КИЇВ — 01 листопада 2019 року. Третя сесія IP Ukraine NOW відбулася в двох паралельних секціях. Обговорення IP у фармацевтичному та FMCG-секторах модерував Олександр Молотай, партнер, керівник практики інтелектуальної власності ЮФ Evris.

Практику АМКУ щодо неправомірного використання позначень у рітейлі висвітлила Ірина Дячук, заступниця директора юридичного департаменту FOZZY GROUP.

Марія Коваль, радниця, керівниця практики інтелектуальної власності Redcliffe Partners, розповіла про практику АМКУ та судів щодо недобросовісної конкуренції. Вона детально розглянула кейси поширення неправдивої інформації, а саме: використання зазначень «еко» та «органік» на етикетці, упаковці, тарі або інших елементах упаковки товарів у FMCG секторі.

Зокрема, експерт висвітлила кейс ТМ «Чернігівське» щодо розміщення напису eco без належних дозвільних документів на етикетці. Крім того, виробник розміщував неправдиву інформацію у рекламі задля впливу на кінцевий вибір клієнтів. Як наслідок, АМКУ надало обов’язкові рекомендації щодо усунення причини виникнення порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, які було добровільно виконано ПАТ «Сан ІнБев Україна». Провадження було закрито.

Останні тенденції щодо патентних спорів проаналізувала Вікторія Сопільняк, партнерка Патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова». За її словами, нині в ЄС з’являється все більше справ про біосиміляри, тоді як в Україні така категорія наявна у незначній кількості. Відповідно, про усталену судову практику та конкретні підходи говорити ще зарано. Тенденція штучної пролонгації патентної охорони пані Сопільняк назвала вкрай негативною. За її словами, тенденція вічнозелених патентів характерна не лише для сфери ІВ, а для всієї економіки. Експерт також підкреслила: патентуванню має підлягати лише новаційний продукт.

«Про штуки в праві» 

IP в е-благах учасники обговорили разом із Дімою Гадомським, партнером Axon Partners, адвокатом.  

Про геймінг та блокування мобільних додатків у Google Play Store, App Store

Тетяна Харебава, керівниця юридичного департаменту SportLabsGroup, адвокатка, підкреслила, що рівень зацікавленості у геймінгу полягає в грошовому еквіваленті:

«Для тих, хто не грає у відеоігри, цікавими є цифри. 91 мільярд з коефіцієнтом підвищення на 20-30% — це доволі таки непогані цифри. Ця індустрія досягла такого рівня розвитку, що вже стала окремим напрямом. Чому це цікаво для ІР? Власне, сама відеогра — це золота жила для юристів, тому що тут наявний будь-який об’єкт ІВ, починаючи від комерційної таємниці до патенту. Зазвичай, мова йде про торговельні марки, програмний код».

Анна Кравчук, директорка АО «Синергія», адвокатка, патентна повірена України, підкреслила: навіть використання відомої ТМ у грі задля її реклами можна вважати фактом недобросовісної конкуренції:

«Щодо незвичних об’єктів ІВ. Уявімо собі ситуацію, коли в комп’ютерній грі герой тримає сумку Louis Vuitton (LV). Спробуємо спрогнозувати наслідки подальшої комерціоналізації гри, зокрема, через Google Play Store або App Store. Я би порадила клієнтам вирізати такі кадри за умови відсутності дозволу від LV або все ж отримати його».

Назар Поливка, партнер Axon Partners, на прикладі власного практичного кейсу продемонстрував необхідність для авторів твору врахування навіть найбанальніших аспектів:

«Сценарій в іграх — банальний об’єкт власності, що підлягає захисту. З цікавих кейсів:

Є жанр гри батл-рояль. Суть його полягає в тому, що у мультикористувацькому всесвіті, де «всі проти всіх», сценарій відсутній, є лише обмежений простір — межі, які поступово звужуються.

Захист гри в суді також відбувається через захист сценарних ходів. Елементи сценарію (всесвіт звужується) суд врахував достатніми, аби задовольнити позов проти автора. Тому потрібно звертати увагу навіть на прості банальні речі».

Стрінгери Стрімери: хто є учасниками/суб’єктами формату онлайн-гри?

Тетяна Харебава зазначила: «Порівняємо з форматом ток-шоу. Є загальний формат, але чітко прописаного сценарію немає. Є гравець-виконавець».

«..у кіберспорті наразі ніхто не заморочується з правовими нюансами».

Назар Поливка підкреслив, що обговорювані питання є цікавими більше в контексті кіберспорту, ніж геймінгу, адже перший вже завойовує світ. Він нагадав про існування спеціальних stream-платформ для онлайн-ігор. Трансляція ігрового процесу відбувається без дозволу правовласника:

«З розмови із представниками підпільних кіберорганізацій я зрозумів тенденцію: наразі ніхто з правовласників особливо не бореться з прямими порушеннями авторських та суміжних прав на трансляцію відеоігор. Мовляв, це додатковий маркетинг. Це я до чого — у кіберспорті наразі ніхто не заморочується з правовими нюансами».

Як із цим боротися?

Назар Поливка: «Воювати з інтернет-піратством — складна та витратна історія, тому треба заздалегідь розуміти співвідношення «витрачений ресурс/результат». Компанії-виробники ігор, як правило, не вбачають сенсу в боротьбі з порушниками. Проте, звичайно, існують автоматизовані інструменти захисту права власності і робота юриста зводиться до розуміння їхнього функціоналу».

Про діджиталізацію прав та інші фантазії

Діма Гадомський: «У нас є тема на літеру «Б», але я пропоную розкрити цю тему так, не називаючи слово. Тому що воно дуже хайпове».

Назар Поливка розповів про історію та сутність поняття «блокчейн»:

«Був певний період хайпу, коли це слово лунало на всіх конференціях, навіть виникла нездорова тенденція, мовляв, цим «Б» можна вирішити будь-які проблеми. Тобто, святий «Б» спуститься і вирішить всі наші проблеми, ніби ним можна і манту лікувати, і будь-що».

Однак, за словами пана Назара, блокчейн — не панацея, а лише база даних для безпечної передачі цінності у системі «без довіри» (анонімному середовищі).

До чого тут право ІВ?

По-перше, фіксація часу здійснення транзакції. Допомагає підтверджувати авторство на певний об’єкт на конкретний момент часу. Незмінюваність блокчейну позбавляє можливості його зламати. Можна використовувати для підтвердження дати створення об’єкта.

По-друге, ланцюжки поставок. Дозволяє відслідковувати кожний етап продукування та підтверджувати оригінальність продукту. За словами пана Поливки, мінус полягає у повільному розвитку технології.

Відповідальність & інтернет-провайдери

Олексій Столяренко, радник Baker McKenzie, та Анна Кравчук, директорка АО «Синергія», адвокатка, патентна повірена України, розповіли про те, хто такі посередники та яку відповідальність вони несуть.

Зокрема, пан Столяренко повідомив, що посередники — це особи, які надають доступ або певні послуги щодо контенту в мережі, зокрема, його вилучення. Однак експерт підкреслив, що наразі в Україні неможливо змусити інтернет-провайдера або платформу прибирати контент. 

Пані Кравчук розповіла про власний кейс щодо платформи Amazon та наголочила: хостинг-провайдери реагують на скарги, однак реальної відповідальності наразі вони дійсно не несуть. 

ІP Ukraine NOW, ч. 1: обговорення ІР та інвестицій спільно з представниками влади;

ІP Ukraine NOW, ч. 2: антиконтрафактна боротьба; 

ІP Ukraine NOW, ч. 4: ІР-суд: коали, Н&М vs одеський fashion store.