КИЇВ — 01 листопада 2019 року. Правничий листопад розпочався з ІP Ukraine NOW — форуму, присвяченого обговоренню актуальних питань сфери інтелектуальної власності та перших підсумків співпраці правників та влади.

Представники обох сторін взяли участь у першій сесії ІP Ukraine NOW —дискусії щодо ІР та інвестицій. Модератором обговорення виступив Олександр Мамуня, Голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнер ЮФ AEQUO, патентний повірений, адвокат.

Питання економічного розвитку

Дмитро Наталуха, народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, розповів пропроблеми галузі: з чим вже стикнулися та чого ще слід очікувати.

Депутат висловив занепокоєння щодо потенційного усунення питань промисловості, виробництва та новацій з порядку денного через нагальні питання, такі як відкриття ринку землі:

«Станом на сьогодні ми вже ведемо роботу над законопроектом «Про індустріальні парки». Процес зумовлює лише один висновок, ІВ — це справді економічна категорія, тож попереду дуже багато роботи».

Серед переліку нагальних проблем пан Наталуха виокремив: відсутність нормального державного регулювання ІВ в Україні, відсутність спеціалізованого ІР-суду із захисту ІВ, що є значною перешкодою з позиції інвестування, застарілість порядку реєстрації торгівельних марок та інших ІР-об’єктів, застаріле регулювання авторського та суміжного права та патентний тролінг.

«Для вирішення цих проблем є декілька законів, які вже подані та перебувають у процесі розгляду. Зокрема, 2255 — стосовно ІР-органу, 2258 — стосовно торгівельних марок та 2259 — стосовно винаходів та корисних моделей».

*Ми нагадуємо, що Комітет АПУ з ІВ вже висловив свою позицію щодо законопроекту 2255 та детально пояснив, чому його необхідно замінити на альтернативний — 2255-1.

Дмитро Наталуха також підкреслив, що Комітет ВРУ націлений залучати до роботи експертне середовище.

Як працює Верховна Рада

«Я б сам хотів знати, — жартує пан Наталуха. — Ми працювали в турборежимі до цього, ви всі це знаєте, і відповідно, розібратися в галузевих пріоритетах було важко. Та у підсумку це дало можливість розпочати швидкі дії з реформування певних галузей. Тож тепер ми перейшли до велорежиму — більш повільно-системно-адекватної роботи. Тепер у нас є можливість зосередитися на галузевій роботі».

За його словами, наявні проблеми потребують комплексного вирішення, тож пріоритет у роботі ВРУ — структурування роботи.

Чи планується створення дорадчих органів?

Вже наявні позаштатні радники: «Станом на сьогодні ми вийшли на 10 осіб, які, здебільшого, є не вузькопрофільними, а спеціалістами із широким баченням того, що відбувається в економіці країни. Будуть створені додаткові профільні посади».

«Річ не в тім, хто набере більшу кількість балів, а у якості результату»

«Я розумію, що існує монобільшість, але якщо у мономеншості є стереодумка — ми до неї прислухаємося», — підсумував Дмитро Наталуха.

Співпраця АПУ&МЕРТ та підсумки роботи першого півріччя у сфері ІВ

За словами Дмитра Романовича, заступника Міністра з розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, ІР-реформа — один із ключових пріоритетів Міністерства.

Як відбувається взаємодія влади та Парламенту щодо питань ІР?

«У нас унікальна ситуація, коли правління, Парламент та Президент працюють як одна команда».

Дмитро Романович висловив власне задоволення співпрацею з профільним Комітетом ВРУ, згадавши також про міжфракційну групу «Інтелектуальна Україна», до якої увійшли нардепи різних фракцій.

Що вже встигли зробити

«Ми вже почали приймати закони, які довго лежали на поличці. Зокрема, про географічні назви, про систему та патенти і торгівельні марки».

Розвиток інновацій та роль держави у процесах

Пан Романович переконаний, що держава має якнайменше втручатися до кожної із сфер. Проте щодо розвитку інфраструктури та підтримки інновацій він підкреслив, що співпраця залишає бажати кращого. За його словами, для розвитку інновацій є всі елементи: бізнес, НТУ, фонди тощо. Водночас, повна відсутність інфраструктури позбавляє можливості співпраці бізнес та, власне, винахідників:

«Держава має підтримувати не окремі ініціативи та проекти, а інфраструктуру загалом. Проблема лише в тому, що держава — поганий інвестор, який не розуміє, який проект або стартап має потенціал, а який — ні». 

Однак пан Романович підкреслив: нині влада працює над забезпеченням комплексного бачення.

РФ. Паралельна лінія

Ілля Пономарьов, засновник Trident Acquisitions, розповів про те, як відбуваються такі процеси у РФ на прикладі РОСНАНО та інноваційного центру «Сколково». У підсумку він зауважив: з позиції хайтеку, в Україні чудова ситуація, адже країна пропонує сервіс високої якості, тоді як у РФ компанії більше зосереджені на розробці продукту та його продажу.

За словами пана Пономарьова, уряду варто зменшити кількість зусиль, спрямованих на зміни у законодавстві, та зосередитися на прийнятті саме управлінських рішень. На його думку, варто простимулювати створення внутрішнього попиту на інновації, зокрема, з боку державних підприємств. Крім того, необхідно створити всі умови для конкурентоздатності та захищеності національних компаній на міжнародному ринку.

У цьому його підтримав Крістофер Палермо, патентний повірений США, співзасновник Hickman Palermo Becker Bingham, зазначивши, що успішні проекти мають отримувати виключну підтримку, без жодних настанов. Він також розповів про різні аспекти стимулювання розвитку інновацій у США.

ІР-суд. «15 хвилин виключної правди. Трохи приємного та неприємного».

Сергій Козьяков, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів — голова палати з питань добору і публічної служби суддів, зазначив:

«З приємного — проголосований та підписаний законопроект №1008, відповідно до якого припиняються повноваження ВККС. Тож через кілька днів я звільняюся з цієї посади та повертаюся до адвокатури. Ця новина водночас неприємна. Адже ВККС не буде працювати упродовж кількох місяців».

Пан Козьяков висвітлив історію створення суду ІВ, зокрема, нагадав, що у 2015 — 2016 рр. вперше в Україні було прийнято рішення відбору суддів виключно на основі відкритого конкурсу. Тоді ж був проведений перший та наймасштабніший у світі конкурс до ВС.

«Наразі ж ми вже не встигаємо завершити конкурс до Вищого суду з питань ІВ, робота виконана приблизно на 2/3».

Перспективи

Сергій Козьяков підкреслив, що члени Комісії, незалежно від стажу, припиняють свої повноваження, а новий склад ВККС запрацює лише за півроку:

«Новий склад буде затверджений через 3 місяці. Як досвідчений прагматик я можу впевнено стверджувати — це будуть нові люди, які потребують такого самого проміжку часу, аби розібратися в суті роботи. Пріоритети вони будуть визначати самостійно, і важливо, аби серед них був ІР-суд».

Пан Козьяков порекомендував АПУ об’єднати свої зусилля з ААУ у лобіюванні завершення цієї процедури:

«Якщо у всьому світі антикорупційні суди — це невдалий проект, то Вищий суд з ІВ — завжди саксес-сторі, тож над цим варто працювати».

Про важливість торговельних марок для індивідуальної торгівлі та суспільних інтересів розповіла Маріанна Грабрюкер, колишня голова Федерального патентного суду Німеччини, президентка кола європейських суддів по ТМ. Вона розглянула практичні кейси європейської судової практики та зазначила:

«Ми всі є частиною глобального всесвіту, тож проблеми та питання у нас, в основному, спільні. Декілька слів про національне бюро, у вас це називають інститутом. Це офіс, який здійснює оцінювання різних інтересів/сторін. Він усвідомлює право власника, з одного боку, і суспільний інтерес, з іншого. Офіс повинен враховувати думку всіх сторін та бути нейтральним. Точно як суд».

ІP Ukraine NOW, ч. 2: антиконтрафактна боротьба; 

ІP Ukraine NOW, ч. 3: «Корвалол&Dota»: фарма та IP в е-благах;

ІP Ukraine NOW, ч. 4: ІР-суд: коали, Н&М vs одеський fashion store.