси, мінуси та суть законопроєктів про присяжних обговорили правники разом із заступником Міністра юстиції України Олександром Банчуком. Він презентував проєкти законів та розповів про окремі ідеї щодо підвищення ефективності розгляду справ судом присяжних. Модерував захід Президент Асоціації правників України, Денис Бугай.

Нагадаємо, що Мін'юст розробив два законопроєкти щодо запровадження класичного суду присяжних. Так, проєктом №2710 вносяться зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» щодо формування списку присяжних. №2709 передбачає внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та до закону про Державний реєстр виборців.  Вже 2 січня Кабмін вніс обидва законопроєкти на розгляд до парламенту. Таким чином, у 2021 році в Україні фактично може запрацювати класичний суд присяжних, який буде здійснюватися колегією із семи осіб.

«Суд присяжних буде розглядати справи, в яких передбачено довічне ув'язнення, а згодом — 10 та більше років позбавлення волі. Ми передбачили формування колегії присяжних, які будуть вирішувати питання факту. Професійний суддя-головуючий на основі вердикту присяжних буде виносити відповідний вирок», — розповів пан Банчук.   

Крім того, для підвищення ефективності повноважень, список кандидатів буде формуватися на основі списків Державного реєстру виборців:

«Наразі законопроєкти передбачають, що це будуть здійснювати відповідні підрозділи Державної судової адміністрації на підставі Державного реєстру виборців».

У свою чергу, правники надали низку пропозицій для вдосконалення законопроєктів.

Зокрема, Ігор Фомін, адвокат, керуючий партнер «Fomin&Partners», колишній член Вищої ради правосуддя, звернув увагу на необхідність врахування неточностей окремих положень законопроєктів.

Серед них, зокрема, можливості неявок, нюанси попередньої промови та врахування строків розгляду скарг. Крім того, він наголосив на необхідності забезпечення безперервності розгляду справи та запропонував врегулювати питання відповідальності прокурорів в разі неявки на судове засідання. Окремо пан Фомін підкреслив на неможливості впливу суддів на рішення присяжних.

Пан Банчук, у свою чергу, переконав колег, що ініціатива спрямована в тому числі на розв'язання вказаних проблем та забезпечення незалежності присяжних від головуючого судді.

Разом з тим, обговорили проблеми та недоліки у наявному нині суді присяжних, які суттєво ускладнюють його роботу. Правники підкреслили, що фактично, суд присяжних на законодавчому рівні вже існує, однак питання в тому, що діюча модель не спрацювала. Зокрема, принцип її роботи нині спирається на радянську практику. Крім того, учасники круглого столу звернули увагу на недостатній рівень освітньої підготовки присяжних, для прийняття важливих рішень. Для розв'язання цієї проблеми правники запропонували створення спеціальних підготовчо-освітніх курсів. Інша проблема – постійний тиск на присяжних.

Окрему дискусію викликало питання обов’язку людини бути присяжним. Зокрема, правники згадали, що у США — це почесний конституційний обов’язок кожного громадянина. За ухилення від його виконання передбачено кримінальну відповідальність. Тим часом, запропонована Мін'юстом ініціатива передбачає побудову класичної моделі суду присяжних на умовах добровільної участі. Дехто з учасників дискусії наголосив на необхідності впровадження обов’язковості на законодавчому рівні. 

В цілому правники підтримали ініціативу Міністерства юстиції України. У свою чергу, Денис Бугай, подякував пану Банчуку за ініціативу, а Ігор Фомін підкреслив, що це перша за 24 роки спроба врегулювання суду присяжних.