Відкрив засідання Голова Комітету АПУ з нерухомості та будівництва Ярослав Андрієнко, який наголосив, що цілий ряд питань у сфері земельних правовідносин вітчизняним законодавством не врегульовано, що значно ускладнює та уповільнює роботу підприємців пыд час оформлення прав на землю. При цьому Ярослав Андрієнко зауважив, що в середньому на оформлення права оренди земельної ділянки в Києві входить близько двох років, а при максимальному «прискоренні» всіх етапів такоъ процедури доводиться витратити не менш ніж півроку.

Директор департаменту земельного права та операцій з нерухомістю компанії «Правовий Альянс» Ірина Пустовітенко у своїй доповіді приділила увагу цільовому призначенню і функціональному використанню земельних ділянок, особливо законодавчому регулюванню визначення і зміни цих двох категорій. Ірина Пустовітенко зазначила, що у разі оформленні прав на землю, зокрема, під час укладення договору оренди, до питання визначення цільового призначення земельної ділянки варто від самого початку підходити досить ретельно.

У зв'язку з тим, що використання землі не за цільовим призначенням може бути підставою для розірвання договору оренди й відшкодування заподіяних збитків, орендодавцю слід, якщо це по можливо, чітко роз’яснити, для яких цілей береться в оренду земля. Позаяк часто-густо орендодавцем виступають місцеві органи влади, точне формулювання цільового призначення орендованої земельної ділянки має дотримуватися у прийнятому ними рішенні про передачу його в оренду, а також в землевпорядній документації. Визначенню цільового призначення ділянки варто приділити велику увагу вже на початковому етапі оформлення прав на землю, бо подальша зміна цільового призначення може виявитися нелегкою та довгостроковою процедурою.

Ірина Пустовітенко вважає, що точне визначення функціонального використання землі також є істотним моментом для власника або орендаря, оскільки виступає підставою встановлення плати за неї.

При цьому формулювання, що їх використовують чиновники для встановлення цільового призначення і функціонального застосування земель, беруться ними з Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.98 р. №14-1-7/1205. На думку більшості юристів, такий Класифікатор, зважаючи на його важливість, має бути затверджений нормативно-правовим актом, а не листом, який до таких актів не належить. Ірина Пустовітенко наголосила, що акуратний підхід до визначення функціонального використання землі може значно зменшити для власника або орендаря землі витрати на орендну плату.

Доповідачі також проаналізували наявні тенденції та схеми зміни цільового призначення у рамках переведення земельної ділянки з однієї категорії земель в іншу за ініціативою власника та землекористувача.

Олександра Позняк, Голова Бахчисарайського районного суду, розповів про законодавчі колізії в земельному законодавстві. Зокрема, він зауважив, що судові спори, які виникають у сфері земельних відносин, настільки складні і специфічні, що для їх розв’язання недостатньо застосування традиційних норм, що захищають загальне право власності. Водночас пан Позняк піддав сумніву доцільність створення для вирішення земельних спорів окремих так званих «земельних судів», що пропонується деякими юристами, а також погодився з висловленою на засіданні думкою про те, що процедура зміни цільового призначення, закріпленого за конкретною ділянкою, недостатньо врегульована українським законодавцем. Проте при цьому він наголосив, що не зустрічав у своїй практиці випадків, коли охочим змінити цільове призначення землі було відмовлено.

Начальник відділу ринку і оцінки земель Республіканського комітету земельних ресурсів АР Крим Тамара Білоусова у своїй доповіді порушила питання продажу землі в Україні. Оскільки основною умовою операції купівлі-продажу є ціна, велика увага була приділена грошовій оцінці землі.

Представник Рескомзему відзначила, що нині Законом України «Про оцінку земель» передбачено два види оцінки - нормативна, яка в основному використовується для потреб оподаткування, та експертна, яка застосовується для цивільно-правових операцій і, зокрема для продажу земельних ділянок.

Тамара Білоусова зазначила, що зважаючи на недосконалість чинного законодавства, на ринку землі є низка серйозних проблем. Однією з проблем є значне перевищення цін вторинного ринку землі над цінами первинного ринку. Як приклад, навели випадки, коли окремі площі кримського узбережжя були продані місцевими радами за ціною, що не перевищувала одну гривню за квадратний метр, тоді як на вторинному ринку квадратний метр такої землі оцінюється сотнями доларів.

На думку Тамари Білоусової, цю та інші проблеми багато в чому може вирішити прийняття восени цього року Закону України «Про ринок земель», робота над яким проводиться Держкомземом України. Розв’язати проблему низьких цін первинного ринку, коштом продаж на якому наповнюється бюджет, також покликані розроблені кримським Рескомземом рекомендації щодо проведення аукціонів з продажу землі і права на її оренду, які незабаром мають бути затверджені Радою Міністрів АРК. Надалі ці рекомендації будуть взяті за основу під час підготовки відповідної постанови Кабінету Міністрів України.

Варто зазначити, що особливістю засідання стало те, що доповідачі взаємно доповнювали виступи одне одного, дискутували з аудиторією та між собою, внаслідок чого зустріч мала робочий та динамічний характер.

Захід завершився морською прогулянкою на катері уздовж Південного берега Криму. Під час прогулянки правники змогли ближче познайомитися між собою і продовжити спілкування в неформальній обстановці.