КИЇВ — 03 вересня 2019 року. LegalTech активно завойовує правничий ринок, руйнуючи стереотипи щодо традиційних форм надання юридичних послуг. Відкритість інформації, автоматизація процесів та підвищення якості послуг — все це про LT. Про сутність поточних нововведень та прогнози на майбутнє нам розповіли:

Ілларіон Томаров (ІТ), Head of IP в Vasil Kisil & Partners, Ілона Чута (ІЧ), LLM International Business Law, партнерка Digilaw, СЕО LT стартапу Pinky.Solutions, та Микита Полатайко (МП), керівник практики IT ЮФ AEQUO.

1. Поточна ситуація з Legal Tech в Україні.

ІТ: Ситуація така: творців LegalTech продуктів/сервісів багато, а споживачів катастрофічно мало. Причин для цього вистачає — тут ми не унікальні. Зокрема, частина творців продукує неякісні сервіси, які лише здаються LT. Тобто видають бажане за дійсне. Інша частина забагато експериментує, навіть не намагаючись знайти творінню споживача.

Вважаю, що найоб’єктивніша оцінка будь-якого проекту — наявність споживачів, які з умовною регулярністю користуються продуктом. Якщо вони є — це успіх.

МП: Головне, що наш потенціал поступово реалізовується — українські проекти вже виходять на іноземні ринки та проходять відбір до кращих світових інкубаторів/акселераторів. Творці кожного, навіть невеликого успіху, з радістю діляться досвідом та підтримують ініціативну молодь.

ІЧ: Тут важливою ще є активність, не варто забувати, що «дорогу осилить той, хто йде».Українське LT ком’юніті у цьому не відстає. Постійно проводяться конференції та семінари, crush тести ідей, хакатони (форуми розробників — ред.) та акселератори, є підтримка новацій від донорів, зокрема іноземних та інноваційних відділів юридичних фірм, які думають про майбутнє та вкладають інвестиції у новації. Наразі до цього процесу стала активно долучатися держава. Загалом, процес кипить.

Чого бракує? Чіткого вектора спільних дій. Але його неможливо знайти, якщо не робити нічого, тож ми на правильному шляху. 

2. Різниця між національним та іноземним LegalTech.

ІТ: Перш за все, у співвідношенні проектів та їх споживачів — за кордоном кількість останніх є значно більшою.

МП: Дійсно, у нас замалий внутрішній ринок. В Україні можна відтестувати рішення та заробити перші гроші, але побудувати великий LegalTech бізнес, як і будь-який інший з технологічних, досить важко. Але з виходом на іноземний ринок завжди так, тож у наших проектів попереду серйозний шлях.

Крім того, в Україні складніше знайти фінансування. Звісно, є AEQUO LegalTech Challenge та програми HiiL, але активних інвесторів чи business-angels дуже мало.

Ще одна відмінність — у нашого Legal набагато більше проблем, тож наші LT-проекти часто пропонують більш змістовні рішення, ніж, наприклад, європейські. Іноземці часто йдуть не від проблеми, а від бажання зробити щось цікаве.

3. Сутність основних нововведень та їх вплив на український юридичний ринок.

ІТ: Для користувачів-юристів — можливість пришвидшення робочого процесу за рахунок її автоматизації, що ще й дешевше за собівартістю. Для користувача-неюриста — отримати безкоштовно або за значно нижчу вартість типову послугу з мінімально гарантованим рівнем якості.

Зокрема, один з найуспішніших напрямів Legal Tech в Україні — це сервіси на основі відкритих даних, які відкривають надзвичайно широкі можливості.

МП: Люди побоюються всього нового, і юристи не є винятком. Тож влаштувати технологічну революцію з АІ чи будь-чим подібним буде доволі складно.

На прикладі успішних українських проектів ми бачимо: вони роблять звичні речі більш простими. Так, бот у мессенджері відповідає на типові питання та допомагає сформувати заявку на послугу. Купа файлів з різними варіантами тексту стає структурованим конструктором. Пошук судових рішень — більш простим. Про зміни в реєстрах приходять окремі сповіщення тощо.

І це ж чудово, все геніальне — просто!

4. Legal Tech/основні зміни в найближчому майбутньому.

ІТ: Мені здається, що у найближчому майбутньому значних змін не відбудеться. Можливо, років за 7-10, але не раніше.

МП: А от я певен, що технології будуть і надалі допомагати у розвитку прозорості та зручності роботи з даними. Звісно, з’явиться ще пара CRM-систем для юристів, конструктори й далі будуть розробляти і купувати (але майже не використовувати), а найбільш популярними будуть сервіси зручного доступу до реєстрів, відстеження та розумного пошуку.

5. Судові засідання в online режимі — як скоро?

ІТ: За наявності такого бажання — скоро. Якщо мова йде про електронний судовий процес без фізичної участі осіб, то без окремого процесуального кодексу навряд чи можна обійтись. Втім, це дозволило б значно розвантажити суддів від розгляду споживацьких спорів на незначні суми. Його можна було б доволі легко доповнити LT сервісами — стандартним пакетом документів для подачі в суд, фіксацією доказів тощо.

МП: В принципі, можливість взяти участь у судовому засіданні onlineуже доступна. Щоправда, далеко не кожен суд готовий практикувати це на постійній основі. Враховуючи практику, наприклад, з письмовим провадженням в адміністративному судочинстві, onlineрежим я б хотів бачити опцією, а не обов’язковим форматом.

6. Роботи & юристи. Заміна чи співпраця?

ІТ: Робот замінить юриста лише тоді, коли останній самостійно сконструює такого робота. Одна із перешкод — клієнт хоче відчувати довіру до юриста (складовою якої є відчуття відповідальності за надавану пораду). Щойно ті, хто створюють користувацькі інтерфейси, навчаться викликати довіру до робота-юриста, а юрист зрозуміє, що йому так вигідніше — робот отримає клієнта.

Ми звикли до чат-ботів, які надають просту інформацію і генерують прості документи, тому звикнемо і до більш складних сервісів.

МП: /сміється/ Взагалі про роботів, які замінять юристів, говорять довше, ніж використовують термін Legal Tech! Люди все більше цінують сервіс, а тому ніякий бізнес не буде успішним без емпатії та уваги. Тому роботи та інші LT-проекти будуть чудовими помічниками хорошим юристам-бізнесменам, але не заміною.

ІЧ: Сьогодні в аптеці ліки приніс робот. Мовляв, так вони дешевші. Це природний розвиток речей — процеси автоматизації та оптимізації, які відбуваються в усіх сферах. Звісно, автоматизація замінить деякі професії, зокрема в юридичній сфері. Сподобалася цитата Ю. Харарі: потрібно переключатися на викладання «4-х К: критичного мислення, комунікації, колективної роботи й креативності», бо знання краще та швидше за людей може здобути робот, а такі суто «людські» якості потрібно розвивати, щоб бути спеціалістом там, де не буде автоматизації ще якийсь час.

7. Інновація, яку додали б до своєї діяльності негайно задля спрощення рутинної юридичної роботи.

ІТ: Негайно мені треба такий сервіс фіксації змісту веб-сайтів, який буде дешевим та на 99% достовірним джерелом. Немає з чого обирати, уявіть! Зараз або сервіс дорогий і надійний, або дешевий, але суд не схильний довіряти такому джерелу.

МП: Це хороше питання, більшість моїх ідей вже реалізовано, а ідеї зовні буду обирати серед конкурсантів AEQUO LegalTech Challenge вже в найближчі тижні.

8. Академічна юросвіта та інноваційні тренди. Як адаптуватися?

ІТ: Як не дивно, але академічній юросвіті треба адаптуватися не до інноваційних трендів, а до необхідності навчати студента базовим скілам і розумінню реальної роботи юриста. Поки ті не володіють критичним мисленням, не вміють якісно працювати, жодна з інновацій у світі не замінить ці вимоги.

МП: Додам.Проблема юридичної освіти не у відсутності інновацій, а у небажанні та/або нездатності адаптуватися до потреб ринку, зверхньому самодурстві та небажанні злізти з «дохлої коняки».

Якщо цю, переконаний, ключову проблему вирішити, то інноваційні тренди будуть впроваджені навіть на юридичні факультети ВНЗ.

ІЧ: Крім того, повинна відбуватися системна робота у симбіозі «держава — прогресивні юристи — викладачі та студенти — бізнес».

Тобто академічна освіта (поки вона ще існуватиме) повинна надавати студенту-юристу справді необхідне знаряддя для ринку праці. Чудова ініціатива, схожий симбіоз відбувався цього літа — Літня школа юридичних інновацій за участі викладачів, менторів, партнерів.

Обговорювалося, зокрема, питання додавання до списку предметів юридичних ВНЗ курсів з інновацій, блокчейн, діджитализацію права тощо. Можливо, незабаром додасться і нова спеціальність — Legal engineer, що вже необхідна ринку.

Від студентів, у свою чергу, необхідна мотивація підхопити та розвивати цей напрям. Поки що таких небагато, але вже є. Зокрема, ми співпрацюємо зі студентами — співорганізаторами студентського чаптеру Kyiv Legal Hackers в Одесі, підтримуємо їхні ініціативи.