КИЇВ — 4 жовтня 2019 року. Друга сесія форуму під модеруванням Наталії Блажівської, судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, та Андрія Савчука, партнера MORIS, керівника практики вирішення спорів, була присвячена обговоренню впливу судових рішень на економічну політику держави.

Наталія Блажівська зазначила: варто пам’ятати, що питанню інвестиційної привабливості країни крізь призму функціонування незалежної судової системи приділяють увагу як Світовий Банк, так і інші міжнародні організації, тож очікування від судової гілки влади значні:

«Коли ми обговорюємо економічну стабільність, маємо розуміти право власності так, як його розуміє Європейський суд з прав людини. На економічну привабливість країни впливають кілька чинників: якість, чіткість, передбачуваність законодавства та відповідальність державних органів щодо належного застосування прийнятих Урядом законів».

Вона підкреслила, щореципієнтом норм є суспільство, для якого важливим, окрім ясності та чіткості закону, є його передбачуваність.

Про судові рішення Великої Палати щодо регулювання банківського сектора та грань між факторингом і цесією поговорили разом із Ларисою Рогач, суддею Великої Палати Верховного Суду. На її переконання, суттєвим у судовій реформі стосовно банківської сфери є: прогнозованість, запровадження єдності судової практики та єдиного підходу, зокрема, щодо зменшення навантаження на судову систему. Суддя підкреслила: діяльність ВП спрямована на напрацювання підходів, які будуть єдиними для всіх юрисдикцій.

Про скасування рішень щодо тарифів на функціонування газотранспортної системи, а також перші кроки до відкриття ринку землі розповів Всеволод Князєв, секретар Великої Палати Верховного Суду, на прикладі двох кейсів. У підсумку він зазначив:

«Рішення впливає на економіку держави або навпаки? На мою думку, обидва варіанти хибні, адже це цілком взаємопов’язані аспекти, та лише за умови існування незалежної, компетентної судової системи можливий розвиток економіки. І навпаки».

Світлана Рекрут, директорка-розпорядниця Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розповіла про можливі наслідки для банківської системи судових спорів із Фондом. Серед них, зокрема, суттєві фінансові збитки:

«Я не юрист, але зі значною зацікавленістю моніторю судові процеси щодо цих питань. У 100% випадків колишні акціонери мотивують своє бажання повернути банк задля виплати грошей кредиторам. Цього не сталося жодного разу. Банк потрапляє в сіру зону — і це еквівалентно втраті контролю над активами та переходу його до рук нових володільців, тоді як зобов’язання залишаються Фонду. Держава ж не отримує нічого — загальна сума «банків у сірій зоні» вже становить близько 10 мільярдів гривень».

«Повага до цінностей має бути фундаментом до всіх інших державних надбудов та інструментаріїв»

Результати рішень Конституційного Суду України та їх вплив на економіку держави Олег Первомайський, суддя КСУ, поділив на два блоки:

1. Свідомий розгляд судом справ щодо соціальних прав категорій осіб, які не отримують обіцяне державою. «Чорнобильці, ветерани, пенсіонери. Доля цих справ, на жаль, досі значна. І це — катастрофа планетарного масштабу. Якщо держава налаштована економити, то Конституційний Суд говорить не про гроші, а про права та свободи», — зазначив пан Первомайський. Тенденції, за його словами, такі, що суди вимушені «допрацьовувати за державу та збалансовувати соціальний захист своїх громадян».

2. Рішення, де КСУ безпосередньо може втрутитися в політику держави:

«КСУ наділений обмеженим правовим інструментарієм, такою собі правовою сокирою, якою дуже важко зробити правильний юридичний жест, аби не стало гірше. Тож ми дуже обережні у своїх рішеннях».

Продовжуючи виступ пана Первомайського, тему «Ігри, в які грає держава: правонаступництво ПАТ «Укрзалізниця» розкрила Олена Волянська, партнерка Юридичної групи LCF. За її словами, саме рішення ВСУ у попередньому складі поставило крапку в питанні визначення правонаступництва ПАТ «Укрзалізниця» за зобов’язаннями Донецької залізниці.

Віталій Оджиковський, радник Sayenko Kharenko, розповів про особливості вирішення судових спорів про трансфертне ціноутворення в Україні. Зокрема, він зазначив, що наразі в Україні не прийнято жодної мирової угоди у сфері ТЦУ або альтернативного способу вирішення спору. Перешкодами для мирного вирішення спору, за словами пана Оджиковського, є:

1. Відсутність практики.

2. Потенційна відповідальність за взаємні поступки.

3. Відсутність відповідальності податківців за програш у суді.

4. Низький розмір відшкодування витрат на правову допомогу.

5. Нечітка процедура.

Про імплементацію судового законодавства в Україні говорили разом з Інною Ліньовою, операційною менеджеркою Проекту ЄС «Право-Justice», та Олександром Шкелебеєм, керуючим партнером ESQUIRES, адвокатом. Зокрема, Ремко Ван Рі та Берт Маан, міжнародні експерти Проекту ЄС «Право-Justice», презентували моніторинговий звіт Міністерства юстиції України в частині імплементації процесуального законодавства та провели детальний аналіз імплементації Цивільного та Господарського процесуальних кодексів на основі експертного опитування Проекту ЄС «Право-Justice».

«Динамічна нестабільність чи ямковий ремонт»

Про застосування касаційних фільтрів у практиці Верховного Суду розповів Василь Крат, суддя Касаційного цивільного суду у складі ВСУ. Він проілюстрував іншу сторону поняття фільтрів. Зокрема, він виділив три блоки: 1) правовий, 2) організаційно-технічний та 3) соціальний. Більш детальної фільтрації, за його словами, можна досягти за допомогою системи спеціалізації. Суддя зазначив: без запуску фільтрів на момент повного запрацювання обох інстанцій Касаційний Суд буде перевантажений.

Андрій Потапенко, суддя Ржищівського міського суду Київської області, розповів про застосування судом ефективного способу захисту порушеного права з огляду актуальної судової практики. Зокрема, він зазначив, що вимога про застосування судом ефективного способу захисту порушеного права, якщо той не суперечить закону, має бути викладена у позовній заяві. Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: 1. Жодний із установлених способів не є ефективним. 2. Задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Роксолана Костур, членкиня Правління АПУ, партнерка АО «Матвіїв та Партнери», адвокатка, зазначила про необхідність розуміння мети процесуального законодавства:

«Якщо ми будемо відноситися до першої інстанції, як до єдиної — це забезпечить підвищення якості матеріалів справи і, напевно, тоді нам не доведеться включати фільтри на всіх наступних інстанціях». На думку пані Костур, найголовнішою рекомендацією для покращення застосування процесуальних кодексів є введення плати за скарги у дисциплінарних провадженнях як способу відсіяти значну кількість беззмістовних справ.

Актуальні питання судової практики у спорах за участю банків та бізнесу розглянули під модеруванням Ігоря Ткача, судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, та Сергія Боярчукова, керуючого партнера «Алєксєєв, Боярчуков та партнери».

В обговоренні взяли участь Вікторія Джарти, суддя Господарського суду міста Києва, Ростислав Матяш, член Правління АТ «Укрсоцбанк», член Правління АПУ, та Андрій Джура, заступник директора департаменту — начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ».

Про визначення строку нарахування процентів та можливість встановлення у договорі іншої домовленості сторін щодо строку нарахування процентів розповів Дмитро Луспеник, секретар Пленуму Верховного Суду, секретар першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Арсен Мілютін, директор Департаменту реструктуризації та стягнення заборгованості АТ «Ощадбанк», представник Незалежної асоціації банків України, зазначив, що у банківській сфері наразі безліч проблем. Зокрема, він поділився останнім практичним кейсом за участі ВП ВСУ та зазначив: це негативно вплинуло не лише на цю справу, але і на всю роботу банку за відшкодуванням.

Володимир Cтуденець, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, запевнив, що судді активно розглядають проблемні питання, зокрема, пов’язані з відсотками, та закликав колег до співпраці:

«На жаль, зараз я чую лише зауваження до роботи Великої Палати Верховного Суду з боку банкірів. Знаєте, критикувати завжди легко. Але варто враховувати, що судді беруть до розгляду справи не для того, аби зашкодити банку — навпаки, вони націлені допомогти. Банкіри не кажуть про те, скільки справ вже вирішено».

Андрій Фортуненко, старший юрист практики вирішення спорів AVELLUM, зосередився на питанні позасудового способу звернення стягнення — право чи обов’язок кредитора? Він зазначив, що відповідно до нової редакції закону про реєстрацію речових прав наявність обтяжень не заважає реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, якщо він є фінансовою установою. У висновку пан Фортуненко підкреслив: щодо права чи обов’язку однозначної практики наразі немає.

VIII Cудовий форум «TRIAS POLITICA: суд у системі гілок влади». День 1;

VIII Cудовий форум «TRIAS POLITICA: суд у системі гілок влади». День 2.1;

VIII Cудовий форум «TRIAS POLITICA: суд у системі гілок влади». День 2.3.

Переглянути трансляцію можна за посиланнями:

День 1;

День 2;

День 2, продовження.

Більше фото — за посиланням.