КИЇВ — 31 жовтня 2019 року. Вчора ми повідомляли про те, що Комітет АПУ з інтелектуальної власності звернувся до членів Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, висловивши занепокоєння щодо низки недоліків законопроекту №2255. За їх словами, вони суттєво перешкоджатимуть завершенню реформи у сфері ІВ.

Експерти ініціативної групи Комітету АПУ з ІВ прокоментували власне звернення, детально проаналізувавши обидва законопроекти.

Олександр Мамуня, Голова Комітету АПУ з інтелектуальної власності, партнер ЮФ AEQUO, патентний повірений, адвокат:

— Комітет АПУ з інтелектуальної власності та громадськість давно наголошували на завершенні реформи у сфері ІВ та необхідності створення Національного органу інтелектуальної власності (далі — НОІВ).

Нещодавно на зустрічі із заступником Міністра Мінекономіки Дмитром Романовичем ми також наголошували на цьому і просили у відкритому зверненні подати законопроект про Національну систему охорони інтелектуальної власності в Україні» (далі — проект про Нацсистему). Він був розроблений у 2016 році Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

Проблематика

У жовтні поточного року був зареєстрований законопроект №2255. Це, на жаль, не той проект про Нацсистему, який очікувала та потребувала громадськість. Проте це вже суттєвий крок до завершення реформи.

При більш детальному вивченні законопроекту №2255 ми були змушені погодитись із Висновком Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ (далі — Висновок Головного управління), що у проекті пропонується внести фактично однакові положення щодо визначення НОІВ, Апеляційної палати, державної системи правової охорони інтелектуальної власності; повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, НОІВ у спеціальні закони у сфері інтелектуальної власності.

«Такий підхід об’єктивно зумовлений структурою вказаних чинних законів, до яких пропонуються зміни. Проте він (як і чинна практика) не виглядає раціональним та юридично коректним з точки зору забезпечення системності законодавства. Відтак вбачається обґрунтованим юридичним кроком вказані питання врегулювати в одному законодавчому акті», — вказується у Висновку Головного управління.

Тож на базі Комітету АПУ ініціативна група розробила альтернативний проект, який був внесений народними депутатами з різних фракцій та груп.

Альтернативний проект. Деталі

Він був розроблений на основі проекту про Нацсистему, а у перехідних положеннях вносить зміни щодо визначень термінів у спеціальні закони. Тобто ним прибираються недоліки, висунені до законопроекту №2255. Водночас, 2255-1 не суперечить 2255, а розширює його ідею і регулює питання створення НОІВ в одному законодавчому акті.

Катерина Сопова, судова експертка у сфері інтелектуальної власності, патентна повірена України: 

— Слід також погодитися з Висновком Головного управління, у якому наголошується:

• законопроект №2255 не дає чіткої відповіді на питання щодо правового статусу НОІВ у системі органів державної влади;

• не створюється на базі Укрпатенту, як це заявлено у пояснювальній записці до проекту Закону. Прикінцеві положення передбачають 2 варіанти, в жодному з яких чітко не зазначається, яка з державних організацій буде базою для створення НОІВ.

Вказане положення несе ризики втрати статусу Укрпатентом Міжнародного пошукового органу та Органу міжнародної попередньої експертизи.

Альтернативний проект також усуває цей недолік, оскільки він створює чітку, прозору, дворівневу систему органів, як це передбачено Концепцією реформування державної системи правової охорони ІВ в Україні, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 402.

Проектом Закону передбачено склад, структуру НОІВ, функції основних органів, порядок їх формування, встановлені кваліфікаційні вимоги до працівників.

Ним також передбачено положення, згідно з яким Кабмін у тримісячний строк з дня опублікування проекту Закону визначає організацією, що виконує функції НОІВ, державну організацію, утворену шляхом реорганізації державного підприємства Укрпатент.

Це забезпечить принцип безперервності здійснення публічних функцій.

Це положення також узгоджується із діючою системою органів, оскільки саме Укрпатент виконує функції Відомства з питань інтелектуальної власності за численним міжнародними угодами.

Крім того, альтернативним проектом визначається порядок формування, функції, склад, вимоги до членів та форма роботи Апеляційної палати НОІВ.

Проект містить норми, які унеможливлюють вплив на призначення колегій Апеляційної палати, а саме призначення колегії та головуючого для розгляду конкретного заперечення чи заяви здійснюється інформаційно-телекомунікаційною системою (автоматизований розподіл заперечень, заяв).

Апеляційна палата повинна визначатися на рівні Закону (недолік проекту №2255), оскільки вона наділяється правом визнавати недійсними права ІВ проектами законів №2258, №2259 — так звана процедура post-grant opposition. Наразі права ІВ можна визнати недійсними лише у судовому порядку.

Також альтернативний проект передбачає сучасні форми документів:

• виписки в електронній та (або) паперовій формі, охоронні документи в електронній та (або) паперовій формі;

• можливість застосування факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису.

Це дозволить значно скоротити строки видачі охоронних документів та спростить процедуру взаємовідносин з НОІВ.

Текст альтернативного проекту вже доступний для ознайомлення на сайті ВРУ. А оскільки він не суперечить принципам, закладеним ще проектом про Нацсистему, є всі підстави вважати, що його підтримає громадськість.