КИЇВ — 21 жовтня 2019 року. Відсьогодні вводиться в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набув чинності 21 квітня 2019 року.

Як повідомляє пресслужба Мін’юсту, новий Кодекс — це перший за часи незалежності України комплексний документ, який регулює всі процедурні питання банкрутства. Він містить багато положень, які перекликаються зі світовими стандартами.

За словами заступниці Міністра юстиції Валерії Коломієць, Кодекс містить раціональні новації, що оптимізують процедуру та закривають існуючі у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прогалини, має чітке окреслення напрацьованої за цим Законом практики у правові норми.

Зокрема:

• спрощено порядок відкриття провадження у справах про банкрутство;
• усі майнові спори за участю боржника зосереджуються у справі про банкрутство;
• арешт майна боржника можливий виключно у межах справи про банкрутство;
• звільнення активів боржника з податкової застави та скасування арештів на майно здійснюється ухвалою суду у справі про банкрутство;
• створюється єдина саморегулівна організація арбітражних керуючих тощо.

Крім того, врегульовано принципово нову процедуру відновлення платоспроможності фізичних осіб. 

«Компроміс — це не перемога одного, а спільний програш у мінімальному його прояві»

Юліан Хорунжий, член Правління Асоціації правників України, старший партнер АО «Юридична фірма «Аріо», член робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства:

— Ми щиро вітаємо професійну спільноту з набранням чинності Кодексу з процедур банкрутства.

Нині Кодекс стає більш широким правозастосовчим документом, адже виходить за межі виключно банкрутства. Нова редакція відтепер не лише для арбітражних керуючих та банкрутів, а для всього загалу правників.

Про процес та роль АПУ

— Варто підкреслити, що до процесу розробки Кодексу, окрім державних органів, було залучено близько 10 неурядових організацій.

Робота над Кодексом в межах великої робочої групи часто полягала у необхідності знаходити розумний компроміс між усіма учасниками процесу. Предметом для цього були окремі положення, і ми мали виходити не з позиції «Задовольнити всіх», а з позиції досягнення найменшої кількості розчарованих у підсумку.

Адже компроміс — це не перемога одного, а спільний програш у мінімальному його прояві.

Без огляду на прогресивність основних положень Кодексу, деякі учасники ринку наполегливо зазначають про необхідність відтермінування Кодексу. Мета — зміни деяких положень, серед яких і концептуальні новели, які, зокрема, були запропоновані міжнародними партнерами. І над цими пропозиціями зараз активно працює робоча група, створена при Міністерстві юстиції.

Отож, вважаю, що це правило має застосовуватись і на цьому етапі доопрацювання Кодексу.

Варто зазначити, що одну з визначальних ролей у робочій групі зіграла саме Асоціація правників України — значну кількість її представників залучено до процесу.

Наостанок, погоджуючись із думкою щодо змін до Кодексу, я закликаю пам’ятати: Кодекс не покликаний задовольняти потреби виключно однієї групи учасників провадження.

Тому, готуючи зміни, необхідно ретельно аналізувати їх подальший вплив на ситуацію загалом.

Попри все, деякі зміни все ще мають бути внесені, тож запрошуємо наших колег до плідної співпраці в межах робочої групи!