Рейдерство: кримінально-правові аспекти та стратегії протидії
КИЇВ — 17 вересня 2019 року. За ініціативи Комітету АПУ з кримінального та кримінально-процесуального права відбулося обговорення кримінально-правових аспектів рейдерства. Модерував захід Орест Стасюк, заступник Голови Комітету з кримінального та кримінально-процесуального права АПУ, радник Asters.
Ми нагадуємо, що 19 вересня відбудеться обговорення законопроекту №1056, учасники якого спробують з’ясувати доцільність його прийняття та визначити: це боротьба з рейдерством чи відкат реформи.
У обговоренні взяли участь Павло Штіфонов, радник S.T.Partners, Тетяна Поповська, адвокатка Asters, Христина Чаплієва, адвокатка АО «Ювіто», Сергій Смірнов, партнер Sayenko Kharenko та Владислав Власюк, директор Департаменту державної реєстрації та нотаріату.
Учасники розглянули найбільш популярні схеми рейдерства, проблеми кримінально-правової кваліфікації та розслідування рейдерства, стратегії протидії незаконному виведенню активів компанії, а також реальні кейси та ситуації, з якими стикаються адвокати.
Зокрема, Тетяна Поповська, навела статистику рейдерських захоплень в Україні за останні 5 років та розкрила аспекти, які призводять до рейдерства, серед яких: нестабільна ситуація в країні, високий рівень корупції, недосконалість законодавства та неефективна робота правоохоронних органів у контексті протидії рейдерству.
Експертка також розповіла про відмінності між професійними та ситуаційними рейдерами. Зокрема, перші ведуть базу даних компаній, які можна захопити. Вони здійснюють захоплення як за власною ініціативою, так і на замовлення клієнтів. У них нерідко працює інтернаціональний колектив високопрофесійних фахівців. Ситуаційні рейдери залучають професійних рейдерів для разових, але дуже важливих для них захоплень. Часто зустрічаються такі замовники, які замовляють певне підприємство тільки для того, щоб його просто розвалити і знищити. — це непоганий спосіб прибрати конкурента.
Серед видів рейдерства адвокатка виокремила грінмейл, біле, сіре та чорне рейдерство, а також розповіла про способи та методи рейдерських захоплень.
Христина Чаплієва, розповіла про проблематику визнання потерпілих за ст. 205-2 ККУ, детально проаналізувала цю статтю та навела реальні кейси справ із власного досвіду щодо захисту потерпілих:
«Основна проблема будь-якого кримінального провадження — майже повна відсутність у потерпілих прав, навіть не зважаючи на прописані у Законі права та обов’язки таких осіб».
Сергій Смірнов, навів кейс рейдерства доволі відомої міжнародної компанії, пов’язаний із кримськими активами. Попередньо він зазначив:
«З 2014 року значна кількість компаній стикнулася з певними проблемами на території Криму: одні були вимушені реєструвати своє право власності за законами РФ, інші вирішили нічого не робити зі своєю власністю, а третя частина підприємств віднайшли серединний шлях».
Владислав Власюк, запропонував сесію «Питання-відповідь» та розповів про ключові досягнення Департаменту, зокрема: можливість онлайн-подання скарги до антирейдерської комісії, що зменшує ймовірність отримати відмову за формальними підставами, а також значне пришвидшення розгляду справ. Він підкреслив: ані комісія, ні Мін’юст, ні держслужбовці досі не готові брати на себе відповідальність та виносити відповідні рішення.
Із презентацією Тетяни Поповської можна ознайомитися за посиланням.