ХІІІ Діалоги про корпоративне, частина 2.2
КИЇВ — 25 жовтня 2019 року. Під модеруванням Миколи Стеценка, керуючого партнера AVELLUM, відбулося інтерактивне інтерв’ю з Максимом Лібановим,членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Пан Лібанов розповів про нову редакцію Закону «Про акціонерні товариства», яку нині готує Нацкомісія. За його словами, вона буде ґрунтуватися на чинному тексті, однак з усуненням низки суперечностей.
Крім того, планується додати нове регулювання — зокрема, однорівневі борди, які нададуть можливість вибору моделі корпоративного управління і, безумовно, зменшать кількість адміністративних витрат, а також поліпшать умови роботи та внутрішньої комунікації.
Серед змін також — можливість електронного або дистанційного голосування.
Максим Лібанов підкреслив:
«Наше законодавство має бути повністю інлайн з європейським, тоді Європа нарешті визнала б наше законодавство дієвим. І навпаки — ми змогли б сприймати європейське. Ось тоді й бар’єри будуть зняті. Заради цього є сенс працювати».
Друга сесія форуму продовжилася обговоренням останніх тенденцій сфери щодо акціонерних товариств (далі — АТ) та фондового ринку в Україні.
Зокрема, про перший досвід незалежних директорів у державних банках розповіла Оляна Гордієнко,незалежний член Наглядової ради АТ «Укрексімбанк». Вона зауважила, що період становлення та хаосу дає про себе знати — система працює недосконало:
«Так вийшло, що повноваження ми мали отримати ще у 2014 році, а у підсумку — у вересні поточного року. Окрім того, непогодження впливає. Одного члена не погодили — з комітетом одразу стався хаос і біда».
Пані Гордієнко зазначила: банківське корпоративне законодавство більш специфічне за державне, а наявність регулятора при цьому додає специфіки. Вона наголосила, що не варто забувати про те, якою є мета і що означає «працює чи ні», адже цей фактор є ключовим для сталого розвитку:
«По-перше, менеджмент має сприймати наглядову раду як інститут, що допомагає їм у розвитку критичного мислення. І, по-друге, ключова функція НР — допомога в комунікації між менеджментом та усіма іншими працівниками. Про це теж варто пам’ятати».
Наостанок Олена Гордієнко підкреслила: впевнено стверджувати, що в Україні наявне континентальне право, не можна:
«Ми багато запозичуємо — це правда. Але як об’єднати запозичене з наявним та запустити в якісну сталу процесу — поки незрозуміло».
Наталія Гончарук, керівниця проектів з розвитку законодавства та корпоративного управління ПАТ «Національний депозитарій України», зазначила, що ключовим у планах депозитарію є винесення на розгляд пропозиції про створення централізованої системи органу. Крім того, вона наголосила на необхідності цифровізації обліку часток, що сприятиме його безпечності та доступності:
«Ми за нові можливості та сервіси, адже переконані, що технологічність відкриває вікно нових можливостей. Сервісами зможуть користуватися всі, а ми, у свою чергу, готові до розробки спеціального технічного обслуговування».
Артем Саприкін, керівник юридичного департаменту ROSHEN, цілком підтримав ініціативу, оголошену пані Гончарук, та розповів про власний досвід роботи з акціями, зазначивши:
«Глобально ми з проблемами не стикаємося, адже корпоративне управління у нас відбувається за принципом одноосібності. Розвиток має відбутися поступово, зокрема, має з’явитися певний провокатор, що підштовхне нас до змін».
Діалоги про корпоративне право, частина 1;